7.10.37 Електролізні установки, на електролизерах яких можлива поява підвищеної напруги (наприклад, за рахунок «анодного ефекту»), повинні бути обладнані сигналізацією для оповіщення про це персоналу.
7.10.38 У приміщеннях електролізного виробництва, у тому числі на перетворювальній підстанції, повинна передбачатися гучномовна й (або) телефонний зв'язок, відповідно до прийнятої системи обслуговування на підприємстві (еремур установці).
7.10.39 Для контролю за режимом роботи серії ванн у приміщеннях корпусів, станцій (цехів) електролізу або на перетворювальній підстанції повинні передбачатися:
амперметр на кожну серію;
вольтметр на кожну серію й кожний корпус, якщо вони харчуються від збірних шин;
вольтметр на кожну ванну (або вольтметр із бакаюватим перемикачем на групу ванн) у тих випадках, коли по робочій напрузі на ваннах ведеться технологічний процес;
пристрою (прилади) контролю ізоляції кожної системи шин струму або групи електролизеров, що одержують живлення або від контрольованої мережі струму, або від мережі змінного струму через індивідуальні або групові розділові трансформатори;
лічильники вольта-годинника або ампер-годин (залежно від технологічних вимог) на серію або групу ванн;
лічильник витрати електричної енергії, установлений на первинній стороні перетворювального трансформатора випрямного.
Повітряні лінії електропередачі напругою вище 1 кв. Область застосування. Визначення
2.5.1 Справжня глава Правил поширюється на повітряні лінії електропередачі напругою вище 1 кВ і до 750 кВ, виконувані неізольованими проводами (ВЛ), і напругою вище 1 кВ і до 20 кВ, виконувані проводами із захисною ізолюючою оболонкою - захищеними проводами (ВЛЗ).
Вимоги до ВЛ із неізольованими проводами поширюються й на ВЛ відповідної напруги, виконувані проводами із захисною ізолюючою оболонкою, крім вимог, спеціально застережених у справжніх Правилах.
Справжня глава не поширюється на електричні повітряні лінії, спорудження яких визначається спеціальними правилами, нормами й постановами (контактні мережі електрифікованих залізниць, трамвая, тролейбуса; ВЛ для електропостачання сигналізації, централізації й блокування (СЦБ); ВЛ напругою 6 - 35 кВ, змонтовані на опорах контактної мережі й т.п.).
Кабельні вставки у ВЛ повинні виконуватися відповідно до вимог, наведеними в 2.5.124 і гл. 2.3.
2.5.2 Повітряна лінія електропередачі вище 1 кВ - пристрій для передачі електроенергії по проводам, розташованим на відкритому повітрі й прикріпленим за допомогою ізолюючих конструкцій і арматури до опор, що несуть конструкціям, кронштейнам і стійкам на інженерних спорудженнях (мостах, шляхопроводах і т.п.).
За початок і кінець ВЛ (ВЛЗ) приймаються:
у ЗРУ - місце виходу проведення з апаратного затиску, що приєднується до прохідного ізолятора;
у РЕПЕТУЮ з лінійними порталами - місце виходу проведення із затиску натяжної гірлянди ізоляторів на лінійному порталі убік ВЛ;
у КТП - місце кріплення проведення до ізолятора КТП або місце виходу проведення з апаратного затиску;
у ТП із виносним роз'єднувачем - місце виходу проведення з апаратного затиску, що приєднується до роз'єднувача.
2.5.3 Проліт ВЛ - ділянка ВЛ між двома опорами або конструкціями, що заміняють опори.
Довжина прольоту - горизонтальна проекція цієї ділянки ВЛ.
Габаритний проліт lгаб - проліт, довжина якого визначається нормованою вертикальною відстанню від проводів до землі при установці опор на ідеально рівній поверхні.
Вітровий проліт lветр - довжина ділянки ВЛ, з якого тиск вітру на проведення й грозозахисні троси* сприймається опорою.
* Далі троси.
Ваговий проліт lвес - довжина ділянки ВЛ, вага проводів (тросів) якого сприймається опорою.
Стріла прогину проведення f - відстань по вертикалі від прямої, що з'єднує крапки кріплення проведення, до проведення.
Габаритна стріла прогину проведення fгаб - найбільша стріла прогину проведення в габаритному прольоті.
Анкерний проліт - ділянка ВЛ між двома найближчими анкерними опорами.
Підвісний ізолятор - ізолятор, призначений для рухливого кріплення струмоведучих елементів до опор, що несуть конструкціям і різним елементам інженерних споруджень.
Гірлянда ізоляторів - пристрій, що складається з декількох підвісних ізоляторів і лінійної арматур, рухливо з'єднаних між собою.
Тросове кріплення - пристрій для прикріплення грозозахисних тросів до опори; якщо до складу тросового кріплення входить один або кілька ізоляторів, то воно називається ізольованим.
Штировий ізолятор - ізолятор, що складається з ізоляційної деталі, що закріплюється на штирі або гаку опори.
Посилене кріплення проведення із захисною оболонкою - кріплення проведення на штировому ізоляторі або до гірлянди ізоляторів, що не допускає прослизання проводів при виникненні різниці тяжений у суміжних прольотах у нормальному й аварійному режимах ВЛЗ.
Танець проводів (тросів) - стійкі періодичні низькочастотні (0,2 - 2 Гц) коливання проведення (троса) у прольоті з однобічним або асиметричним відкладенням ожеледі (мокрого снігу, паморозі, суміші), викликувані вітром швидкістю 3 - 25 м/с і утворюючі стоячі хвилі (іноді в сполученні із що біжать) із числом напівхвиль від однієї до двадцяти й амплітудою 0,3 - 5 м.
Вібрація проводів (тросів) - періодичні коливання проведення (троса) у прольоті із частотою від 3 до 150 Гц, що відбуваються у вертикальній площині при вітрі й утворюючі стоячі хвилі з розмахом (подвійною амплітудою), що може перевищувати діаметр проведення (троса).
2.5.4 Стан ВЛ у розрахунках механічної частини:
нормальний режим - режим при необірваних проводах, тросах, гірляндах ізоляторів і тросових кріплень;
аварійний режим - режим при обірваних одному або декількох проводах або тросах, гірляндах ізоляторів і тросових кріплень;
монтажний режим - режим в умовах монтажу опор, проводів і тросів.
2.5.5 Населена місцевість - землі міст у межах міської риси в границях їхнього перспективного розвитку на 10 років, курортні й приміські зони, зелені зони навколо міст і інших населених пунктів, землі селищ міського типу в межах селищної риси й сільських населених пунктів у межах риси цих пунктів, а також території садово-городніх ділянок.
Важкодоступна місцевість - місцевість, недоступна для транспорту й сільськогосподарських машин.
Ненаселена місцевість - землі, не віднесені до населеної й важкодоступної місцевості.
Забудована місцевість - території міст, селищ, сільських населених пунктів у границях фактичної забудови.
Траса ВЛ у стиснутих умовах - ділянки траси ВЛ, що проходять по територіях, насиченим надземними й (або) підземними комунікаціями, спорудженнями, будовами.
2.5.6 За умовами впливу вітру на ВЛ розрізняють три типи місцевості:
А - відкриті узбережжя морів, озер, водоймищ, пустелі, степу, лісостепу, тундра;
У - міські території, лісові масиви й інші місцевості, рівномірно покриті перешкодами висотою не менш 2/3 висоти опор;
С - міські райони із забудовою будинками висотою більше 25 м, просіки в лісових масивах з висотою дерев більше висоти опор, захищені звивисті й вузькі долини й ущелини.
Повітряна лінія вважається розташованої в місцевості даного типу, якщо ця місцевість зберігається з навітряної сторони ВЛ на відстані, рівній тридцятикратній висоті опори при висоті опор до 60 м і 2 км при більшій висоті.
2.5.7 Більшими переходами називаються перетинання судноплавних ділянок рік, каналів, озер і водоймищ, на яких установлюються опори висотою 50 м і більше, а також перетинання ущелин, ярів, водних просторів і інших перешкод із прольотом перетинання більше 700 м незалежно від висоти опор ВЛ.
Загальні вимоги
2.5.8 Всі елементи ВЛ повинні відповідати державним стандартам, будівельним нормам і правилам Російської Федерації й справжній главі Правил.
При проектуванні, будівництві, реконструкції й експлуатації ВЛ повинні дотримуватися вимоги «Правил охорони електричних мереж напругою понад 1000 У» і діючі санітарно-епідеміологічні правила й нормативи.
2.5.9 Механічний розрахунок проводів і тросів ВЛ виробляється по методу напруг, що допускаються, розрахунок ізоляторів і арматури - по методу руйнівних навантажень. По обох методах розрахунки виробляються на розрахункові навантаження.
Розрахунок будівельних конструкцій ВЛ (опор, фундаментів і підстав) виробляється по методу граничних станів на розрахункові навантаження для двох груп граничних станів (2.5.137) відповідно до державних стандартів і будівельних норм і правилами.
Застосування інших методів розрахунку в кожному окремому випадку повинне бути обґрунтоване в проекті.
2.5.10 Елементи ВЛ розраховуються на сполучення навантажень, що діють у нормальних, аварійних і монтажних режимах.
Сполучення кліматичних і інших факторів у різних режимах роботи ВЛ (наявність вітру, ожеледі, значення температури, кількість обірваних проводів або тросів та ін.) визначаються відповідно до вимог 2.5.71 - 2.5.74, 2.5.141, 2.5.144 - 2.5.147.
2.5.11 Основними характеристиками навантажень є їхні нормативні значення, які встановлюються справжніми Правилами, а для навантажень, не регламентованих ними, - у відповідності з будівельними нормами й правилами.
Розрахункові значення навантажень визначаються як добуток їхніх нормативних значень на коефіцієнти надійності по навантаженню ?f, надійності по відповідальності ?n, умов роботи ?d, регіональні ?p.
При розрахунку елементів ВЛ розрахункові навантаження можуть додатково множитися на коефіцієнт сполучень.
Необхідність застосування коефіцієнтів і їхніх значень установлюються справжніми Правилами.
При відсутності вказівок про значення коефіцієнтів вони приймаються рівними одиниці.