Рівнемір-ресивер являє собою циліндричний резервуар, всередині якого вміщено поплавок. У резервуарі по всій довжині змонтовано оглядове вікно. У верхній частині передбачено пристрій для відведення повітря. Конденсатор, призначений для охолодження та конденсації фреону, являє собою змійовик, виготовлений з труби, до якої прикріплені пластини, що збільшують його теплопередаючу поверхню.
Для проколу осушувального патрона в ремонтованому холодильному агрегаті призначений герметичний затискач. Він являє собою пристрій типу лещат і складається з двох нерухомих і однією рухомою підпружиненою планок, в яких є канали циліндричної форми для обхвату осушувального патрона і створення герметичності в момент проколу його пустотілою голкою, що вмонтована в одну з планок пристрою і з'єднана з пневмосистемою стенду гнучким трубопроводом .
Пневмогідравлічна система включає агрегати, прилади контролю та управління стендом і систему з'єднуючих їх трубопроводів.
Принцип роботи стенду наступний. Холодильний агрегат, що підлягає ремонту підключають до стенду за допомогою герметичного затискача шляхом введення пустотілої голки в осушувальний патрон. За показниками мановакуумметра перевіряють наявність холодоагенту в холодильному агрегаті (за наявності фреону мановакуумметр повинен показувати надлишковий тиск, а при відсутності холодоагенту стрілка мановакуумметра повинна стояти на нулі). При наявності холодоагенту в холодильному агрегаті здійснюються відбір і подача його в рівнемір-ресивер герметичним компресором через систему трубопроводів, масловіддільник і конденсатор. Про закінчення відбору холодоагенту з холодильного агрегату слідкують за показниками мановакуумметра, які повинні відповідати вакуумметричнму тиску.
Після заповнення рівнеміра-ресивера рідким холодоагентом, що надходять з холодильного агрегату, і створення при цьому необхідного надлишкового тиску, контрольованого манометром, відкривається вентиль і холодоагент рівнеміра-ресивера надходить у балон, попередньо відвакуумований і підключений до системи стенду. Після спорожнення рівнеміра-ресивера вентиль закривається і знову відбувається його заповнення холодоагентом, тобто цикл повторюється.
2.5. Документація
Документування взаємовідносин між спеціалізованою майстернею (виконавцем робіт) та користувачем побутової техніки (замовником) є надзвичайно важливим і відповідальним аспектом діяльності технічного обслуговування. Для того щоб уникати непорозумінь з користувачами, а також працювати в правовому полі потрібно досконало знати права та обов’язки обох сторін. Тому спочатку проаналізуємо національну законодавчу базу, що регулює відносини між вищезгаданими сторонами під час надання ремонтних послуг.
1. Закон № 3682 – Закон України "Про захист прав споживачів" від 15.12.1993 р. № 3682-XII.
2. Правила побутового обслуговування – правила побутового обслуговування населення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.1994 р. № 313.
3. Інструкцією з надання послуг по ремонту побутової радіоелектронної апаратури – Інструкція з надання послуг по ремонту побутової радіоелектронної апаратури, затверджена наказом Українського союзу об’єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 27.08.2000 р. № 20.
4. Інструкція з надання послуг по ремонту побутових машин і приладів – Інструкція з надання послуг по ремонту побутових машин і приладів, ремонту і виготовленню металовиробів, затверджена наказом Українського союзу об’єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 27.08.2000 р. № 20
5. Наказ № 8 – Наказ Українського союзу об’єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 29.09.1995 р. № 8.
6. Інструкцією № 8 – Інструкція з використання форм документів суворої звітності, що використовуються для оформлення замовлень і розрахунків зі споживачами за побутові послуги, затверджена наказом Українського союзу об’єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 29.09.1995 р. № 8.
2. Прийом і оформлення замовлення
Виконавець вступаючи в договірні відносини з користувачем (замовником) повинен керуватися Правилами побутового обслуговування і Законом № 3682, в яких описано основні норми та вимоги щодо ведення даної діяльності. Так відповідно до вищезазначених нормативів можна виділити наступні основні моменти щодо надання послуг технічного обслуговування холодильного обладнання та їх документування.
1. Послуги надаються користувачам (замовникам) відповідно до договору, документальним підтвердженням укладання якого є такі документи:
- договір;
- розрахунковий документ встановленої форми (функції договору і розрахункового документу може виконувати квитанція встановленої форми).
2. Виконавець має право відмовити в прийнятті замовлень, якщо він не може забезпечити належне їхнє виконання чи, якщо користувача не влаштовує спосіб, об’єм чи терміни виконання послуг (наприклад, замовник незгодний з необхідністю повної заміни якихось вузлів холодильної техніки, що, на думку виконавця, необхідно здійснити).
