3.6.20 Визначаємо температурний фактор q з наступного виразу
(96)3.6.21 Визначаємо число Шервуда Sh за рівнянням Нестеренко
(97)3.6.22 Визначаємо коефіціент масообміну bc, м/с, віднесений до різниці концентрацій пару вологи на поверхні об’єкта сушки і на відстані від нього, за співвідношенням
(98)3.6.23 За діаграмою знаходимо парціальні тиски:
, , , ;за формулами:
3.6.24 Визначаємо коефіціент масообміну bd, кг/м2с, віднесений до різниці вологовмістів сушильного агента на поверхні матеріалу і на відстані від нього, за формулою
(99а) (99б)газова стала для повітря знаходиться за співвідношенням
Середнє значення коефіцієнтів масообміну:
. ,3.6.25 Визначаємо інтенсивність випаровування jI, кг/м2·с, з виразу
(100)3.6.26 Визначаємо швидкість сушіння в першому періоді N, с-1, за формулою
(101)3.6.27 Визначаємо загальну тривалість сушки t, с, з наступного співвідношення:
(102)3.7 Розрахунок розмірів сушильного тунелю
3.7.1 Завдання розрахунку.
Визначити основні габаритні розміри сушильного тунелю і кількість вагонеток, що одночасно перебувають у тунелі.
3.7.2 Вихідні дані .
а) продуктивність установки за готовим продуктом G2=2000 кг/ч;
б) маса готового продукту на одному піддоні G2п=26,676 кг;
в) кількість піддонів на вагонетці nпід=30 шт;
г) тривалість процесу сушіння t=329 с;
д) барометричний тиск Вл=759 мм.рт.ст.;
е) температура зовнішнього повітря tо,л=19,4 oС;
ж) температура сушильного агента на виході з тунелю t2=90 oC.
з) швидкість руху сушильного агента в тунелі на ділянці, що відповідає першому періоду сушіння wo=1,4 м/с;
и) температура сушильного агента на вході в тунель tсум=500 oС;
3.7.2.2 Зимовий період.
а) барометричний тиск Вз=763 мм.рт.ст.;
б) температура зовнішнього повітря tо,з=-12,2 oС;
в) тривалість процесу сушіння t=337 с.
3.7.3 Загальна довжина власне сушильної частини LТ’, м:
(103)де lТ*=2,5 м – загальна довжина вагонетки із проміжками між сусідніми вагонетками, м.
3.7.4 Кількість вагонеток ZT, що одночасно перебувають у зоні сушіння в сушильному тунелі:
(104)Приймаємо число вагонеток zT=1 шт.
3.7.5 Загальна кількість вагонеток у тунелі Z, шт :
z=zT+2,
z=1+2=3 шт.
3.7.6 Площа перерізу каналу Fзах, м2, захаращена піддонами:
(105)де bпід, спід – розміри піддонів, м.
3.7.7 Повний об’єм сушильного агента
, м3/кг, що припадає на 1кг палива і зведений до умов на вході в тунель: (106)3.7.8 Волога WI, кг/с, випарена з об’єкта сушіння в сушильний агент наприкінці зони першого періоду сушіння:
, (107) .3.7.9 Повний об’єм сушильного агента
, м3/кг, який припадає на 1 кг палива і зведений до умов наприкінці зони першого періоду сушіння: (108)3.7.10 Середня об’ємна витрата сушильного агента в тунелі у зоні першого періоду сушіння
, м3/с, враховуючи, що закон зміни об’ємної витрати по довжині тунелю лінійний: (109)3.7.11 Площа вільного для руху сушильного агента перерізу каналу Fв, м2:
(110)3.7.12 Загальна площа перерізу каналу тунелю F, м2:
(111)3.7.13 Ширина зазору Dз, м, між вагонеткою й стінкою тунелю без врахування захаращення перерізу конструктивними елементами самої вагонетки:
(112)Отримуємо
.Перевіряємо вірність знаходження коренів квадратного рівняння:
1-й корінь:
2-й корінь: