Перевірку БПО-32 проводити по схемі додатку E2. Перед перевіркою по будь-якому з вказаних пунктів положення перемикачів повинні відповідати схемі перевірки.
Перш ніж визначати основну погрішність перетворення БПО-32 необхідно встановити «0» першого і другого каналу. Встановити на магазині опору R3, R4 значення рівне номінальному початковому значенню вхідного сигналу. Потенціометром “Ік >0<” і “Іік >0<” по міліамперметру РА1 і РА2 відповідно, встановити 0 мА для блоків з вихідним сигналом 0-5 мА, 0-20 мА і 4 мА для блоків з вихідним сигналом 4-20 мА. Змінюючи опір на магазині R3, R4, провести вимірювання для п'яти точок значень вхідного сигналу 0%(початкове значення), 25%, 50%, 75%, 100%(початкове значення + відповідний відсоток від діапазону зміни вхідного сигналу). У кожному випадку по міліамперметру РА1, РА2 зафіксувати значення відповідних вихідних сигналів.
Перевірка впливу навантаження на вихідний аналоговий сигнал. Встановити на магазині R3, R4 значення опору для максимального вихідного сигналу (початкове значення вхідного сигналу + номінальний діапазон зміни вхідного сигналу). Розімкнути перемикачі S1,S2 по міліамперметру РА1, РА2 зафіксувати значення відповідних вихідних сигналів.
Основну погрішність визначити по формулі:
Авіх. - Авих.р г Ч = % 100 Ан (4.2)
де Авих.р - розрахункове значення вихідного сигналу при тому ж значенні вхідного сигналу, мА;
Авіх. – значення вихідного сигналу при відповідному значенні вхідного сигналу, мА;
Ан – нормоване значення вихідного сигналу, мА;
Значення основної погрішності не повинне перевищувати: ± 0,25% – для блоків з діапазоном зміни вхідного сигналу dR F 10 Ом ±(0,25+0,25*(10/dR-1))% – для блоків з діапазоном зміни вхідного сигналу dR H 10 Ом БПО-32 вважати таким, що пройшов перевірку, якщо для всіх виходів значення г знаходиться у вказаних прибудовах.
Визначення пульсації вихідного сигналу. Встановити на магазині R3, R4 значення опору для максимального вихідного сигналу (початкове значення вхідного сигналу + номінальний діапазон зміни вхідного сигналу). Розімкнути перемикачі S1,S2 по осцилографу Р1,Р2 визначити пульсацію вихідного сигналу.
Визначення величини амплітуди пульсації вихідного сигналу перетворювача, шляхом вимірювання змінної, що становить вихідного сигналу осцилографом Р1, Р2 із закритим входом і вхідним опором не менше 1 МОм. Величина амплітудного значення пульсації вихідного сигналу, не повинна перевищувати половини межі допустимого значення основної погрішності. 0,25 % від верхньої межі зміни вихідного сигналу.
2.2 Монтаж первинних перетворювачів
Для електричних з’єднань перетворювача використовувати кабель або проводи з площею перерізу однієї жили 0,75 – 1,5 мм2:
з гумовою ізоляцією по ГОСТ 1507-78 або
з поліетиленовою ізоляцією в пластмасовій оболонці по ГОСТ 6436-75 див. лист2 Схема комбінована з’днань.
Допускається застосування інших проводів і кабелів, які відповідають вимогам.
Кола живлення і вихідні кола перетворювача прокладати окремо. При наявності в місці прокладення лінії зв’язку зовнішніх змінних магнітних полів, які впливають на роботу перетворювача, вихідне коло перетворювача слід помістити в електричний екран.
Після перевірки з’єднань перетворювача ввімкнути його живлення.
Знімати покази вимірювального параметру рідини наступного дня після включення перетворювача, періодично постукуючи по з’єднувальних імпульсних лініях між діафрагмою та перетворювачем для повного видалення бульбашок повітря. Дана операція особливо потрібна при низьких тисках вимірювального середовища.
При відсутності різниці тисків (відкритий зрівнювально - продувний клапан) механічним коректором „нуля” (переміщенням дифтрансформаторного перетворювача) на вимірювальному блоці виконати установку нульового (початкового) значення вихідного сигналу. Відхилення установленого значення вихідного сигналу не повинно перевищувати 0,25 значення границі основної похибки перетворювача. При цьому слід користуватися діамагнітними (латунними) ріжковими ключами для контргайки і різьбового фланця.
Виконати настройку „нульового” (початкового) значення вихідного сигналу на платі електронного блоку елементом регулювання „нуль”.
Відхилення встановленого значення вихідного сигналу не повинно перевищувати 1/12 границі основної похибки перетворювача. Закрити урівноважувальний - продувний клапан. Перевірити проходження вихідного сигналу перетворювача і впевнитись у правильному його функціонуванні.
2.2.1 Монтаж ультразвукового рівнеміра МТМ 900 поз. 5а,6а.
При встановленні:
1- Розмітка місця встановлення. 2- Встановлення конструкції для приладу з вивіркой. 3- Встановлення приладу на готовій конструкції з вивіркой. 4- Розмітка встановлення кронштейнів під захисні труби. 5- Відкриття лотка.
При зварюванні:
1- Приварка конструкції до ємкості. 2- Приварка кронштейнів під захисні труби. 3- Приварка ущільнюючого штуцера.
Робочий персонал: монтажники - 5р., 3р., 2р;
електрозварювальники – 5р.
2.2.2 Монтаж перетворювача тиску МТМ701,5Г поз 7а.
1- Встановлення приладу на відбірному пристрою з встановлення вкладок та ущільнень.
