Міністерство освіти і науки України
Житомирський державний технологічний університет
Кафедра ТМ і КТС
Група МС-112
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни «Теорія різання»
ТЕМА: «Розрахунок режиму різання при точінні (одноінструментальна обробка)»
Житомир
Завдання
Варіант 6:
= 74 мм, = 68 мм, = 60 мм, = 55 мм, L = 85 мм, = 65 мм, = 4 мм. Матеріал: сталь 25, = 480 МПа.Порядок виконання роботи
1. Розрахунок проводитимемо для токарно-гвинторізного верстату мод. 16К20.
2. Призначаємо наступну технологічну послідовність переходів на токарній операції:
2.1. Підрізати торець в діаметр
.2.2. Чорнове точіння діаметру
на довжину L.2.3. Точити канавку шириною
.2.4. Чистове точіння діаметру
на довжину (L – ).2.5. Чорнове точіння діаметру
на довжину ( – ).2.6. Чистове точіння діаметру
на довжину ( – ).2.7. Точити фаску.
2.8. Відрізати деталь.
3. Вибір ріжучого інструменту.
Згідно [1, табл. 3, с. 116] призначаємо інструментальний матеріал для всіх різців – твердий сплав Т15К6.
Згідно [1, с. 119-136] призначаємо інструменти для кожного переходу токарної операції:
3.1. [1, табл. 8, с. 121] Підрізний різець ГОСТ 18880-73: l=0°; g=10°; j=10°.
3.2. [1, табл. 7, с. 120] Прохідний упорний різець ГОСТ 18879-73: l=0°; g=0°; j=90°.
3.3. [1, табл. 10, с. 122] Відрізний різець ГОСТ 18884-73: l=0°; g=12°; j=90°.
3.4. [1, табл. 7, с. 120] Прохідний упорний різець ГОСТ 18879-73: l=0°; g=0°; j=90°.
3.5. [1, табл. 7, с. 120] Прохідний упорний різець ГОСТ 18879-73: l=0°; g=0°; j=90°.
3.6. [1, табл. 7, с. 120] Прохідний упорний різець ГОСТ 18879-73: l=0°; g=0°; j=90°.
3.7. [1, табл. 4, с. 120] Прохідний відігнутий різець ГОСТ 18868-73: l=0°; g=0°; j=45°.
3.8. [1, табл. 10, с. 122] Відрізний різець ГОСТ 18884-73: l=0°; g=12°; j=90°.
4. МОР при обробці на даній операції не застосовується.
5. Визначаємо глибину різання для кожного переходу:
5.1. t1 = 2 мм.
5.2.
(мм).5.3.
(мм).5.4.
(мм).5.5.
(мм).5.6.
(мм).6. Вибираємо табличне значення подачі на оберт для кожного переходу:
6.1. [1, табл. 11, с. 266]:
= 0,7 мм/об.6.2. [1, табл. 11, с. 266]:
= 0,7 мм/об.6.3. [1, табл. 15, с. 268]:
= 0,15 мм/об.6.4. [1, табл. 14, с. 268]:
= 0,3 мм/об.6.5. [1, табл. 11, с. 266]:
= 0,7 мм/об.6.6. [1, табл. 14, с. 268]:
= 0,22 мм/об.7. Коректуємо обране значення подачі за паспортними даними верстата з умови:
.7.1.
= 0,7 мм/об.7.2.
= 0,7 мм/об.7.3.
= 0,15 мм/об.7.4.
= 0,3 мм/об.7.5.
= 0,7 мм/об.7.6.
= 0,2 мм/об.8. Призначаємо період стійкості всіх інструментів Т = 60 хв.
9. Визначимо розрахункову швидкість різання за формулою:
,Значення коефіцієнта СV та показників степенів в цій формулі визначаємо за [1, табл. 17, с. 269] в залежності від виду обробки, матеріалу різальної частини, оброблюваного матеріалу:
9.1. СV = 47, x = - , y = 0,8, m = 0,2.
9.2. СV = 350, x = 0,15, y = 0,35, m = 0,2.
9.3. СV = 47, x = - , y = 0,8, m = 0,2.
9.4. СV = 420, x = 0,15, y = 0,2, m = 0,2.
9.5. СV = 350, x = 0,15, y = 0,35, m = 0,2.
9.6. СV = 420, x = 0,15, y = 0,2, m = 0,2.
Загальний поправочний коефіцієнт на швидкість різання:
.В цій формулі:
За [1, табл. 1, с. 261] поправочний коефіцієнт, що враховує вплив фізико-механічних властивостей оброблюваного матеріалу на швидкість різання для сірого чавуну:
, де = 1 і – за [1, табл. 2, с. 262].За [1, табл. 5, с. 263] визначаємо поправочний коефіцієнт, що враховує вплив стану поверхні заготовки на швидкість різання:
.За [1, табл. 6, с. 263] визначаємо поправочний коефіцієнт, що враховує вплив інструментального матеріалу на швидкість різання:
.Отже, розрахункова швидкість різання для кожного з переходів:
9.1.
(м/хв).9.2.
(м/хв).9.3.
(м/хв).9.4.
(м/хв).9.5.
(м/хв).9.6.
(м/хв).10. Розрахункова частота обертання інструменту:
10.1. (об/хв).
10.2. (об/хв).
10.3. (об/хв).
10.4. (об/хв).
10.5. (об/хв).
10.6. (об/хв).
11. Коректуємо розрахункові значення частоти обертання шпинделя за паспортними даними верстата з умови:
:11.1. об/хв.
11.2. об/хв.
11.3. об/хв.
11.4. об/хв.
11.5. об/хв.
11.6. об/хв.
12. Визначимо дійсну швидкість різання:
:
12.1. (м/хв).
12.2. (м/хв).
12.3. (м/хв).