Таблиця 3Характерні точки кривої нормального розподілу
Характерна точка | Абсциса | Ордината |
Вершина кривої | Х | |
Точка перегину | X±S | |
Характерна точка | Х±2S | |
Характерна точка | X±3S |
Далі потрібно перевірити відповідність емпіричного розподілу теоретичному нормальному.
8. Перевірка відповідності емпіричного розподілу теоретичному нормальному.
Для перевірки відповідності емпіричного розподілу теоретичному існує ряд критеріїв, з яких найбільше практичне застосування мають критерій λ А.Н. Колмогорова і критерій χ2 Пірсона.
Розглянемо розподіл за критерієм χ
,(11)де f – число розрядів (інтервалів);
mi,
– відповідно емпірична і теоретична частоти і-го інтервалу значень X.Для зручності обчислення χ2 доцільно використовувати табл. 4.
Таблиця 4Дані для розрахунку χ2
Інтервали розмірів | ||||||
від | до | |||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
При визначенні критерію необхідно, щоб частота була не менше 5. Якщо в будь-якому інтервалі частота буде менше п’яти, то необхідно цей інтервал об’єднати з сусіднім.
Потім необхідно знайти число К за формулою:
К = m – p – 1,
де р – число параметрів теоретичного розподілу (для нормального розподілу р = 2):
К = m – 2 – 1 = m – 3.
За таблицею [7, додатку Б], за знайденими значеннями χ2 і К визначається ймовірність p(χ2). Якщо буде виконуватись нерівність p(χ2) > 0,05, то можна вважати, що емпіричний розподіл відповідає теоретичному (нормальному) і можна використовувати його закономірності для аналізу точності обробки.
4.4 Інші закони розподілу
Закон рівної ймовірності
Якщо розсіювання розмірів залежить тільки від змінних систематичних похибок (наприклад, від зношування різального інструменту), то розподіл дійсних розмірів партії оброблених заготовок підкоряється закону рівної ймовірності.
При сталому процесі різання зношування різального інструмента відбувається за законом прямої лінії. Отже, за цим законом буде відбуватись і зміна розмірів заготовки (рис. 9, а). А це означає, що в будь-який проміжок часу ми будемо мати однакову (постійну) кількість заготовок, тобто щільність ймовірності j(x) = const, і розподіл щільності ймовірності графічно буде зображуватись у вигляді прямокутника з основою ав і висотою j(x) = const (рис. 9, б).
При інтервалі зміни випадкової величини X від а до в:
,тобто ймовірність того, що випадкова величина X при дослідженнях буде приймати значення в інтервалі від a до в, дорівнює площі під диференціальною кривою розподілу. У відповідності з рисунком 9, б ця площа представляє собою прямокутник з основою ав і висотою j(x). Отже:
(в – а)×j(х) = 1.
Рис. 9. Розподіл розмірів оброблених заготовок за законом рівної імовірності
Звідси рівняння диференціальної функції розподілу чи щільності ймовірності буде мати вигляд:
(12)Закон рівної ймовірності має два параметри:
і σ2, які згідно з формулами:[7, (4), (8)]. ,будуть дорівнювати:
де
– зміна розміру оброблюваної заготовки.Фактичне поле розсіяння з формули (15) дорівнює:
.(16)Закон рівної ймовірності розповсюджується на розподіл розмірів заготовок підвищеної точності (56 квалітет і вище) при їх обробці за методом пробних ходів. Через складність отримання розмірів дуже високої точності ймовірність попадання розміру заготовки у вузькі границі допуску за середнім, найбільшим чи найменшим його значенням стає однаковою.
Закон трикутника (закон Сімпсона)
У тому випадку, коли розмір х інтенсивно зростає на початку різання (інтенсивне зношування інструмента, його припрацювання), потім його ріст сповільнюється (сталий період зношування інструмента) і знову збільшується (в кінці стійкості різального інструменту), що показано на рис. 10, а, крива розподілу розмірів, яка показана на рис. 10, б, відповідає закону трикутника (закону Сімпсона), який представляє собою поєднання двох незалежних випадкових величин, розподілу розмірів яких підлягає закону рівної ймовірності.