Виявлення впливу вуглецю на міжатомну взаємодію сплавів на основі заліза і нікелю (стр. 1 из 5)
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний університет «Львівська політехніка»
Кафедра «Технології машинобудування»
Реферат:
«Виявлення впливу вуглецю на міжатомну взаємодію сплавів на основі заліза і нікелю»
Дисципліна: фізика металів
Виконав:
Ст. гр.____
___________
Викладач
___________
Львів – 2008р.
Зміст
Вступ
1. Теоретичні дані
2 Вибір і опис методу дослідження
3. Вивчення впливу вуглецю та марганцю на термічне розширення та магнітні властивості інварних сплавів.
4.Дслідження впливу вуглецю і марганцю на магнітну структуру сплавів Fe-Ni.
5. Влив вуглецю на міжатомний зв’язок.
Результати дослідження
Висновки
Література
Вступ
ГЦК сплави на основі Fe-Ni добре відомі, як інварні сплави, які характеризуються незвичайною і до кінця не з’ясованою поведінкою багатьох властивостей. Ці властивості суттєво залежать від хімічного складу. В першу чергу це стосується аномального термічного розширення інвару. Термічний коефіцієнт лінійного розширення (ТКЛР) сплаву базового складу Fe-36% ат. % Ni при 300 К менший приблизно на порядок (
= 1,2×10-6 K-1) у порівнянні з ТКЛР звичайного заліза ( = 11,8×10-6 K-1) і змінюється поблизу цього значення при зниженні температури.Саме через низькі значення ТКЛР інварні сплави знайшли широке застосування. Одним з перших їх впроваджень були настінні та ручні годинники. В наш час ці сплави застосовують в НВЧ електроніці та лазерній оптиці, де вимагається стабільність розмірів порядку довжини хвилі, в метрології і сейсмології, де використовуються точні прилади, у виробництві супертанкерів, де є проблема зварювальних швів контейнерів при зміні температури. Корпуса телескопів теж виготовляється з інвару. Ефективним є застосування інвару в геодезії і хронометрії. З інварних сплавів виготовляють температурні регулятори.
Але слід зазначити, що властивості інвару дуже чутливі до зміни концентрації нікелю і ТКЛР інварного сплаву може змінюватись на порядок в залежності від його складу. Наприклад, зменшення концентрації нікелю до 30% і нижче призводить до мартенситного перетворення при охолодженні нижче кімнатної температури, що не дозволяє використовувати його як інвар і в цьому розумінні таке перетворення небажане. Сплав з вмістом нікелю більшим ніж 40% стабільний і зберігає ГЦК структуру при низьких температурах. Однак, така композиція не проявляє інварних властивостей.
Важливою проблемою інварних сплавів на основі Fe-Ni є механічні властивості, які відносно низькі. Це суттєво звужує їх застосування при сильних навантаженнях та тривалій експлуатації. Наприклад, вимагається висока міцність деталей з інварного сплаву для приладів в геодезії, в конструкціях різних металевих корпусів.
Підвищення механічних властивостей інварних сплавів за рахунок легування елементами заміщення, як правило, суттєво підвищує величину ТКЛР. Легування елементами проникнення, зокрема вуглецем, на практиці не проводять, хоча ці домішки можуть ефективно зміцнювати матеріал.
Таким чином, найважливіша задача в даній області - це знайти композиції, які забезпечили б міцність більшу, ніж базового сплаву Fe-36ат.%Ni, без втрат інварних властивостей.Тому така задача є важливою і актуальною.
Незважаючи на окремі дослідження в цьому напрямку до цього часу роль вуглецю у формуванні інварних властивостей Fe-Ni сплавів до кінця не з’ясована. Тим більше не існує даних з впливу цієї домішки на інварний ефект в комбінації з елементами заміщення. Розвиток робіт в цьому напрямку дасть можливість знайти нові композиції з інварними властивостями і способи їх обробки.
1.Теоретичні дані
ГЦК Fe-Ni сплав не зміцнюється за рахунок дисперсійного твердіння або деформаційного зміцнення, оскільки має однофазну структуру. З іншого боку, вимоги до механічних властивостей для його застосування у виробництві деталей високоточних приладів дуже жорсткі. Для того, щоб задовольнити ці вимоги, найбільш ефективно добавляти в інвар інші елементи. Однак, за рахунок домішок значення
в основному підвищується. Перший, хто вивчав вплив третього елементу Ti, Mn, C, Cr, Cu на термічне розширення інвару був Гійом. Вплив технологічних добавок H, C, Si, Mn на термічне розширення інвару вивчалось також А.І. Захаровим, Б.В. Молотіловим, П.В. Пастуховою, А.З. Меншиковим, А.С. Ураловим, Елізером, Вейсом, Роном та Надівом. Елементи заміщення вводили за рахунок зменшення концентрації Fe при постійному вмісту нікелю (36 мас. %). При цій концентрації Ni всі елементи підвищують , однак інтенсивність їх впливу різна.Вивчення впливу марганцю на термічне розширення інвару та сплавів, які містять біля 30% Ni є важливим, тому що Mn так, як і С, покращує механічні властивості аустеніту. Марганець формує однорідний твердий розчин в сплавах на основі Fe-Ni і стабілізує ГЦК структуру заліза за рахунок зниження мартенситної точки. Одна з моделей пояснює інварний ефект на основі ідеї, яка припускає існування змішаної обмінної взаємодії, феромагнітної і антиферомагнітної, які забезпечують неоднорідну магнітну структуру в інварі.
