Вимоги до прокладання трубних проводок
Трубні траси прокладаються по стінам, колонам, перекриттю і естакадам на кронштейнах, підвісках і в траншеях. Прокладку ведуть в місцях, зручних для обслуговування з’єднань і кріплення, а також захищених від механічних пошкоджень, вібрації, радіації і дій оточуючого середовища.
Трубні вузли і блоки слід прокладати на несучі конструкції без перекосів і зазорів. Щоб запобігти появу повітряних і гідравлічних пробок в трубах, їх прокладають з нахилом до горизонту. Імпульсні лінії до манометрів прокладають з нахилом не менше 1:50.
Перед прокладанням труб уточнюють монтажні креслення трубних проводок – трасування. На об’єкті точно визначають протяжність трубних трас, місця і методи їх кріплення. За результатами вимірювань викреслюють в масштабі схему траси і розбивають її на блоки так, щоб більша частина їх була зібрана із уніфікованих (типових ) секцій.
Електричні лінії прокладаються за найкоротшими трасами впродовж стін, перекриття, по колонам, в землі, уникаючи при цьому впливу механічних дій, дії високих температур і агресивних середовищ, які спроможні привести до порушення цілісності електропроводки.
Відкрите прокладання кабелів в приміщеннях, каналах і тунелях. Броньовані і без зовнішнього покриття контрольні кабелі дозволяється прокладати відкритим методом по тим же елементам будівлі, що і трубні проводки.
Впродовж майбутньої кабельної траси встановлюють опорні конструкції. Відстань між ними повинна бути не менше 1 м для неброньованих кабелів діаметром більше 18 мм і для всіх броньованих і не більше 0,5 м – для неброньованих кабелів діаметром менше 18 мм.
Рисунок 2.1 Опорна конструкція для прокладення жолобів:
1 – стійка; 2 – поличка.
Нормалізована опорна конструкція (рисунок.2.1) складається з стійки і поличок, штампованих із листової сталі товщиною 2,5 мм. Стійка 1 має декілька пар профільних отворів, в які закріплюють полки 2 (число пар отворів відповідає кількості поличок, що встановлюються).За допомогою спеціальних вирізів поличку закріплюють в стійці. Отвори на опірній поверхні полички призначенні для кріплення кабелю.
Рисунок 2.2 Прокладка кабелів по поличкам:
а – під перекриттям; б – впродовж стіни; 1 – стійка; 2 – поличка; 3 – основа стійки.
Перевірені кабелі вкладаються по опірним конструкціях в один ряд (рис. 2.2) з деякою по слабинкою, що забезпечити температурну компенсацію. Відстань h по вертикалі між поличками повинно бути не менше 100 мм. Кабелі, що прокладаються горизонтально, закріплюють в кінцевих точках, в місцях вигинів, у з’єднувальних коробках і кінцевих заробок. На вертикальних ділянках кабелі прикріплюють до кожної опори. Під елементами кріплення неброньованих кабелів встановлюють еластичні прокладки, що захищають захисні оболонки кабелів від руйнування.
Прокладання проводів в захисних трубах і коробах. Установочні і компенсаційні проводи прокладаються в стальних водогазопровідних трубах діаметром від ½ до 2” і в стальних електрозварних трубах з умовним проходом від 15 до 50 мм. Водогазопровідні труби використовують для захисту відкритих і закритих електричних проводок в приміщеннях усіх категорій, крім вибухонебезпечних, сирих і особливо сирих. Там де допускається використання електрозварних труб, слід використовувати їх, оскільки вони легкіші і дешевші водогазопровідних.
3 ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА РЕМОНТНИХ РОБІТ
Ремонт проводять у декілька етапів: підготовка, ремонт, наладка і перевірка.
В процесі підготовки ретельно оглядають всі деталь і вузли приладу та вимірюють основні характеристики з метою визначення несправності і виду необхідного ремонту, складають відповідну документацію на здійснення ремонту.
Залежно від виду несправностей приладів обирають ремонт: поточний, середній і капітальний.
Поточний ремонт здійснюється на місці і, в основному, характеризується усуненням дрібних дефектів без заміни деталей. Це ремонт професійних вузлів приладу з виправленням пошкоджених деталей.
Середній і капітальний ремонт проводиться в майстернях ремонтною групою.
Середньому ремонту піддаються прилади з частковим зносом деталей, забрудненістю, порушенням характеристик деяких елементів (пружні елементи, електронні лампи, конденсатори і ін.).
Під час проведення ремонту замінюють поношені деталі і вузли, прилад чистять, мастять деталі що мають тертя) замінюють підшипники, елементи живлення, і т.д.
