ЗМІСТ
ВСТУП
3.3 Каталізатори, механізм, кінетика реакцій гідрування і дегідрування
3.3.1 Каталізатори
6.3 Дегідрування олефінів
ВСТУП
Тема контрольної роботи «Процеси гідрування і дегідрування» з дисципліни «Технологія нафтохімічного синтезу».
Мета роботи – розглянути класифікацію реакцій гідрування і дегідрування; вплив термодинамічних факторів на вибір умов процесів гідрування і дегідрування; каталізатори, механізм, кінетика процесів гідрування і дегідрування; селективність реакцій гідрування і дегідрування; виробництво бутадієну та ізопрену; дегідрування парафінів у моноолефіни С12-С18; одностадійне дегідрування парафінів у дієни; дегідрування олефінів; окисне дегідрування олефінів; хімію і технологію процесів гідрування по С=С, СºС зв'язкам, а також ароматичних з'єднань; технологію газофазного гідрування; технологію рідинофазного гідрування; типи реакційних речовин.
Знання механізмів гетерогенного каталізу реакцій гідрування і дегідрування дозволяє зробити крок до розробки загальної теорії каталізу. Розробленість технології дегідрування дозволила спроектувати великотонажні установки й у суміжних галузях.
Під дегідруванням розуміють хімічні процеси, зв'язані з відщіпленням атомів водню від органічної сполуки. Гідрування або гідрогенізація полягає в перетвореннях органічних сполук під дією молекулярного водню. У ряді випадків гідрування приводить до відновлення кисеньмістких речовин, дегідрування– до їхнього окиснення.
Процеси дегідрування і гідрування мають дуже важливе значення в промисловості. Дегідруванням одержують ненасичені з'єднання, які представляють велику цінність як мономери для виробництва синтетичного каучуку і пластмас (бутадієн 1,3, ізопрен, стирол), а також альдегіди, кетони (формальдегід, ацетон, метилетилкетон). Реакціями гідрування синтезують циклогексан і його похідні, багато амінів (анілін, гексаметилендиамін), спирти (н-пропанол, н-бутанол, вищі). Дуже часто реакції гідрування і дегідрування є етапами багатостадійних синтезів коштовних органічних сполук – мономерів, поверхнево-активних речовин (ПАР), розчинників і т.і.
Найбільш типові реакції дегідрування можна класифікувати по виду зв'язків між атомами, від яких отщепляется водень (С-С, С-О, С-Nдегідрування).
При С-С дегідрування парафінів утворюються з'єднання з подвійним вуглець-вуглецевим зв'язком, а при подальшому розвитку реакції – дієни:
СН3-СН2-СН2-СН3
СН3-СН2-СН=СН2 СН2=СН-СН=СН2Бічні ланцюги ароматичних з'єднань також можуть дегідруватися з утворенням речовин типу стиролу:
С6Н5-С2Н5
С6Н5-СН=СН2Дегідрування по зв’язку С-Охарактерно для первинних спиртів, з яких утворяться відповідно альдегіди і кетони:
RCH2OH
RCHOR2CHOH
R2COПри гідруванні по зв’язкуС-Nутворюються нітрили:
RCH2NH2
RCNПри всіх розглянутих реакціях цілком зберігається первинне розташування атомів у ланцюзі, але маються ще процеси дегідрування, які протікають зі зміною його.
Важливе значення має процес дегідроциклізації:
С6Н14
Дегідроконденсація приводить до утворення ди- і поліядерних з'єднань:
2Інший вид дегідроконденсації спостерігається при синтезі амінів і нітрилів з вуглеводнів і аміаку, коли утворюються нові C-N зв'язки:
RCH3 + NH3
RCH2NH2 RCNБагато з приведених вище перетворень можна проводити за допомогою реакцій окиснення, наприклад, синтез карбонільних з'єднань зі спиртів, синтез нітрилів з вуглеводнів і аміаку, синтез нітрилів з амінів:
RR¢CHOH
RR¢CO + H2ORCH3 + NH3
RCN + 3H2ORCH2NH2
RCN + H2OІноді такі реакції можна здійснювати при недоліку кисню, коли одночасно відбувається ще окиснення і дегідрування:
2СН3ОН + 0,5О2® 2НСНО + H2O + H2
В інших випадках кисню береться навіть більше, ніж потрібно по стехіометрії, але реакція зводиться до дегідрування:
СН3-СН2-СН=СН2 + 0,5О2® СН2=СН-СН=СН2 + H2O
Це реакція окиснювальногодегідрування.
Реакції гідрування (гідрогенізації) можна розділити на три групи:
1.Приєднання водню по ненасичених зв'язках.
2.Дія водню, що супроводжується відщіпленням води або інших речовин, що не містять вуглецю.
3.Реакції з воднем, що супроводжуються розщепленням вуглець-вуглецевого зв'язку (деструктивне гідрування).
Реакції першої групи протилежні реакціям гідрування зі збереженням первісного розташування атомів у ланцюзі. Вони можуть відбуватися з приєднанням водню по зв'язках СºС; С=С; Сар.-Сар. по С=О альдегідів і кетонов, по С=N; CºN зв'язкам азотз’єднань:
RCH=CH2
RCH2-CH3CHºCH
CH2=CH2 CH3-CH3RR¢CO
RR¢CHOHRCN
RCH2NH2Друга група відповідає відновленню органічних сполук. До них належить гідрування карбонових кислот у спирти, спиртів у вуглеводні, амідів кислот і нітросполук в аміни:
RCOOH +2H2® RCH2OH + H2O ROH + H2® RH + H2O
RCONH2 +2H2® RCH2NH2 + H2O RNO2 + 3H2® RNH2 + 2H2O
При цьому може отщеплятися не тільки вода, але і хлорид водню, аміак, сірководень:
RCOCl + H2® RCHO + HCl
RSH + H2® RH + H2S
Третя група реакцій гідрування – з розщепленням вуглець-вуглецевих зв'язків – деструктивне гідрування (гідрогіноліз). До них здатні вуглеводні з відкритим ланцюгом, нафтени, ароматичні з'єднання з бічним ланцюгом:
RCH2R¢® RCH3 + R¢H
+ H2 ® CH3-CH2-CH2-CH2-CH2-CH3
R + H2® + RHR
Ці реакції протилежні процесам дегідроконденсації і дегідроциклізації.
До третьої групи відносять процеси гідрування з виділенням води, H2S, NН3, коли відбувається деструкція молекули по С-S або С-N зв'язкам.
Особливим типом реакцій дегідрування–дедегідрування є перерозподіл водню між двома молекулами, коли одна з них відщепляє водень, а інша приєднує його, така реакція називається реакцією дегідродегідруванням. Такі процеси мають важливе значення в переробці нафтопродуктів (риформинг та ін.) і застосовуються в органічному синтезі.
3RCH=CH2 + ® 3RCH2-CH3 +