Смекни!
smekni.com

Сучасний стан, особливості та тенденції розвитку базових технологій основних галузей промислового виробництва в Україні (стр. 3 из 3)


3. Прогресивні види технологій

Необхідність постійного відновлення продукції відповідно до вимог ринку, вирішення екологічних проблем і потреба у високоефективному виробництві обумовлюють не тільки постійне удосконалювання традиційних технологічних процесів, але і створення нових технологій, список яких великий. Можливо також сполучення в одному технологічному процесі відразу декілька технологій. У ряді випадків елементи нових технологій вдало доповнюють традиційні технологічні процеси, наприклад, комбіновані технології: магнітно-абразивні, плазменно-механічні, лазерно-механічні й інші.

До прогресивних і найбільш значимих сучасних технологічних процесів відносяться: електронно-променева, лазерна, мембранна технологія і порошкова металургія.

Серед безлічі нових технологій лазерна технологія є однієї із самих перспективних. Завдяки спрямованості і високій концентрації лазерного променя удається виконувати технологічні операції, нездійсненні будь-яким іншим способом. За допомогою лазера можна вирізувати з будь-якого матеріалу деталі найтяжчої конфігурації, причому з точністю до сотих часток міліметра, розкроювати композитні і керамічні матеріали, тугоплавкі сплави, що узагалі не піддаються різанню яким-небудь іншим способом. Лазерний інструмент усе частіше застосовують замість алмазного, тому що він дешевше й у багатьох випадках може заміняти алмаз.

Дуже ефективним і економічним процесом є лазерне зварювання, при якому міцність швів у кілька разів вище звичайної, що дуже важливо для багатьох галузей, наприклад, атомної енергетики, хімії й інших. Лазерні технології більш продуктивні і завдяки поверхневому зміцненню деталей дозволяють збільшити термін служби деталей у 3-10 разів. Застосування лазерної технології дає великий ефект при виготовленні деталей з особливо високими вимогами до якості і точності і з особливими характеристиками.

Якщо раніш домінували методи холодної обробки металів різанням, то зараз можна використовувати хімічний і електрохімічний процеси, застосовувані до металевих матеріалів і що дозволяють одержувати вироби високої точності розмірів і якості поверхні. Це такі методи обробки, як: електрохімічна й анодно-механічна, електроконтактна, електроімпульсна й ультразвукова, плазменно-механічна, котра є одним з нових методів обдирання злитків і кувань вагою до 50т і, що полягає в обробці різанням матеріалів, попередньо разупрочненних плазменною дугою в активних середовищах. Застосування нових технологій дає можливість одержати значний економічний ефект. Так, застосування лазера для свердління і різання металу дозволить підвищити продуктивність праці.

Для обробки надтвердих, сностійких і важкооброблюваних матеріалів можна застосовувати високопродуктивний метод - електроконтактна обробка, сутність якого полягає в тім, що інструмент і оброблювана заготівля включаються послідовно в електричний ланцюг.

В даний час ще продовжується процес удосконалювання інструмента для традиційних способів обробки металів різанням як за рахунок упровадження нових матеріалів ріжучої частини інструмента (синтетичні алмази, ельбор, кермети) так і шляхом удосконалювання геометрії леза. Особливо широко застосовуються фізико-хімічні процеси обробки металів і інших матеріалів у приладобудуванні для створення мініатюрних і мікромініатюрних схем, що іншими способами не можуть бути виготовлені. Більш досконалими стали і такі класичні методи обробки металів, як прокатка, штампування, кування, лиття. При збереженні традиційного технологічного процесу одержання піщано-глинистих форм з ущільненням застосовуються імпульсний і вибуховий методи ущільнення суміші, що є малоннергоємкими і безшумними. Застосування полімерних охолодних середовищ при високочастотному поверхневому загартуванні дає майже повну відсутність корозії сталевих деталей. Нагрівання деталі в киплячому шарі є безокисним нагріванням, збільшує продуктивність праці і скорочує час нагрівання.

У сучасній техніці широко застосовуються металеві матеріали, отримані методом порошкової металургії. При виготовленні різних деталей машин методом порошкової металургії одержують значний економічний ефект, що виражається в різкому скороченні питомої витрати матеріалу, собівартості і трудомісткості в порівнянні з традиційними методами виготовлення. Це - нова технологія, що практично не дає відходів. При такій технології виявилося можливим одержувати матеріали, які не можна зробити методами плавлення, наприклад, спекати порошки металів із важко розчинними в них легуючими добавками. При виробництві виробів з використанням порошкової металургії в технолога з'являються величезні можливості управляти властивостями матеріалу і кінцевого продукту.


Висновок

Для процвітання і конкурентноздатності підприємств важливу роль відіграє своєчасна зміна технологій на більш нові удосконалені у відповідності з вимогами ринку. Розвиваючи науково-технічний прогрес, підприємства удосконалюють засоби виробництва, унаслідок чого підвищують продуктивність і якість виробленої продукції. Стимулювання науково-технічного прогресу - створення переваг у задоволенні економічних і соціальних інтересів організацій і підприємств, що розробляють і освоюють нову високоефективну техніку. В даний час велика увага приділяється вкладенню грошового капіталу в інновацію. Хоча це досить ризиковано, для багатьох підприємств це може бути єдиною можливістю завоювати місце на ринку, використовуючи новітнє устаткування, останні досягнення науки і техніки, творчий потенціал талановитих інженерів, застосовуючи достатнє знання сучасних технологічних процесів. Отже, при вивченні і своєчасному застосуванні всіх цих і багатьох інших факторів, підприємства й організації можуть досягти конкурентноздатності, процвітання й одержання прибутку.


Список використаної літератури

1. Логинов В. Інноваційна політика: заходи для активізації // Економічний вісник №9 2004.

2. Львов Д.- НТП і економіка перехідного періоду // Економічний вісник №11 2005.

3. Макконелл С. Экономикс. Пер. С англ. - М.: Туран 2003.

4. Твісс Б. Управління науково-технічними нововведеннями. Скр. пер. з анг. - К.: Либідь. – 2004.