г) вологовміст сушильного агента на вході в сушильну камеру dсум,л=36 г/кг;
д) ентальпія сушильного агента на вході в сушильну камеру hсум,л=669,75 кДж/кг;
е) швидкість руху сушильного агента в тунелі на ділянці, яка відповідає першому періоду сушіння wo=1,4 м/с;
ж) характерна довжина матеріалу (визначальний розмір) у напрямку обтікання його сушильним агентом lo=1,4 м;
з) температура сушильного агента на вході в тунель tСУМ=500oС;
і) барометричний тиск Вл=746,3 мм.рт.ст.;
к) температура навколишнього повітря tо,л=19,4 oС;
л) температура сушильного агента на виході з тунеля t2=90oC.
3.6.2.2 Зимовий період.
а) вологовміст сушильного агента на вході в сушильну камеру
dсум,з=28,82 г/кг
б) ентальпія сушильного агента на вході в сушильну камеру
hсум,з=648,2 кДж/кг;
в) барометричний тиск Вз=759 мм.рт.ст.;
г) температура навколишнього повітря tо,з= -12,2 oС.
3.6.3 Визначаємо відносний коефіцієнт сушки c, %-1, за формулою
(80)3.6.4 Визначаємо кінцевий вологовміст Uк, %, за співвідношенням
3.6.5 Визначаємо рівноважний вологовміст Uр, %, з виразу
(82)3.6.6 Визначаємо зведений критичний вологовміст об’єкта сушіння Uкр,л, %, за наступною залежністю
(83)3.6.7 Визначаємо вологовміст сушильного агента dI, г/кг, на виході із зони сушильного тунелю, яка відповідає першому періоду сушіння за формулою
(84)3.6.8 Знаючи характер процесу сушки, використовуючи діараму за отриманим вище значенням d2I визначаємо параметри, необхідні для подальшого розрахунку:
а) температура сушильного агента в кінці першого періоду сушки t2I,л=446 oC, t2I,з=450 oC.
б) вологовміст сушильного агента біля поверхні випаровування об’єкта сушіння на початку першого періоду сушіння dпм1,л=242 г/кг, dпм1,з=230 г/кг;
в) вологовміст сушильного агента на поверхні випаровування об’єкта сушіння наприкінці першого періоду сушіння dпм2,л=238 г/кг, dпм2,з=215 г/кг;
г) температура сушильного агента на поверхні випаровування об’єкта сушіння на початку першого періоду сушіння tпм1,л=tсм,лм=67,7 oC, tпм1,з=tсм,зм=66,5 oC;
д) температура сушильного агента на поверхні випаровування об’єкта сушіння наприкінці першого періоду сушіння tпм2,л=t2Iм=66,2 oC,
tпм2,з=t2I,зм=64 oC.
3.6.9 Визначимо визначальну температуру tм,oC, за формулою
(84) T’м,з=555,95 К. T’м,з=530,2 К. T”м,л=556,8 К. T”м,з=529,6 К.3.6.10 Визначаємо ентальпію сушильного агента h2I, кДж/кг, на виході з зони I-го періода сушки за співвідношенням
3.6.11 Визначаємо для перевірки правильності вище отриманих результатів значення температури t2I, оС, сушильного агента в кінці першого періоду сушіння
Приймаємо в першому наближенні
Величина теплоємностей компонентів за цієї температури
(86)Похибка при цьому складає:
3.6.12 Визначимо рушійну силу процесу масообміну Dd1, г/кг, на поверхні випаровування об’єкту сушки в кінці першого періоду сушки за формулою
(87)3.6.13 Визначимо рушійну силу процесу масообміну Dd2, г/кг, на поверхні випаровування об’єкту сушки напочатку першого періоду сушки за наступною залежністю
(88)3.6.14 Визначаємо середню рушійну силу Ddср, г/кг,процесу масообміну в першому періоді сушки за співвідношенням
(89)3.6.15 Визначаємо за таблицями термодинамічних властивостей повітря [10] коефіціент кінематичної в’язкості no, м2/с, при нормальному тиску:
Перераховуємо його на умови розрахунку за формулою:
(90)3.6.16 Визначимо критерій Рейнольдса Re за співвідношенням
(91)Так як
то коефіціенти в формулі для знахоження числа Шервуда рівні A=0,0248, m=0,9.
3.6.17 Визначаємо коефіціент дифузії пари вологи в повітрі D, м2/c, за наступними формулами:
(92)де
3.6.18 Визначаємо критерій Шмідта Sc за наступною залежністю
(93) ,3.6.19 Визначаємо критерій Гухмана Gu за формулою
(95)