Капітальному ремонту підлягають прилади із значним зносом деталей, порушенням характеристик окремих елементів і вузлів, а також серйозними пошкодженнями. Такі прилади повністю розбирають, замінюють всі зношені елементи і вузли, встановлюють нову шкалу, ремонтують і фарбують корпус. Ремонт супроводжується регулюванням елементів і вузлів приладів з метою забезпечення відповідності метрологічних характеристик приладу Гостам або технічним умовам заводу-виробника. В процесі регулювання настроюють початкові кінцеві і контрольні значення шкал, спрацьовування сигнальних і регулюючих пристроїв, регулюють настройку регуляторів і т.д.
Поточній перевірці піддаються прилади, що знаходяться безпосередньо на робочому місці при цьому перевіряються тільки деякі основні характеристики. Поточна перевірка проводиться експлуатаційним персоналом.
Відомчій перевірці піддаються всі вимірювальні прилади та робочі заходи, що знаходяться в експлуатації, а також після ремонту. Відомча перевірка проводиться в лабораторіях підприємства, якщо воно зареєтрована в органах державного комітету Украіни за стандартами, інакше перевірка проводиться в лабораторіях Держстандарту, або в лабораторіях інших підприємств, зареєстрованих в Держстандарті.
Державній перевірці підлягають зразкові прилади і заходи, а також прилади, призначені для господарських розрахунків.
В процесі перевірки ведеться протокол. В протоколі відображаються наступні дані: найменування, тип, мазка, номери — заводськийх та інвентаризаційних номерів, класи точності, межі вимірювання, наводяться результати перевірки. В кінці протоколу дається висновок про придатність приладу до подальшої експлуатації і протокол підписується перевіряючою особою. Після перевірки справний прилад клеймиться або пломбується, якщо неможливе пломбування або таврування, прилад забезпечується атестатом. Атестат, пломба і клеймо зі свідоцтвом придатності приладу від однієї перевірки до іншої. Результати перевірки заносяться в паспорт, який є документом, діючим протягом всього періоду експлуатації.
4 ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА РЕМОНТ ПРИЛАДІВ ТА ЗАСОБІВ АВТОМАТИЗАЦІЇ
Для забезпечення надійної роботи обладнання не обхідно дотримуватись наступних вимог:
Забезпечити щоденний догляд і нагляд за обладнанням – сюди входить чистка, промивка, змащування і регулювання робочих частин.
Проводити періодичні огляді – перевірка тех.. стану обл.., виявлення несправностей ступеня зносу певних деталей. Всі недоліки виявлені підчас огляду, записувати в журнал дефектів.
Також проводити за графіком або в неробочі дні наступні види ремонту: поточний, середній, капітальний.
При поточному ремонті оцінюється візуальний стан приладів, перевіряються цілісність корпусів приладів та щитів.
При середньому ремонті виконується часткове розбирання приладів на блочному рівні, з метою виявлення несправностей та їх заміну.
При капітальному ремонті проходить повне розбирання приладу, з метою встановлення глобальної оцінки зносу приладу, а також заміни зношених деталей на нові.
Основними несправностями системи управління фільтрами можуть бути:
Різке підвищення похибки – зачистити контакти, усунути їх окислення,
Відсутність показів – провірити стан ліній зв’язку,
Не стабільність показів – провірити напругу живлення,
Зависання програми управління батареєю фільтрами – перезапустити програму.
5 ОХОРОНА ПРАЦІ І ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННІ МОНТАЖНИХ РОБІТ
5.1 Загальні положення
Техніка безпеки – система організаційних і технічних заходів і засобів, які запобігають впливу на працюючих небезпечного виробничого фактору, який приводить до травм.
Основні правила проведення монтажно – налагоджувальних робіт викладені в слідуючих нормативних документах:
– Основи законодавства України;
– ДСТУ і системи стандартів безпеки праці (ССБП);
– СНиП ІІІ – 4 – 80 “Техника безопасности труда в строительстве”;
– ДНАОП 0.00 – І. 21. 84 “Правила технической эксплуатации электроустановок потребителей и Правила техники безопасности при эксплуатации электроустановок потребителей (ПТЭ и ПТБ)”;ВСН – 329 – 78 “Инструкция по технике безопасности при монтаже и наладке приборов контроля и средств автоматизации.
5.2 Вимоги до приміщення та технічних засобів автоматизації
Приміщення для встановлення щитів і пультів повинні бути звільненні від опалубки, будівельних лісів, підмостків, очищені від будівельного хламу; канали і отвори в перекриттях на шляху переміщення щитів і пультів повинні бути закриті тимчасовими суцільними щитами на одному рівні з підлогою.
При встановлені і переміщені щитів і пультів або їх окремих вузлів в процесі складання повинні бути прийняті міри, які попереджують їх перевертання; перевіряти співпадання отворів в деталях необхідно ломиком або бородкою (виконувати цю операцію пальцями рук забороняється).