Теоретичні основи теплотехніки (стр. 33 из 35)
4.Ефективне випромінювання, це:
1)
2) 
3) 
4) 
5.Закон Планка для променистого теплообміну має вигляд:
1)
2) 
3)
4) 
6. Згідно закону Віна, максимальна інтенсивність випромінювання спостерігається при:
1) λmax=0; 2) λmax ∙T = 2,898∙10 -3 м ∙ к; 3) λmax ∙T = 3∙10 8 м ∙ к; 4) λmax= 1,4 м ∙ к.
7.Густина інтегрального випромінювання для абсолютно чорного тіла визначається за формулою:
1)
2) 
3) 
4) 
8.Згідно закону Кіргофа відношення густини потоку випромінювання сірого тіла до його поглинаючої здатності
1) Залежить від природи тіла;
2) не залежить від природи тіла і рівне густині потоку випромінювання абсолютно чорного тіла при тій же температурі;
3) залежить від природи тіла і рівна коефіцієнту поглинання абсолютно чорного тіла;
4) не залежить від природи тіла і рівне коефіцієнту поглинання абсолютно чорного тіла.
9. Приведений коефіцієнт поглинання між двома плоско паралельними тілами рівний:
1) 
2)
3) 
4)10. Густину теплового потоку між двома плоско паралельними стінками можна визначити за рівнянням:
 |  |
1) 2)
 | |
Теплопровідність
1.При теплопровідності передача тепла проходить за рахунок:
1) руху мікрочастинок речовини; 2) руху і взаємодії елементарних частинок;
3) електромагнітних хвиль; 4) дотику тіл з різною температурою.
2.В загальному вигляді температура тіла:
1) є функцією координат і часу; 2) є функцією координат;
3) залежить від коефіцієнту теплопровідності; 4) є функцією часу.
3.Ізотермічна поверхня це:
1) поверхня: з різною температурою; 2) поверхня паралельна граничним поверхням тіла;
3) поверхня, всі точки якої мають однакову температуру; 4) поверхня, в якій коефіцієнт теплопровідності має постійне значення.
4.Градієнт температури це:
1) зміна температури протягом певного часу,
2) границя відношення зміни температур між двома ізотермічними поверхнями до віддалі між ними, взятій по нормалі;
3) зміна температури між двома граничними поверхнями тіла;
4) зміна коефіцієнту теплопровідності тіла в різних точках.
5.Густина теплового потоку - це відношення теплового потоку до:
1) одиниці площі; 2) одиниці температури; 3) одиниці часу; 4) одиниці об'єму.
6.Закон Фур'є має вигляд:
1)
2) 
3) 
4) 
7. Коефіцієнт теплопровідності залежить від;
1) структури, густини, температури, вологості і тиску; 2) густини, температури, тиску;
3) густини, температури, вологості; 4)структури, температури, вологості і тиску.
8. Диференціальне рівняння теплопровідності:
1)
2) 
3)
4) 
9. Граничні умови бувають:
1) трьох родів; 2) двох родів; 3) чотирьох родів; 4) п´яти родів.
10. Що таке а:
1) коефіцієнт температуропровідності; 2) коефіцієнт теплопровідності;
3) коефіцієнт тепловіддачі; 4)коефіцієнт теплопередачі.
11. Оператор Лапласа це:
1)
2) 
3) 
4) 12. Теплопровідністю плоскої стінки називають:
1)
2) 
3) 
4) 
13. Опором теплопровідності одношарової стінки називають:
1)
2) 
3) 
4) 
14. Тепловий потік через плоску стінку має вигляд:
1)
2) 
3) 
4) 
15. Тепловий потік для багатошарової стінки має вигляд:
1)
2) 
3) 
4) 
Конвективний теплообмін
1.Конвекцією називається процес поширення теплоти за допомогою:
1) мікрочастинок речовини; 2) макрочастинок речовини; 3) електромагнітних хвиль; 4) руху електронів.
2.Критерій Прандгля характеризує:
1) теплофізичні характеристики речовини; 2) режим руху речовини; 3) тепловіддачу в пограничному шарі;
4) зміну температури тіла протягом часу.
3.Критерій Прандтля можна визначити за формулою:
1) 2) 
3) 4)4.Критерій Рейнольдса характеризує:
1) режим руху речовини; 2) теплообмін в пристінному шарі;
3) нестаціонарні явища теплопровідності; 4) теплообмін при вільній конвекції.
5.Критерій Рейнольдса визначається за рівнянням:
1)
2) 
3) 
4)6.Критерій Грасгофа характеризує:
1) режим руху речовини при вимушеній конвекції; 2) теплообмін в пограничному шарі;
3) кінематичну подібність явищ при вільній конвекції; 4) нестаціонарні процеси теплопровідності;
7.Критерій Грасгофа можна визначити за рівнянням:
1) 
2) 
3)
4)8.Перша теорія подібності формулюється так:
1) подібні між собою фізичні явища мають однакові критерії подібності;
2) подібні між собою фізичні явища мають різні критерії подібності;
3) залежність між фізичними явищами можна представити у вигляді залежності між числами подібності; 4) подібні між собою явища мають рівні між собою фізичні величини.
9.Друга теорія подібності формулюється так:
1) залежність між фізичними величинами можна представити у вигляді залежності між числами подібності, складеними із цих величин;
2) залежність між фізичними величинами необхідно знаходити експериментальним шляхом;
3) залежність між фізичними величинами необхідно встановити шляхом розв'язку диференційних рівнянь;