Вступ
Завдання 1: Вибір посадки з натягом
Завдання 2: Розрахунок перехідної посадки на ймовірність одержання натягів і зазорів
Завдання 3: Контроль розмірів (розрахунок виконавчих розмірів калібрів і контркалібров)
Завдання 4: Вибір посадки кілець підшипника
Завдання 5: Метод центрування й вибір посадки шліцевого з'єднання
Завдання 6: Ступінь точності й контрольованих параметрів циліндричної зубчастої передачі
Завдання 7: Розрахунок розмірного ланцюга для забезпечення заданого замикаючої ланки
Завдання 8: Основні розміри й граничні відхилення нарізних сполучень
Завдання 9: Визначення виду шпонкового з'єднання
Висновок
Список використовуваної літератури
Введення
Курсовий проект містить у собі рішення завдань по темах:
Посадки;
Шлицеві з'єднання;
Зубчаста передача;
Нарізні сполучення;
Шпонкові з'єднання;
Розмірні ланцюги.
Метою рішення завдань є більше глибоке засвоєння основних теоретичних положень і придбання навичок на вибір посадок для різного з'єднання деталей залежно від їхнього технічного призначення (різьбові, шпонкові й інші з'єднання), по складанню й рішенню розмірних ланцюгів, а також удосконалювання навичок пошуку й використання нормативних документів (ДЕРЖСТАНДАРТ, СТ СЕВ і т.д.) і табличних даних.
1. Розрахувати й вибрати посадку для з'єднання 2-3 при наступних вихідних даних
натяг посадка центрування граничне відхилення
Крутний момент Mкр = 0
Осьова сила Pос = 5300 Н
Номінальний діаметр d = 56 мм
Довжина контакту l = 40 мм
Коефіцієнт тертя-зчеплення f = 0,13
Діаметр внутрішнього отвору d1 = 50 мм
Діаметр втулки d2 = 78 мм
Матеріал вала Сталь 45
Матеріал втулки БрО4Ц4С17
Вид запресовування Механічна
Висота мікронерівностей вала Rzd = 5 мкм
Висота мікронерівностей втулки RzD = 10 мкм
Робоча температура з'єднання t = 60ْ З
Умови працездатності:
1. Відсутність проковзування;
2. Відсутність пластичних деформацій у з'єднанні.
При розрахунках використовуються виводи завдання Ляме (визначення напруг і переміщень у товстостінних порожніх циліндрах).
За відомим значенням зовнішніх навантажень (Mкр; Pос) і розмірам з'єднання (d; l) визначається необхідний мінімальний питомий тиск на контактних поверхнях з'єднання по формулі [1.1]:
, [1.1]де Pос – поздовжня осьова сила, що прагне зрушити одну деталь щодо іншої; Mкр – крутний момент, що прагне повернути одну деталь щодо іншої; l – довжина контакту поверхонь, що сполучаються; f - коефіцієнт тертя-зчеплення.
За отриманим значенням p визначається необхідна величина найменшого розрахункового натягу N’min [1.2]
, [1.2]де E1 іE2 – модулі пружності матеріалів деталей; c1 і c2 – коефіцієнти Ляме, обумовлені по формулах [1.3] і [1.4]
, [1.3] , [1.4]де d1 – діаметр внутрішнього отвору; d2 – діаметр втулки; μ1 і μ2 – коефіцієнти Пуассона.
Приймаються значення E1 = 1,96·105 Н/мм2, E2 = 0,84·105 Н/мм2, μ1 = 0,3, μ2 = 0,35 (табл. 1.106, стр. 335. Мягков том 1).
Визначаються з урахуванням виправлень до N’min величина мінімального припустимого натягу [1.5]
, [1.5]де γш – виправлення, що враховує зминання нерівностей контактних поверхонь деталей при утворенні з'єднання [1.6]
[1.6] γt – виправлення, що враховує розходження коефіцієнтів лінійного розширення матеріалів деталей [1.7]
, [1.7]де αD і αd – коефіцієнти лінійного розширення матеріалів;
– різниця між робочою й нормальною температурою Приймаються значення αD = 17,6·10-6 град-1, αd = 11,5·10-6 град-1 (табл. 1.62, стр. 187-188, Мягков том 1).
На основі теорії найбільших дотичних напружень визначається максимальний припустимий питомий тиск [pmax], при якому відсутня пластична деформація на контактних поверхнях деталей. У якості [pmax] береться найменше із двох значень, певних по формулах [1.8] і [1.9]
, [1.8] , [1.9]де σТ1 і σТ2 – границя текучості матеріалів деталей.
Приймаються значення σТ1 =355 МПа (табл. 3, стор. 97, Анурьєв тім 1), σТ2 = 147 МПа (табл. 68, стор. 198, Анурьєв тім 1).
Визначається величина найбільшого розрахункового натягу N’max [1.10]
[1.10] Визначається з урахуванням виправлень до N’min величина максимального припустимого натягу [1.11]
, [1.11]де γуд – коефіцієнт питомого тиску в торців деталі, що охоплює.
Приймається значення γуд = 0,93 (за графіком мал. 1.68, стор. 336, Мягков тім 1).
Вибирається посадка з таблиць системи допусків і посадок (табл.1.49, стор. 156, Мягков тім 1)
,для якого Nmax = 106 мкм < [Nmax], Nmin = 57 мкм > [Nmin].
мал.1.1
мал.1.2
мал.1.3
2. Для з'єднання 16-17 визначити імовірнісні характеристики заданої перехідної посадки:
мал.2.1
мал.2.2
Розраховується посадка, і визначаються мінімальний і максимальний натяг [2.1], [2.2], [2.3]
, [2.1] , [2.2] , [2.3]поля допусків [2.4], [2.5]
, [2.4] , [2.5]де В - верхнє відхилення отвору; в - верхнє відхилення вала; НВ - нижнє відхилення отвору; нв - нижнє відхилення вала. (В=30 мкм , НВ=-10 мкм , в=25 мкм , нв=0 мкм)
Визначається середнє квадратичне відхилення натягу (зазору) по формулі [2.6]
[2.6] Визначається межа інтегрування [2.7]
[2.7] Приймається значення функції Ф(1.65) = 0.4505 (табл. 1.1, стор. 12, Мягков тім 1).
Розраховується ймовірність натягів [2.8] (або відсоток натягів [2.9]) і ймовірність зазору [2.10] (або відсоток зазорів [2.11]):
[2.8] [2.9]