Смекни!
smekni.com

Проектування технологічного оснащення для оброблення деталі "Кронштейн 6464.4700.015" (стр. 5 из 9)

Н×м.

Прийнявши

- табл. 10, стор. 85, [4], спрощуємо рівняння і розв’язуємо спрощену систему рівнянь (2.19) в середовищі Mathcad.

(1.7.8)

Розв’язок систем рівнянь в середовищі Mathcad

Отже, сила затиску для нашого випадку становить Q=4916,4 Н.


Сумарну силу затиску при закріпленні однієї заготовкизнайдемо згідно рис. 1.7.2 за правилом трикутника:

Рис. 2.4. Розрахункова схема для визначення сумрного зусилля затиску при закріпленні однієї заготовки


(1.7.9)

Н.

В якості приводу приймаємо два пневмоциліндри, які живляться від пневмомережі підприємства. Зусилля на штоці кожного пневмоциліндра при використанні пристрою важільного типу

,

Звідси,

,

Для зменшення зусилля приводу приймаємо

.

Н.

Рис. 1.7.3 Розрахункова схема для визначення зусилля приводу

Діаметр поршня пневмоциліндра визначають за формулою:

де

– тиск повітря в пневмомережі, приймаємо
МПа;

- коефіцієнт корисної дії пневмоциліндра; приймаємо
.

мм.

Приймаємо

мм.

В зв’язку із малою величиною ходу штока вибираємо конструктивне виконання пневмоциліндра – вбудований у конструкцію верстатного пристрою.

Така конструкція пневмоциліндра передбачає меншу величину ходу штока у порівнянні із стаціонарним поршневим пневмоциліндром.

Приймаємо конструктивні та технологічні параметри вбудованого пневмоциліндра:

робочий тиск -

МПа;

діаметр поршня пневмоциліндра -

мм;

діаметр штока -

мм.

1.8 Спеціальні види розрахунків

Розрахунок елементів пристрою на міцність

Розрахуємо мінімальний діаметр опори

важеля, що здійснює затиск заготовки у пристрої.

Із умови міцності на зминання можна записати:

де

- діаметр опори важеля, мм;
- реакція опори важеля, Н.

Реакцію опори важеля

визначаємо

Н.

мм.

Приймаємо

мм.

1.9 Економічне обґрунтування ефективності використання пристрою

Для визначення економічної ефективності порівнюємо два значення технологічної собівартості оброблення заготовки на даній операції при використанні старого Сс та нового Снпристроїв:

, (1.9.1)

, (1.9.2)

де Зс, Зн – основна заробітна плата при виконанні даної операції;

z -цехові накладні витрати (приймаємо рівними 300 %);

qп - коефіцієнт проектування заданого пристрою (приймаємо рівним 0,5);

qекоефіцієнт експлуатації пристрою (витрати на експлуатацію) (приймаємо рівним 0,3);

і – термін служби пристрою (приймаємо рівним 3 роки);

N – річна програма випуску деталей, штук;

Sc, Sн - собівартість виготовлення відповідно старого та нового пристроїв.

Основну заробітну плату можна визначити таким чином:

, (1.9.3)

де tшт.- штучний час оброблення на відповідному переході, хв;

- погодинна тарифна ставка робітника першого розряду;
=4,447 грн./год;

m – тарифний коефіцієнт. Тоді

(1.9.4)

(1.9.5)

Приймаємо

,
.

Штучну норму часу визначаємо укрупнено. Вважаємо, що старий пристрій проектувався для умов дрібносерійного виробництва із обробленням однієї заготовки на горизонтально-фрезерному верстаті. Тоді

, (1.9.6)

, (1.9.7)

де

,
основний час оброблення відповідних поверхонь при використанні старого та нового пристрою;

,
- коефіцієнти пропорційності між основним та штучним часами; приймаємо
,
- дод. 3, стор.259, [6].

Основні часи

,
визначають на основі емпіричних залежностей дод. 2, стор.249, [6]:

, (1.9.8)

, (1.9.9)

де

- шлях різання при обробленні площини.

хв.

хв. Тоді

хв.

хв. Звідси,

грн.

грн.

Собівартість виготовлення пристрою в залежності від його складності можна визначити за формулою:

, (1.9.10)

(1.9.11)

(1.9.12)

де n – кількість основних деталей у пристрої; приймаємо

22;
30. Спит. - питома собівартість пристрою на одну деталь; приймаємо
грн;
грн.

грн.

грн.

Визначаємо технологічну собівартість оброблення заготовки на даній операції при використанні старого Сс та нового Снпристроїв: