Перевіряємо результат:
0СТемпература кипіння соку біля середини гріющих труб
tcp1=tn-
в першому корпусі:
tcp1=111–12.9=98.10C
в другому корпусі:
tcp2=100–18.5=81.50C
Температура кипіння біля верхнього шару в першому корпусі:
tp1= tcp1-
=98.1–2.75=95.350Cв другому корпусі:
tp2=81.5–5.75=75.750C
Температура гріючої пари у другому корпусі:
tn=94.65–1=93.650C
Тепловий розрахунок
Тепловий баланс
Q4
Q1Q6
Q2Q5
Q3
При тепловому розрахунку БВУ тепловий баланс складається для кожного корпусу окремо:
Q1+Q2=Q3+Q4+Q5+Q6, (10)
Q1=D×I
Q2=S×c1×t1
Q3=S×c2×t2-W×cв×t2
Q4=W×i
Q5=D×ck×tk
Q6= Qн.с
де Q1 – кількість тепла, що надходить з первинної гріючою парою, Вт; Q2-тепло, що надходить з квасним суслом, Вт; Q3 – тепло, що виходить з апарата разом з концентратом квасного сусла, Вт; Q4- – тепло, що виходить з апарата разом з вторинною парою, Вт; Q5 – тепло, що виходить з апарата з конденсатом гріючої пари, Вт; Q6 – тепло, що виходить з апарата у навколишнє середовище, Вт.
Розрахунок коефіцієнта теплопередачі
Коефіцієнт теплопередачі розраховуємо за формулою, для першого корпуса:
Визначення теплового навантаження
Розраховуємо коефіцієнт випарювання за формулою [1, Ст66, V.18]:
де
– ентальпія відповідно гріючого пара, конденсату і вторинного пара, Дж/кг;для першого корпуса:
для другого корпуса:
Розраховуємо коефіцієнт само випаровування за формулою [1, Ст66, V19]:
де tpi – температура кипіння? 0C;
СwСp – теплоємність розчинника і розчину, Дж/(кгК)
для першого корпуса:
для другого корпуса:
Сумарні розрахунки коефіцієнтів які входять до складу рівнянь І.А. Тищенка, знаходимо за формулами:
Х=2 -
=2–0,03=1,97Z=1
Для розрахунку коефіцієнта інжекції приймаємо ступінь сухості пари рівний 0,95. Тоді ентальпія її в першому корпусі складає при тиску 892500Н/м2
По i-s діаграмі визначаємо теплові перепади h1=503800Дж/кг; h2=109439Дж/кг
Коефіцієнт інжекції розраховуємо за рівнянням [1, Ст76, V.88], при А=0,81
;де h1 – адіабатичний тепловий перепад;
Ентальпія пари, що виходить із інжектора при тиску 58039 згідно формулі [1, Ст76, V.89]:
де – ентальпія відносно робочого і вторинного пара;Проведемо на і-s діаграмі лінію для даного значення ентальпії і знаходимо
Параметри | І – корпус | ІІ – корпус |
Концентрація соку В, % | 10 | 40 |
Температура граючої пари tn,0С | 111 | 93,65 |
Полезна різниця температур ,0С | 12,9 | 18,5 |
Температура кипіння розчину біля середини гріючих труб tср,0С | 98,1 | 81,5 |
Гідростатичні втрати ,0С | 2,75 | 5,75 |
Температура кипіння розчину біля верхнього рівня tр, 0С | 95,35 | 75,75 |
Депресійні втрати ,0С | 0,7 | 1,4 |
Температура вторичної пари tвm, 0С | 94,65 | 74,35 |
Втрати температури по корпусах С, 0С | 1 | 1 |
Тиски граючої пари Р мПа | 0,15 | 0,1 |
Ентальпія гріючої пари Дж/кг | 2693812 | 2675123 |
Ентальпія конденсату , Дж/кг | 447532 | 398593 |
Ентальпія вторичної пари і, Дж/кг | 2677321 | 2647529 |
Тиск вторинної пари Рвт мПа | 0,106 | 0,053 |
Теплоємність соку С Дж/кг | 3695 | 3604 |
ентальпія:
Оскільки відрізняється від , зробимо нову побудову для . Для цього на і-s діаграмі проведемо лінію для даного значення ентальпії і знайдемо =94400Дж/кг. При такому значені:а ентальпія:
Приймаємо для подальших розрахунків коефіцієнт інжекції U=0,872, витрата гострої пари згідно рівняння [1, Ст76, V.80]:
Кількість вторинної пари що поступає на інжекцію знаходимо за формулою [1, Ст75, V.79]:
Якщо вести упарювання без інжекції, то витрата пари в першому корпусі становить:
Кількість граючої пари що іде в перший корпус знаходимо за формулою[1, Ст80, V.81]:
А кількість води випариної в першому корпусі – із рівняння [1, Ст80, V.81]:
Кількість граючої пари у другому корпусі згідно рівняння:
Кількість води випареної у другому корпусі складає:
Загальна кількість води випареної в двох корпусах:
Кількість теплоти, що передається через поверхню нагріву першого корпуса:
Розрахунок поверхні теплопередачі
Поверхня теплопередачі першого корпуса:
Конструкційний розрахунок
Число трубок
Діаметр внутрішньої трубки d=0,04 м
Діаметр зовнішньої трубки dз=0,043 м, тоді
Де t – крок між трубами,