Розрахунок параметрів регуляторів систем регулювання координатами реверсивного електропривода (стр. 1 из 3)
Міністерство освіти і науки України
Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка
Кафедра автоматики та електропривода
Курсова робота
З дисципліни: Елементи автоматизованого електропривода
Тема: Розрахунок параметрів регуляторів систем регулювання координатами реверсивного електропривода
Зміст
Вступ
Опис роботи функціональної схеми
Розрахунок
Список використаної літератури
Вступ
ЕП представляє собою Електромеханічну систему перетворюючу електричну енергію в механічну. Ця система приводить в рух робочі органи технологічних машин та здійснює керування перетвореною енергією. Під керуванням тут слід розуміти організацію процесу перетворення енергії, забезпечуючу в статичних та динамічних умовах потрібні режими роботи технологічних машин.
Якщо основні функції керування здійснюються виконуються безпосередньо без оператора, то керування називається автоматичним, а ЕП — автоматизованим. Сукупність технічних засобів забезпечуючих таке керування, утворює автоматичний керуючий пристрій. Роль оператора в даному випадку може бути зведена до подачі лише першого командного сигналу на автоматичне виконання того чи іншого режиму роботи ЕП і до нагляду над цими режимами. Часто командні сигнали подаються іншими автоматичними приладами.
В загальному вигляді структура автоматизованого ЕП представлена функціональною схемою:
тут ОК — об’єкт керування, тобто ЕП. В електродвигуні відбувається перетворення електричної енергії в механічну, яка споживається технологічною машиною ТМ (можливе також зворотньє перетворення енергії). Кінематичні ланцюги технологічної машини, зв’язуючі РО з валом двигуна та елементи двигуна що обертаються, складають механічні ланки ЕП. За допомогою силового перетворювача П відбувається безпосередня дія на потік електричної енергії ЕЕ спожитої від мережі та підведеної до двигуна.
Автоматичний керуючий пристрій АКП включає в себе: командні органи КО, за допомогою яких вводяться сигнали на пуск та зупинку привода, на задання або зміну того чи іншого режиму роботи; функціональну частину ФЧ, яка перетворює командні сигнали, формує потрібний процес керування, тобто несе ряд допоміжних функцій керуючого пристрою; проміжний підсилювач ПП, що підвищує рівень напруги, струму чи потужності сигналів — виданих функціональною частиною, до значення необхідного для керування перетворювачем П.
Між окремими елементами функціональної схеми крім прямих, можуть бути також і зворотні зв’язки ЗЗ за допомогою різних датчиків електричних та неелектричних величин.
Режим роботи ЕП визначається величинами характеризуючими рух РО, ТМ або вала двигуна, тобто швидкістю, кутом повороту, потужністю. В процесі керування у відповідності з технологічними вимогами приведених в рух машин і механізмів, одна з цих величин (напруга U), повинна в загальному випадку змінюватися на потрібну змінну в часі, або в функції другої величини, тобто регулюватися.
Позначимо y(t) функцію що описує фактичну зміну в часі регулюємої (вихідної) величини для вала двигуна, і нехай g(t) — командний (вхідний) сигнал для АЕП – задаюча дія. Особливість функції g(t), степінь представлення нею потрібного закону зміни регулюючої величини визначають і відповідаюча основній задачі АЕП. В тому випадку, коли функція g(t) повністю задає потрібний закон зміни y, основна задача АЕП полягає в забезпеченні необхідної умови y(t) = g(t) у всі моменти часу роботи привода, як в усталених так і в перехідних режимах роботи. Функції y(t) і g(t) будуть неоднакові через ряд причин. В реальних АЕП завжди є збурюючи дії, відхиляючі регульовану величину від потрібного закону її зміни. Вони характеризуються функціями fi(t).
Основними збурюючими діями є момент навантаження на валу двигуна — статичний момент МС. До інших збурюючих дій відносяться коливання напруги живлення, нестабільність характеристик елементів системи і. т. д. Крім цього багато елементів системи АЕП мають інерційність, неоднозначність характеристик.
Для систем керування по розімкненому циклу (розімкнені системи) — характерна відсутність всякої зміни і контролю дійсного значення регулюючої величини y(t). Таким чином в розімкнених системах використовується лише один канал інформації — канал задаючої інформації g(t) і наслідок вплив збурюючи дій f1(t), F2(t), отже точність виконання заданого режиму роботи невелика.
