2. Для цих підшипників з ГОСТ знаходимо базову динамічну радіальну вантажність
= 50,5 кН, а з таблиці 20 е = 0,68.3. Визначаємо осьові складові від радіальних навантажень
4. Визначаємо величину осьових сил.
і , тому за таблицею 21 маємо:5. Для кожної опори обчислюємо відношення
, де V = 1 – обертається внутрішнє кільце підшипника. Для опори 1Таблиця 2.1. Коефіцієнти
Підшипникиоднорядні | Підшипникидворядні | |||||||
Х | Y | Х | Y | Х | Y | |||
00 | 0,014 | 0,56 | 2,30 | 1,0 | 0 | 0,56 | 2,30 | 0,19 |
0,028 | 1,99 | 1,99 | 0,22 | |||||
0,0560,084 | 1,711,55 | 1,711,55 | 0,260,29 | |||||
0,110 | 1,45 | 1,45 | 0,30 | |||||
0,170 | 1,31 | 1,31 | 0,34 | |||||
0,280 | 1,15 | 1,15 | 0,38 | |||||
0,420 | 1,04 | 1,04 | 0,42 | |||||
0,560 | 1,00 | 1,00 | 0,44 | |||||
120 | 0,014 | 0,45 | 1,81 | 1,0 | 2,08 | 0,74 | 2,94 | 0,30 |
0,029 | 1,62 | 1,84 | 2,63 | 0,34 | ||||
0,057 | 1,46 | 1,69 | 2,37 | 0,37 | ||||
0,086 | 1,34 | 1,52 | 2,18 | 0,41 | ||||
0,110 | 1,22 | 1,39 | 1,98 | 0,45 | ||||
0,170 | 1,13 | 1,30 | 1,84 | 0,48 | ||||
0,290 | 1,04 | 1,20 | 1,69 | 0,52 | ||||
0,430 | 1,01 | 1,16 | 1,64 | 0,54 | ||||
0,57 | 1,00 | 1,16 | 1,62 | 0,54 | ||||
260 | 0,41 | 0,87 | 1 | 0,92 | 0,67 | 1,41 | 0,68 | |
360 | 0,37 | 0,66 | 1 | 0,66 | 0,60 | 1,07 | 0,95 |
2. При
у всіх випадках приймають . У таблиці – число рядів тіл кочення.Для опори 2
6. Обчислюємо еквівалентне динамічне навантаження підшипника 1
Надалі ведемо розрахунок підшипника 2 як більш навантаженого.
7. Необхідна динамічна вантажність підшипника
Отже, прийнятий підшипник 46309 задовольняє заданому режимові роботи.
Для опори 1 приймаємо той же підшипник 46309.
8. Визначаємо ресурс попередньо обраного кулькового радіально-упорного підшипника середньої серії 46309:
що більше за необхідний ресурс підшипника.
Література
1. Бейзельман Р.Д., Цыпкин Б.В., Перель Л.Я. Подшипники качения. Справочник. – М.: Машиностроение, 1975. – 572 с.
2. Дунаев П.Ф., Леликов О.П. Конструирование узлов и деталей машин. – М.: Высш.шк., 1985. – 416 с.
3. Заблонский К.И. Детали машин.-К.: Вища шк., 1985. – 506 с., ил.
4. Киркач Н.Ф., Баласанян Р.А. Расчет и проектирование деталей машин. 2 ч.-Харьков: Вища шк., 1985. – 140 с., ил.
5. Ковалев М.П., Народецкий М.З. Расчет высокоточных шарикоподшипников. – М.: Машиностроение, 1980. – 373 с.
6. Комиссар А.Г. Уплотнительные устройства опор качения. – М.: Машиностроение, 1980. – 192 с.
7. Курсовое проектирование деталей машин /В.Н. Кудрявцев, Ю.А. Державец, И.И. Арефьев и др. Под общ. Ред. В.Н. Кудрявцева: Учебное пособие для студентов машиностроительных специальностей вузов.-Л.: Машиностроение, Ленингр. отд-ние, 1984. – 400 с., ил.
8. Опоры осей валов машин и приборов /Н.А. Спицин, М.М. Машнев, Е.Я. Красковский и др.-Л.: Машиностроение, 1970. – 520 с.
9. Подшипники качения. Каталог-справочник.-М.: НИИНавтопром, 1972. – 465 с.
10. Подшипники качения: Справочник-каталог /Под ред. В.Н. Нарышкина и Р.В. Коросташевского.-М.: Машиностроение, 1984. – 280 с., ил.
11. Спицин Н.А., Яхин Б.А., Перегудов В.Н. Расчет и выбор подшипников качения. Справочник.-М.: Машиностроение, 1974. – 56 с.
12. Справочник техника-конструктора. Изд. 3-е, перераб. и доп. Самохвалов Я.А., Левицкий М.Я., Григораш В.Д. – Киев, «Техніка», 1978. – 592 с.