Щоб забезпечити сполучення торців фланця стакана і корпуса за площиною, на зовнішній циліндричній поверхні стакана перед торцем фланця роблять канавку. На рис.10, а приведений профіль канавки на зовнішній поверхні стакана. Розміри канавки приведені в табл. 3.

Подібні канавки виконують перед буртиками стакана, по торцям яких встановлюються зовнішні кільця підшипників (рис.10, в, табл.3). Інколи на зовнішній поверхні стакана роблять проточку для зменшення довжини ділянки, що обробляється. Довжина точної ділянки l повинна дорівнювати ширині зовнішнього кільця підшипника.

1.1.9 Конструювання кришок підшипників

Кришки підшипників виготовляють з чавуна СЧ 15. Існують кришки привертні (рис.24) і закладні (рис.27). Форма кришки залежить від конструкції опор вала. Найчастіше торець вала не виступає за межі підшипника, тому зовнішня поверхня кришки плоска (рис.24, а - в). Якщо торець вала виступає за межі підшипника, то кришку виконують опуклою (рис.24, г). Конструкції кришок можуть бути глухими (рис.24, а, б, г) або з отвором для вихідного кінця вала (рис.24, в).

Рис.24. Основні конструкції привертних кришок

Визначаючим при конструюванні кришки є діаметр D отвору в корпусі під підшипник. Товщину стінки δ, діаметр d і кількість z гвинтів кріплення кришки до корпуса в залежності від цього параметра приймають за таблицею 7.

Таблиця 7. Конструктивні розміри кришок підшипників

D	50...62	63...95	100...145	150...220
δ	5	6	7	8
d	6	8	10	12
z	6	6	8	8

Закріплюють кришки гвинтами з циліндричними головками, встановленими „впотай”. Останнім часом широко розповсюджені гвинти з шестигранним заглибленням „під ключ”. В інших випадках кришки закріплюють болтами. Поверхню кришки під головками кріпильних болтів або гайок необхідно обробляти (переважною є токарна обробка).

Положення кришки під час складання визначається її фланцем, тому поясок з центрувальною циліндричною поверхнею виготовляють невеликим, щоб не заважав встановленню кришки на торці корпуса. Звичайно приймають:

підшипник вал кочення шестірня

де b – ширина канавки (табл.3).

Розміри інших конструктивних елементів кришок, які показані на рис.24, а, б, можна приймати:

товщину фланця при кріпленні кришки болтами:

товщину фланця при кріпленні кришки гвинтами з циліндричними головками, встановленими „впотай”:

;

товщину центрувального пояска:

;

діаметр фланця кришки:

;

відстань від поверхні отвору під підшипник до осі кріпильного гвинта:

де d – діаметр гвинта.

При встановленні в кришці підшипника монтажного ущільнення передбачають 2÷3 отвори діаметром 3÷4 мм для виштовхування зношеної манжети. З тією ж метою можна також виконувати розточування отвору (рис.25, а). В деяких конструкціях отвори у кришках під манжетне ущільнення виготовляють наскрізним (рис.25, б). Для того, щоб манжета при складанні була точно встановлена в отвір на кришці, необхідно обробити торець А, яким кришка встановлюється на опорну поверхню під час запресування манжети.

Рис.25. Розточування отвору під манжетне ущільнення

При невеликій міжосьовій відстані фланці двох кришок підшипників можуть перекривати один одного. В цьому випадку у обох кришок фланці зрізають, залишивши між зрізами проміжок 1÷2 мм (рис.26). Найчастіше фланці кришок виконують круглими, при цьому ширина фланця визначається можливістю встановлення гвинта кріплення кришки до корпусу.

Рис.26. Схема зрізу фланців двох кришок підшипників при невеликій міжосьовій відстані

Закладні кришки широко застосовують в редукторах, що мають площину рознімання корпусу, спільну з осями валів. Ці кришки не потребують спеціального кріплення до корпусу різьбовими деталями. Вони утримуються кільцевим виступом, для якого в корпусі проточують канавку. Для забезпечення сполучення торців виступу кришки і канавки корпуса за площиною на зовнішній циліндричній поверхні кришки перед торцем виступу роблять канавку шириною b, розміри якої приймають за таблицею 3.

Основні конструкції закладних кришок показані на рис.27.

Рис.27. Основні конструкції закладних кришок

Зовнішній діаметр кришки виконують з такими відхиленнями, при яких в сполученні з корпусом кришка утворює малий проміжок, що заважає витіканню масла з корпусу.

Товщину кришки δ приймають за табл.7 в залежності від діаметра отвору під підшипник.

Розміри інших елементів кришки (рис.27):

Коли торець кришки, який контактує з підшипником, не співпадає з торцем виступу (рис.27, б), її діаметр зменшують для того, щоб зовнішня циліндрична поверхня цієї ділянки не порушувала точності центрування кришки.

1.1.10 Креслення підшипників

Стандартні підшипники зображують за габаритними розмірами, d, D, B. За співвідношеннями, що наведені у таблиці 8, зображують тіла кочення та кільця.

Таблиця 8. Таблиця конструктивних розмірів підшипників кочення

№ п\п	Конструктивний розмір	Позначення	Співвідношення
Кулькові підшипники
1.	Діаметр кульки	Dw
2.	Діаметр кола центрів кульок	Dpw
3.	Товщина кілець	S
4.	Внутрішній діаметр підшипника	d	За каталогом
5.	Зовнішній діаметр підшипника	D	За каталогом
6.	Ширина радіального і радіально-упорного підшипника	B	За каталогом
7.	Ширина упорного підшипника	H	За каталогом
8.	Товщина кільця упорного підшипника	h	За каталогом
Роликові підшипники
1.	Діаметр роликів	Dwe
2.	Довжина роликів
3.	Товщина внутрішнього кільця	S
4.	Товщина зовнішнього кільця	S1
5.	Діаметр кола центрів роликів	Dpw

Рис.28. Приклади креслення підшипників

Радіально-упорні шарикопідшипники мають на зовнішньому кільці тільки один борт. Другий борт зрізаний. Для зображення зовнішнього кільця з боку зрізаної частини проводять допоміжну вертикаль до перехрестя з колом кульки в точці 1. З’єднують точки 1 і 2 (рис.28, б).

В підшипниках кулькових радіальних дворядних сферичних тіла кочення зображують таким чином, щоб вони торкалися бокових ліній зовнішнього контуру. Сферичну поверхню на зовнішньому кільці зображують дугою кола з центром на осі отвору підшипника (рис.28, в.)

Для побудови конічних роликопідшипників відстань ab поділяють точками 1, 2 і 3 на чотири рівні частини. З точки 3 під кутом α=15˚ проводять твірну конуса до її перетину з віссю обертання підшипника у точці 0. З цієї точки проводять лінії 01 і 02. Потім з точки m, отриманої перетином лінії 01 з торцем зовнішнього кільця km, проводять лінію, перпендикулярно твірній 02 (рис.28, е). Відкладаючи відрізок de = fk, проводять паралельно лінії, які оформляють малий торець ролика. Для отримання діаметра d2 борта внутрішнього кільця знаходять точку ℓ, яка поділяє радіус більшого торця ролика навпіл. Сепаратори на кресленнях підшипників не зображують.

2. Практична частина

Завдання 1.

Підібрати підшипник кочення для опор вала конічної шестірні редуктора транспортера. На опори вала діють радіальні сили

Н,

Н и осьова сила

Н. Навантаження на підшипники з легкими поштовхами. Діаметр посадкових поверхонь вала d = 35 мм, кутова швидкість вала ω = 75 рад/с. Робоча температура підшипників t ≤ 70ºС. Необхідна довговічність (ресурс) підшипника

= 8000 годин.

Розв’язання:

Підшипники кочення (стр. 4 из 5)

Рис.27. Основні конструкції закладних кришок