Теплове обладнання підприємств з переробки плодів і овочів (стр. 5 из 5)
На кожному ряду калориферів є регулювальні вентилі у місцях підведення пари, а в місцях її відведення — конденсато-відвідники. Температура повітря в сушильній камері контролюється термометром , вологість відведеного повітря — психрометром, датчик якого встановлений у витяжній парасольці, що закінчується патрубками, в яких встановлені вентилятори.
Автоматичне регулювання температурного режиму забезпечується подачею необхідної кількості пари в калорифери через вентилі, керовані електронними потенціометрами на щиті управління, сигнал на які надходить від термопар.
На щитах, встановлених на початку і в кінці конвеєрних стрічок, обладнані оглядові люки, через які беруть проби продукту і спостерігають за процесом сушіння. Люки освітлюються лампами
Продукт завантажується в сушарку завантажувальним конвеєром або бланшувачем. Шар його на цьому конвеєрі розрівнюється розкладальником сировини.
Стрічкова конвеєрна сушарка СКО-90 з вогневими калориферами, що працюють на рідкому паливі, використовується на підприємствах, які не мають промислової пари. Це закрита корпусом теплоізольована сушильна камера, всередині якої розміщені один над одним п'ять конвеєрів, руху яким надає приводна колонки.
Завантаження продукту в сушильну камеру і рівномірний розподіл його по ширині стрічки здійснюються завантажувальним конвеєром. Для підігрівання сушильного агента (повітря) без контакту його з продуктами згоряння палива призначені теплогенератори.
Система циркуляції сушильного агента являє собою два замкнених контури, в кожний з яких входять відцентрові вентилятори, повітропроводи, колектори, короби, сушильна камера і теплогенератори.
У системі циркуляції є ручні й автоматичні клапани для регулювання викиду відпрацьованого сушильного агента і нагнітання свіжого повітря. Роботою сушарки керують з щита.
Розрахунок стрічкової сушарки здійснюється так.
1. Масу вологи (кг/год), яка випаровується з продукту під час сушіння, визначають за формулою:
 |
де G1— кількість вологого продукту, який надходить у сушарку, кг/год; G2— кількість висушеного продукту, кг/год; w1 і w2— відповідно початкова і кінцева вологість продукту, %.
2. Маса висушеного продукту, кг/год,
 |
3. Витрати повітря на сушіння, або продуктивність за кількістю випаруваної вологи (кг/год),
де Впов/кг — витрата повітря на випаровування 1 кг вологи, кг:
 |
де х1 і х2 — вологоутримання повітря, кг/кг; d1 і d2— те саме, г/кг.
4. Об'єм використаного повітря, м3/год,
 |
де Vпит — питомий об'єм повітря, м3/кг; То — температура зовнішнього повітря, °С; φо — відносна вологість зовнішнього повітря, %; Рн.п — тиск насиченої пари при То, кг/м2.
5. Витрати теплоти у повітронагрівачі, Дж/год,
де qк — витрати теплоти на 1 кг випареної вологи, Дж/кг:
де Iо і I1— теплоутримання вологого повітря до і після проходження ним через калорифер, Дж/кг.
За витратами теплоти визначають витрати пари, кг/год,
або поверхню нагрівання, м2,
де ΔT— середня арифметична різниця температур, °С; іп та ік — теплотворність нагрівальної пари і конденсату, Дж/кг; k— коефіцієнт тепловіддачі, Дж/(м2·год·°С).
КОНДУКТИВНИЙ СПОСІБ СУШІННЯ
Кондуктивний спосіб застосовується для сушіння високо вологих овочевого, картопляного і фруктового пюре за рахунок віддачі теплоти висушуваного продукту через нагріту поверхню. Перевага цього способу забезпечується значною інтенсивністю процесу.
За конструкцією кондуктивні сушарки бувають одно- і двовальцьові. Перші складаються з одного сушильного вальця (барабана), кількох намащувальних валків і зішкрібувальних ножів, другі — з двох сушильних вальців (барабанів). Товщина шару висушуваного продукту регулюється зміною щілини між вальцями, які обертаються назустріч один одному.
РАДІАЦІЙНИЙ СПОСІБ СУМШІННЯ
Продукт сушать дією на нього променів інфрачервоної частини спектра (ІЧ-променів). Генераторами ІЧ-променів є спеціальні електролампи або нагріті поверхні. ІЧ-промені забезпечують ефективне нагрівання продукту внаслідок інтенсифікації руху атомів і молекул у поверхневих його шарах.
Сушарки являють собою стрічковий конвеєр, над яким встановлені генератори ІЧ-променів.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Осокіна Н.М., Гайдай Г.С. Технологія зберігання і переробки продукції рослинництва. Умань - 2005 р.
2. Найченко В.М., Осадчий О.С. Технологія зберігання і переробки плодів та овочів з основами товарознавства - К.: Школяр, 1999р.
3. Зберігання і переробка продукції рослинництва . І. Подпрятов, Л.Ф. Скалецька, А.М. Сеньков, В.С. Хилевич. — К.: Мета, 2002. — 495 с
4. Подпрятов Г.І., Скалецька Л.Ф., Сеньков А.М. Технологія зберігання і переробки продукції рослинництва. Практикум: Навч. посібник. — К.: Вища освіта, 2004. — 272 с