Але треба зазначити, що вплив домішок Mn на пружні властивості стандартного інвару вивчено недостатньо, а сумісний вплив Mn в комбінації з С на термічне розширення, пружні модулі та магнітний порядок в роботах наведених авторів не вивчався, хоча слід очікувати суттєвих змін цих величин, оскільки Mn визначає розподіл атомів вуглецю у твердому розчині. Відомо, що він зменшує термодинамічну активність атомів проникнення в аустеніті і забезпечує антиферомагнітний порядок (JMnMn < 0).
Моделі, що описують магнітну структуру залізо-нікелевих інварів, основані на ідеях Є.І. Кондорського та В.Л. Сєдова про наявність прихованого антиферомагнетизму і Вейса про дві електронні стани атомів в
-Fe.На цей час існує декілька основних моделей інварних сплавів. Це моделі С.К. Сидорова і А.В. Дорошенко, Ішикави, Шлоссера, В.І. Гоманькова, Шига, Хауша і Варлімонта. Згідно літературних даних в Fe-Ni сплавах інварного складу існує просторово неоднорідна магнітна структура, обумовлена змішаною обмінною взаємодією, яка залежить від ближнього атомного оточення. Оскільки ГЦК Fe-Ni-C сплави відносяться до цього класу матеріалів, є усі підстави для припущення, що вуглець змінюватиме проекції магнітних моментів атомів на вісь легкого намагнічування за рахунок флуктуацій найближчого оточення, що може бути відбито в розподілі надтонких полів і ізомерних зсувів, а також у малокутовому розсіянні нейтронів. Аналіз літературних даних, дає підстави очікувати суттєвий вплив вуглецю на магнітні властивості ГЦК Fe-Ni-C сплавів і їх термічне розширення.
В огляді літератури приділяється увага вивченню впливу вуглецю на міжатомну взаємодію в аустенітних сплавах. Існують різні точки зору, основані на даних аналізу параметрів мессбауерівських та нейтронних спектрів, згідно з якими вуглець локально підвищує взаємодію метал-метал або зменшує її. Важливо відмітити, що роботи, які розглянуто, в основному присвячені вуглецевим сплавам Fe-Ni-C, які містять біля 25% Ni або аустенітним сталям, які за складом не відповідає інварному. Зазначимо, що питання про міжатомну взаємодію у інварних сплавах при легуванні вуглецем не вивчалось, хоча вирішення цих питань важливе для розуміння природи інварного ефекту.
Розглянуто різні конструкції дилатометрів та обгрунтовано вибір кварцового дилатометру. Інформація про термічне розширення дозволяє виявити та ідентифікувати температурні переходи, які виникають при дослідженні різних процесів в матеріалі. Окрім цього, ця інформація дає змогу класифікувати сплави на предмет їхньої інварності. В загальному випадку дослідження термічного розширення інварних сплавів являє собою складну технічну задачу. Тут можна виділити дві проблеми. Перша проблема полягає в необхідності вимірювань дуже малих величин зміни довжини матеріалів (мікропереміщень), так для інвару це значення може досягати однієї сотої мікрона при зміні на один градус. Друга – у виборі конструкції термокамери і програми нагрівання або охолодження зразка. З врахуванням цих застережень, в дослідженнях було застосовано кварцову схему дилатометру.
2.Вибір і опис методу дослідження
Сплави були виплавлені у вакуумній індукційній печі в захисній атмосфері аргону. Сталі, які містять вуглець, Fe-17% Cr-9% Mn-14% Ni-(0,001-0,77)% C були виплавлені в плазмоводуговій печі в захисній атмосфері аргону. Концентрація вуглецю визначалася хімічним аналізом, а вміст нікелю та марганцю був отриманий за допомогою рентгенівського спектрального аналізу. Дані по спектральному аналізу представлені у табл. 1 та 2. Фазовий склад сплавів контролювався рентгенівським аналізом.
Зливки сплавів після зачистки поверхні відпалювали у вакуумі протягом 3 годин при температурі 1273 K. Для дилатометричних досліджень були виготовлені циліндри довжиною 11–15 мм та діаметром 6,5 мм. Зразки для мессбауерівської спектроскопії представляли собою фольги товщиною 20-25 мкм.
Таблиця 1. Хімічний склад виплавлених сплавів
| Сплав | Niмас, % | Mnмас, % | Coмас, % | Cмас, % | Feмас, % |
| Fe-36Ni | 36,0 | - | - | - | баланс |
| Fe-36Ni | 34,1 | 0,027 | ~0,007 | - | баланс |
| Fe-30Ni | 30,3 | - | - | - | баланс |
| Fe-30Ni | 29,2 | 0,024 | <0,01 | - | баланс |
| Fe-30Ni-C | 29,7 | - | - | 0,97 | баланс |
| Fe-30Ni-C | 30,5 | - | - | 1,5 | баланс |
| Fe-30Ni-C | 30,1 | ~0,006 | ~0,008 | 1,18 | баланс |
| Fe-30Ni-C | 30,0 | 0,042 | <0,01 | 1,26-1,35 | баланс |
| Fe-30Ni-Mn | 29,8 | 0,607 | ~0,01 | - | баланс |
| Fe-30Ni-Mn | 29,7 | 0,83 | - | - | баланс |
| Fe-30Ni-Mn-C | 30,1 | 0,438 | <0,01 | 1,22-1,23 | баланс |
| Fe-30Ni-Mn-C | 30,2 | 0,796 | - | 1,15 | баланс |
| Fe-36Ni-C | 36,1 | - | - | 0,55 | баланс |
| Fe-36Ni-C | 35,9 | 0,013 | 0,019 | 0,6-0,62 | баланс |
| Fe-25Ni-C | 25,3 | - | - | 0,78 | баланс |
Таблиця 2. Хімічний склад виплавлених сталей з різним вмістом вуглецю