В системах керування по замкненому циклу разом використовуються два канали інформації: канал задаючої інформації g(t) і канал інформації про фактичне значення регулюючої величини y(t) — ЗЗ. Задаюча інформація порівнюється з інформацією ЗЗ, визначається похибка керування x(t) = g(t)-y(t) і в залежності від величини та знаку цієї похибки по каналу керування виробляється регулююча дія m(t) на ЕП, щоб звести похибку до нуля, необхідно забезпечити регулювання величини по потрібному закону. Якість роботи системи з ЗЗ набагато вища, тому АСК з ЗЗ використовуються в глибоко регулюючих приводах, складних законах зміни задаючого сигнала g(t), приводах узгоджено працюючих РО одного механізму, або декількох різних механізмів, у випадках, коли треба формувати так звані оптимальні процеси пуску та гальмування.
В наш час застосовується індивідуальний (кожен робочий механізм приводиться в рух окремим ЕД) і багатодвигуновий (складається з декількох ЕД, кожен з яких приводить у рух окремі органи одного робочого механізму) ЕП.
Автоматизовані ЕП мають багато переваг перед неавтоматизованими, оскільки вони забезпечують більшу продуктивність праці, поліпшення якості продукції, зменшення втрат електроенергії. Поряд з релейно – контакторним керуванням дедалі ширше застосовуються з електромашинними, іонними , магнітними і напівпровідниковими підсилювачами.
Опис функціональної схеми управління
Реверсивний електропровід має в своєму складі такі функціональні частини:
· Блок керування електродвигуном
· Силовий трансформатор Т5 для перетворення напруги в напругу живлення двигуна
· Запобіжники F3 — F5 слугують для максимально – струмового захисту
· Тахогенератор BR перетворює оберти двигуна в напругу
· Задатчик швидкості
· Перемикач напруги обертання двигуна В – Н
· Дросель L (в якірному колі двигуна), який згладжує пульсації струму
· Лампи Н1 — Н3 служать для контролю правильної роботи системи і застосовуються разом з контролюючими приладами PV – вольтметром та PA – амперметром
Регулювання координат реверсивного електроприводу виконується на основі ПІ – регулятора струму і П – регулятора швидкості. Перемикання імпульсів керування з тиристорів комплекту “В” на тиристорний комплект “Н” виконується за допомогою логічного пристрою УЛ. Він працює у функції сигналу заданого напрямку струму і вихідного сигналу датчика провідності і вентилів ДПВ. Для заданого напрямку струму в блоці УЛ в виходів лампи Н3 надходить сигнал. При цьому коефіцієнт передачі Н3 обернено пропорційний коефіцієнту передачі тиристорного перетворювача. При цьому пристрій ПХ потрібен для співпадання реверсивного сигналу Н3 з нереверсивною регульованою характеристикою органа керування. На вході регулятора швидкості РС додається сигнал завдання швидкості і сигнал зворотного зв’язку з тахогенератора.
Для забезпечення струмообмеження використовується резистор R1T, який визначає максимальну уставку струму електроприводу. Вузол залежного струмоомеження УЗТ виконує зниження установки струмообмеження у функції швидкості. На вхід УЗТ надходить сигнал з тахогенератора, через подільник напруги R3, R12 за допомогою резисторів R5, R6 встановлюється точка перегину на характеристиці двигуна (I = f(w)). При реверсуванні сигналу UЗШ відбувається зміна сигналу на вході УЛ за напрямком. При цьому відбувається зменшення струму в силовому контурі. Як тільки з ДПВ надійде сигнал до УЛ, що дозволяє перемикання, УЛ виробляє сигнал дозволу Uімп для тиристорів та блоку захисту. При цьому з боку блоку захисту на СІФК надійде сигнал UMAX.
Розрахункова схема системи регулювання координат подано нижче. Схема функціональна управління електроприводом наведена у додатку.
Розрахунок
Розрахунковий опір якоря двигуна складає, Ом:
де RЯД – опір обмотки якоря при 15О С, Ом;
RД.П – опір додаткових полюсів при 15О С, Ом;
RТР+RA - опір обмоток трансформатора і створений за рахунок перекриття анодних струмів буде:
RA – опір, за рахунок перекриття анодних струмів, Ом;
RЩ – опір щіточного контакта (за умови, що падіння напруги на ньому буде дорівнювати 2 В):
RУ – опір урівняльного реактора становить:
Розрахункове значення напруги вторинної обмотки трансформатора буде:
де
– теоретичне значення ЕРС вторинної обмотки силового трансформатора, В; (ke – відношення напруги вторинної обмотки силового трансформатора до середнього значення випрямленої напруги, для трифазної схеми з нульовим виводом слід прийняти ke = 0,857);