Технологія пошиву напівпальто (стр. 1 из 6)

Зміст

Вступ

1. Опис зовнішнього вигляду моделі

2. Підбір матеріалів

2.1 Опис поданої та рекомендованої тканини

2.2 Зразки поданої та рекомендованої тканини

3. Характеристика обладнання швейного виробництва

3.1 Інструменти і пристрої для ручних робіт

3.2 Швейне обладнання, що використовується для пошиття даної моделі

3.3 Обладнання, що використовують для ВТО

4. Охорона праці

4.1 Правила техніки безпеки при ручних роботах

4.2 Правила техніки безпеки при машинних роботах

4.3 Правила техніки безпеки при виконанні ВТО

5. Конструювання та моделювання виробу

6. Технологічний розділ

6.1 Технологічна послідовність обробки д/с пальто

6.2 Повузлова послідовність обробки пальто

Висновки

Використана література

Вступ

Всім відомо, що дев’ять місяців на рік у нас буває прохолодно, а інколи і зовсім холодно. Тому в кожній новій колекції уже біль ніж років, приділяють особливу увагу розробці різних по силуету і об’єму пальто.

В даній курсовій роботі запропоновано силует трапеція. Таке пальто підійде як фігурним жінкам, так і повним, одночасно ховаючи недоліки фігури і виділяючи її переваги.

Ось з чим я порекомендувала б проекспериментувати модницям:

· різні форми комірів, лацканів, довжина пальто;

· форми кишень (прорізні, накладні, з клапанами, з листочками);

· застібка (однобортна, двобортна, з асиметричним запахом(на спеціальних кріпленнях, зав’язках) комбінована;

· підкдадка (різнокольорова з геометричним малюнком, стьогана, утеплена, знімна).

Не бійтеся фантазувати, інколи достатньо змінити лише довжину пальто, кишені або оздоблення і воно «заграє» зовсім по іншому.

В цьому сезоні в моду ввійшли пальто запропонованого мною силуету – трапеція, які мають одно і двобортні застібки, що виділяються розкішною фурнітурою (гудзиками, металічними застібками). Оздобленням служать також хлястики різної форми та конструкції. Виріб прикрашений прорізними кишенями з листочкою, або накладними фігурними кишенями зі складами. Актуальна довжина пальто в цьому сезоні – напівпальто. Що стосується тканин, вони найрізноманітніші, але головними в цьому сезоні залишаються драп та кашемір. Популярна кольорова гамма це відтінки зеленого, синього, жовтого, але вони насичені і дуже яскраві. Використані різні конструкції коміра – стійка та звичайний фігурний. Як доповнення до чарівного пальто служить хутряний комір з незвичайно яскравим забарвленням.

Отже, запропоновано мною модель пальто (мал. 1) повністю відповідає напрямкам моди в цьому сезоні.

Завдання роботи:

1. вибір моделі

2. конструювання моделювання

3. технологічний процес

Об’єкт дослідження: сучасна швейна промисловість.

Предмет дослідження: модель демісезонного пальто

1. Опис зовнішнього вигляду моделі

Рис. 1.1

Пальто є одною з найважливіших речей в гардеробі, особливо в холодну пору року. Воно тепле, комфортне та підходить для носки на кожен день.

Представлено демісезонне жіноче пальто (рис. 1.1), виготовлено із гладкопофарбованої вовняної тканини – драп, оброблене на шовковій підкладці з геометричним малюнком. Силует виробу – трапеція малого об’єму.

Пілочки оформлено двома нагрудними виточками, які вдало виділяють лінію грудей, та двома прорізними кишенями з листочками, що мають вертикальне положення для зручності.

Застібка однобортна, здійснюється на 4 петлі та 4 ґудзики в тон тканини. Підборт суцільнокрояний з пілочкою, проклеєний дублерином для жорсткості.

Комір звичайний відкладний, жакетного типу, з заглибленою лінією горловини, аж до лінії грудей. Проклеяний дублерином він добре зберігає форму.

На спинці виконано дві плечові виточки, вони служать як для оздоблення так і для кращого прилягання виробу по фігурі.

Пальто має класичний вшивний двошовний рукав.

Дана модель демісезонного пальто чудово сидить на будь-якій фігурі, а також є дуже зручною для використання на кожен день.

2. Підбір матеріалів

2.1 Опис поданої та рекомендованої тканини

Вибір матеріалів для виробу визначається вимогами до виробу і залежить від значення показників якості, або властивостей матеріалу. До матеріалу ставлять певні вимоги на різних стадіях виготовлення виробу з нього, а також його експлуатація. На стадії проектування одягу, модельєр конструктор виявляє завищені вимоги до художньо-естетичних властивостей матеріалу. Крім того він повинен врахувати всі технологічні та споживчі вимоги до матеріалу з тим, щоб виготовити виріб, який буде мати комплекс необхідних якостей. Вимоги до матеріалу встановлюють на основі вимог до виробу і характеристики модельно-конструктивних особливостей моделі.

Основною тканиною в даному виробі являється сукно, яке відноситься до асортименту суконних тканин. За волокнистим складом сукно відноситься до вовняних і проходить процес валки. За колористичним забарвленням тканина пофарбована. В швейній обробці не складна. Зразок сукна за товщиною вовни грубе і має високу збитість.

Позитивні властивості сукна:

· висока гігроскопічність(15-17%), але вовна повільно поглинає і віддає вологу;

· хороша повітропроникність та захисні теплозахисні властивості;

· світлостійкість 1120 год;

· у повному видовженні вовни переважають еластичні видовження тому тканина добре тримає форму та мало зминається;

· кислоти та луги вступають у взаємодію з вовною.

Негативні властивості сукна:

· вовна має низьку міцність до розриву та тертя.

Особливості вовни:

· вовна має здатність звойлачуватися, що застосовується при обробці тканини(операція валка). На поверхні суконної тканини утворено валкоподібний застил.

· Вовна під дією вологи або пари може видовжуватись або скорочуватись. Ця властивість застосовується при волого-тепловій обробці – спрасовування та відтягування.

Характер горіння:

При внесенні у полум’я вовна спікається утворюючи темну кульку, яка при дотику швидко розсипається. Відчувається запах горілого пера.

Рекомендованою тканиною є джинс, який відноситься до бавовняних. За товщиною та довжиною він середньоволокнистий. Виготовлена ця тканина кардним способом прядіння. За колористичним забарвленням пофарбована. В швейній обробці не складна.

Позитивні властивості джинсової тканини:

· Висока міцність до розриву та тертя;

· Гігроскопічність (8 - 9%)

· Стійкі до нагрівання;

· Світлостійкі;

· У вологому стані міцність збільшується;

· Луги позитивно діють на бавовну, надаючси волокнвм шовковистості, матового блиску, підвищується міцність та гігроскопічність.

Негативні властивості джинсової тканини:

· Кислоти, навіть слабо розбавлені руйнують волокна;

· У повному видовженні у бавовни переважають пластичні видовження до 60 %, тому тканини з цих волокон деформуються, зминаються.

Характер горіння:

При внесенні в полум’я залишає попіл та створює запах горілого пера.

Підкладочною тканиною являється хімічне штучне волокно.

Штучне волокно одержується із розчину. Формується вологими засобами через фільтр у якому 1500 отворів.

Обробка волокна:

· промивка;

· сушка;

· фарбування;

· матування(надання матового блиску);

Штучні волокна одержують з древесної цилюлози, варячи ялинові тріски в розчині бісульфіту кальцію.

Характерною особливістю будовою віскозних волокон є його ребристість по довжині та різна форма в поперечному перерізі. Але не зважаючи на ребристу форму волокна гладенькі, з сильним блиском, в тканинах слизькі, розсипаються на зрізах. Горить віскозне волокно як бавовна.

Довжина віскозного волокна може бути будь-якою. Товщина елементарних волокон становить від 25-60 мм. Нитки з тонких волокон цінніші, ніж з грубих. Не міцні до розриву та тертя. Волокно має яскравий блиск. Гігроскопічність в нормальних умова 11%. Нагрівання 120 ⁰С волокно переносить без зміни своїх властивостей, легко загорається при 180 ⁰С. Волокно не стійке до дії кислот і навпаки стійке до дії лугів.

Дублювання пальтових тканин виконано дублерином з крапковим покриттям для кращого зовнішнього вигляду виробу.

Для виготовлення виробу використано комплексну нитку в тон основної тканини. Ґудзики одночасно виконують роль застібки та оздоблення(діаметр 2см).

3. Характеристика обладнання швейного виробництва

3.1 Інструменти і пристрої для ручних робіт

Голка ручна являє собою металічний стержень, тупий з одного кінця і загострений з другого. На тупому кінці є отвір для нитки, так зване вушко. Голка повинна бути гострою, пружною, добре відшліфованою, з поступовим потовщенням від вістря до вушка. Для виготовлення легкого жіночого та дитячого одягу застосовують ручні голки № 1—7.

Нитка — гнучке й міцне тіло з малими поперечними розмірами. Для пошиття виробів рекомендується використовувати бавовняні, а для оздоблювальних швів — шовкові нитки. При пошитті білизни краще застосовувати нитки № 40; шовкових і тонких бавовняних тканин — № 50—60, шерстяних — № 40. Залежно від товщини розрізняють нитки № 10—100; чим більший номер, тим тонша нитка. Вибирають нитки залежно від виду тканини.

Наперсток — металевий ковпачок, який надівають на палець, щоб запобігти проколюванню його вушком голки під час шиття. Наперстки використовують з дном і без дна. Найбільш вигідні і гігієнічні наперстки без дна.

Ножиці відрізняються номерами (для розкрою без номерів) і застосовуються для розрізування тканини, підрізування деталей виробу, обрізування кінців ниток строчок. Вони повинні добре закриватися, а леза заходити одне за одне не мейше як на 0,2—0,3 см і добре різати. В неробочому стані ножиці мають бути закриті.

Сантиметрова стрічка — це гнучка стрічка з прогумованої або проклеєної тканини 150 см завдовжки, 1,5 – 2 см завширшки, на яку нанесені сантиметрові і п'яти-мілі метрові поділки, стійка проти розтягу.