3. Замовлення на послуги приймаються як у приміщенні виконавця, так і поза його межами з обов’язковим оформленням угоди (пункт 1).
4. Розрахунковими документами, що підтверджують факт надання послуги, можуть бути:
- касовий чек – для виконавців, які у розрахунках із замовниками використовують реєстратори розрахункових операцій (розрахункова квитанція у випадку виходу такого реєстратора з ладу чи тимчасового відключення електроенергії);
- квитанція, яка є документом суворої звітності, – для виконавців, що, відповідно до законодавства, не застосовують таких реєстраторів.
5. Вартість послуг і матеріалів виконавця оплачується замовником за ціною, що діє на день оформлення замовлення, якщо інше не передбачене умовами угоди. У випадку надання виконавцем на прохання замовника додаткових послуг, не передбачених замовленням, їхня вартість оплачується замовником також за ціною, що діяла на день оформлення замовлення на ці додаткові послуги.
6. Замовлення на послуги можуть виконуватися як з комплектуючих виробів і інших матеріалів виконавця, так і комплектуючих – замовника.
7. Вартість матеріалів замовника визначається й оформляється документально за погодженням сторін (у формі акта) чи на основі поданих документів, що підтверджують їхню ціну (наприклад, на підставі розрахункових документів про купівлю комплектуючих).
8. Види, кількість і якість матеріалів, необхідних для надання послуг, визначаються виконавцем відповідно до нормативно-технічних документів за погодженням із власником холодильного обладнання. У випадку відсутності матеріалів (комплектуючих, деталей) чи неможливості при оформленні замовлення визначити необхідний для надання побутової послуги обсяг матеріалів, їхнє використання попередньо обумовлюється з користувачем (замовником), а вартість оплачується ним після виконання послуг за ціною, що діяла на день надходження таких матеріалів.
9. На надані послуги по ремонту побутової техніки встановлюються гарантійні зобов’язання виконавця, що визначаються Законом № 3682 і відповідними Інструкція з надання послуг по ремонту побутових машин і приладів.
10. Виконавець зобов’язаний протягом місяця відшкодувати збитки, які виникли в зв’язку з втратою, псуванням чи пошкодженням речей, прийнятих ним від споживача для виконання ремонтних робіт. При цьому виконавець не звільняється від відповідальності, якщо рівень його наукових і технічних знань не дав можливості виявити особливі властивості речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт, що і було причиною пошкодження побутової техніки.
Особливості прийому й оформлення замовлення на ремонт побутової техніки регулюються Інструкцією з надання послуг по ремонту побутової радіоелектронної апаратури та Інструкцією з надання послуг по ремонту побутових машин і приладів.
Незалежно від того, де здійснюється ремонт – у майстерні чи вдома, замовлення на ремонт оформляється договором (квитанцією про прийом (далі – квитанція)). При прийомі замовлення визначаються ознаки виробу, його оцінна вартість, що узгоджуються з замовником і відображаються в договорі (квитанції), що підтверджується підписом замовника. Вартість прийнятих на ремонт виробів установлюється за погодженням із замовником і вказується в договорі (квитанції). Для ремонту можуть бути використані складові частини, блоки, вузли і комплектуючі вироби, надані замовником, якщо вони відповідають вимогам нормативних документів.
Як відзначалося, розрахунки з замовником можуть здійснюватися через РРО (реєстратор розрахункових операцій) з видачею касового чека або шляхом видачі квитанції (документ суворої звітності). Тобто, підприємство технічного (сервісного) обслуговування має право вибрати: використовувати квитанції – суворої звітності чи ні. Якщо розрахунки здійснюються через РРО і при цьому квитанції не використовуються, то між виконавцем і замовником необхідно оформити договір, що буде містити умови виконання замовлення. Якщо підприємство побутового обслуговування застосовує квитанції, то воно повинно пам’ятати, що такі квитанції є формами суворої звітності, що затверджені наказом № 8. Порядок оформлення і заповнення квитанцій регулюється Інструкцією № 8.
При оформленні замовлення виконавець заповнює всі необхідні реквізити. При цьому вартість замовлення підтверджується підписом замовника, а сума отриманих коштів підтверджується підписом представника виконавця ремонтних робіт. Для оформлення замовлення на ремонт побутової техніки використовується форма № ПО-Р1 (Додаток А). Вона заповнюється в трьох екземплярах. Другий екземпляр форми (квитанція) видається замовнику, а перший (замовлення) і третій (копія квитанції) – залишаються у виконавця. При цьому у форму № ПО-Р1 вносяться дані про використані комплектуючі вироби, запасні частини, матеріали (замовника чи виконавця) і їхня вартість, а у випадках, коли ремонт виконується не за місцем проживання замовника, – вказуються ознаки виробу та його оцінна вартість.