- характеристика пробного використання продукції незалежною особою;
3. З боку незалежного спостерігача:
- позитивний відгук про безпечне використання товару;
- свідоцтво про відповідність, засноване на технічній документації;
- характеристика процесу виробництва товару;
- аналіз і контроль перевірки якості.
Всі процеси для підтвердження виконання приписаних вимог сертифікованого товару закінчуються нанесенням виробником на товар, що виводиться на ринок, знаку «СЕ». В декларації про відповідність виробник називає директиви і стандарти, які лежать в основі проектування та виготовлення товару і засвідчує, що його виріб задовольняє чинним вимогам, що підтверджується проведеною процедурою оцінки відповідності. Органи контролю (нагляду) визначаються країнами-членами ЄС. Кожна держава-член ЄС може призначати тільки ті органи, які постійно знаходяться на її території. Під час вибору такого органу враховуються певні "Мінімальні вимоги". Ці вимоги стосуються незалежності органу, його технічних можливостей, забезпечення конфіденційності інформації, яку отримує орган в процесі своєї діяльності а також страхування органу на випадок збитків внаслідок помилкового висновку. У сумнівних випадках держава-член ЄС повинна підтвердити виконання мінімальних вимог (через "призначений орган"). Комісія ЄС реєструє і публікує реєстр "нотифікованих" (призначених органів) після їхнього затвердження. Комісія ЄС зобов'язана затвердити орган, якщо було проведено підтвердження дотримання вимог стандартів ЕН серії 45000.
1. Болотніков А.О. Стандартизація та сертифікація товарів і послуг. — К.: МАУП, 2005. — 144 с.
2. Захожай В.Б., Чорний А.Ю. Статистика якості. — К.: МАУП, 2005. — 576 с.
3. Коваленко І.І., Дубовий О.М., Бідюк П.І. Методи аналізу якості. — Миколаїв: НУК, 2004. — 208 с.
4. Рамазанова-Стьопкіна О.А. Основи стандартизації, сертифікації та контролю якості. — К.: НАУ, 2004. — 112с.
5. Ровенчак Т.Г., Христич О.В. Стандартизація, управління якістю і сертифікація продукції. — Вінниця: ВНТУ, 2005. — 120 с.