Робочий персонал: монтажники – 4р.
2.2.3 Монтаж індукційного витратоміра Нanіvel Magnev 3000 PLUS поз.1а.
1- Демонтаж вставки, яка встановлена на технологічному трубопроводі. 2- Протирка правильності приєднувальних розмірів. 3- Встановка і вивірка приладу і апаратури з виготовленням та вкладанням прокладок.
Робочий персонал: монтажники - 5р., 3р., 2р.
2.3 Вибір та монтаж щитів
Так як в нас в схемі автоматизації використовується лише один вторинний показуючий прилад МТМ-РЕ-160 поз. 1б, тому виходячи із габаритів приладу додаток Д5 , вибираємо малогабаритний щит шафного типу з передніми дверима, що відкриваються ЩШМ – 550х500х300 У4 ІР30, ОСТ 36.13-76 див. лист4 Схема зовнішнього вигляду щита. Задня панель залишатиметься нерухомою, тому що вона виконуватиме роль закріплювальної стінки. Даний щит закріплюватиметься на стіні, на висоті, яка підбирається у відповідності до робочого персоналу (робітник при витягнутій перпендикулярно своєму тілу руці, повинен доторкатися до робочої панелі показуючого приладу). При дотриманні даної умови, підвищується зручність у використанні та чіткість наглядності показів приладу.
Монтаж щита ЩШМ – 550х500х300 У4 ІР30, ОСТ 36.13-76:
1- Розмітка місця встановлення, встановлення і вивірка. 2- Кріплення конструкції пристрілкою. 3- Кріплення конструкції зварюванням.
Робочий персонал: монтажники - 5р., 4р, 3р., 2р;
електрозварювальник – 4р.
2.4 Монтаж виконавчих механізмів
2.4.1 Монтаж пневматичного приводу ПСП1 поз. 3в-4в.
1- Встановлення і закріплення приводу на готовому кронштейні заслонки. 2- з’єднання привода із заслонкою за допомогою тяг. ричагів чи інших видів з’єднання.
Робочий персонал: монтажники - 5р., 3р., 2р.
2.4.2 Монтаж електроприводу MDXMAXX-071-380 поз. 6б.
1- Розмітка місця встановлення . 2- Встановлення стійки та вивірка. 3- Кріплення стійки анкерними болтами. 4- механізована пробивка отворів. 5- Кріплення стійки приваркою до заданих частин. 6- Встановлення і закріплення приводу на готовому кронштейні насосу. 7- з’єднання привода із насосом за допомогою тяг. ричагів чи інших видів з’єднання.
Робочий персонал: монтажники - 5р., 3р., 2р.
2.5 Розрахунок, обґрунтування та монтаж ліній зв’язку
В електропроводках систем автоматизації застосовують алюмінієві, мідні ізольовані проводи, а також кабелі. Проводи з мідними жилами застосовують для термометрів опору. В усіх інших випадках застосовують проводи і кабелі з алюмінієвими жилами.
При виборі перерізу жил провідників керується струмовим навантаженням і механічною міцністю.
Вибираючи провідник для ланцюгів вимірів, враховують вимоги, які пред’являються до опору ланцюга, технічними характеристиками апаратури.
Проводка переносного освітлення і електрифікованого інструменту повинна виконуватися мідними гнучкими проводами перерізом не менше 1,5 мм2. Проводку до термометрів опору виконують проводом перерізом 1 – 1,5 мм2. довжина проводів повинна при цьому бути такою, щоб повний опір кожного проводу був не більше 2,5 Ом.
До приладу контролю термоперетворювачі підключаються компенсаційними проводами.
Монтаж приладів для вимірювання температури на технологічному обладнанні виконуються за допомогою спіральних закладних конструкцій – бобишок. Бобишка – це деталь, яка приварюється до технологічної апаратури, яка має різьбу для закріплення первинного перетворювача.
Бобишка виготовляється у відповідності з галузевим стандартом “Бобишки и штуцера приварені для установки приборів і пристроїв автоматики”, який розповсюджується на приварні бобишки і штуцера, які є компенсаційними деталями технологічних трубопроводів і апаратів з умовним тиском рідини і газів до 40 МПа.
Для електричної проводки щита застосовують провід різних марок в залежності від напруги живлення і призначення апаратури. Для апаратури контролю, регулювання і сигналізації на напругу до 400 В застосовують мідні проводи з мідною ізоляцією марки ПР, ПРГ, ПРЛ і ПРЛГ перерізом 1; 1,5 і 2,5 мм2.
Для низького струму апаратури і сигналізації на напругу 60 В застосовують мідні проводи з бавовно-паперовою ізоляцією марки МЭБДЛ або проводи з полівінілхлоридною ізоляцією марок ПМВ і ПМГВ перерізом 0,2; 0,5; 0,75 мм2.
Основне збирання затискачів в щиті розміщують нижче встановленої апаратури, приблизно на висоті 100 – 1900 мм від рівня підлоги.
Окремі жили кабелів і проводів, введених в щит підключають з нижньої сторони зборки до комутаційних затискачів.
У верхній частині зборки до комутаційних затискачів під’єднують комутаційні проводи, які ідуть до затискачів апаратури.
Комутаційні затискачі набирають на рейці затискачів, довжина якої залежить від числа затискачів у зборці.
При горизонтальній прокладці потоків кабелів по стінам приміщень, в тунелях і каналах застосовують збірні опорні кабельні конструкції, які складаються із стояків типу СК і полички типу ПК. Стояки кріплять спеціальною скобою пристрілкою або за допомогою зварювання до металевих закладних пристроїв і металоконструкцій.