Інформаційнілогістичнісистеми
Зміст
Вступ
1. Інформаційна система. Види інформаційних систем
2. Сутність, структура та функції інформаційної логістичної системи
3. Принципи та рівні інформаційної логістичної системи
4. Основні напрямки інформаційно-технічного забезпечення логістичної системи
5. Ієрархія використання інформаційної логістичної системи
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Значне розширення масштабів господарської діяльності на сучасному етапі, а також зростаюча потреба в посиленні всіх видів взаємозв'язків у процесах управління матеріальними та грошовими потоками зумовили основні вимоги до нових форм і методів, пов'язаних з підвищенням ефективності управління виробництвом.
У зв'язку з зазначеним, особливу роль і значення на сучасному етапі набуває така наукова дисципліна, як логістика. Форми і методи якої, найбільш повно відповідають завданням глибокої та всебічної інтеграції виробничо-господарської діяльності та пошуку оптимальних управлінських рішень на різних етапах і рівнях управління виробництвом.
В основі процесу управління лежить обробка інформації, що циркулює в логістичних системах. Необхідною умовою узгодженої роботи всіх ланок ЛЦ є наявність інформаційних систем, які подібно центральній нервовій системі здатні швидко та економічно підвести потрібний сигнал до потрібній точці у потрібний момент. Одним з найважливіших умов успішного функціонування виробництва в цілому є наявність такої системи інформації, яка дозволила б пов'язати воєдино всю діяльність (постачання, виробництво, транспорт, складське господарство, розподіл і т.д.) і керувати нею виходячи з принципів єдиного цілого.
На сучасному рівні розвитку суспільного виробництва стало очевидно, що інформація - це самостійний виробничий фактор, потенційні можливості якого відкривають широкі перспективи для зміцнення конкурентоспроможності фірм. Потоки інформації є тими єднальними нитками, на які нанизуються всі елементи логістичної системи.
Інформаційна логістика організовує потік даних. Займається створенням та управлінням інформаційними системами (ІС), які технічно і програмно забезпечують передачу і обробку логістичної інформації. Предметом вивчення інформаційної логістики є особливості побудови і функціонування ІС, що забезпечують функціонування ЛЗ. Метою інформаційної логістики є побудова та експлуатація інформаційних систем, що забезпечують наявність: 1) потрібної інформації; 2) у потрібному місці, 3) в потрібний час; 4) необхідного змісту (для особи приймаючої рішення); 5) з мінімальними витратами.
За допомогою інформаційної логістики і удосконалення на її базі методів планування і управління в компаніях провідних промислових країн відбувається в даний час процес, суттю якого є заміна фізичних запасів надійною інформацією.
1. Інформаційна система. Види інформаційних систем
Інформація є основним логістичним та виробничим чинником. Основні типи інформації:
1. Внутрішня, тобто потік інформації усередині об'єкта між підрозділами та рівнями організаційної структури.
2. Зовнішня - потік інформації між даною організацією і іншими об'єктами, що знаходяться поза її межі. Потоки зовнішньої інформації включають в себе:
- Покупців на продукцію фірми
- Дані про конкуренцію торгівлі
- Інформація про технологічні нововведення
- Інформація про зміни в замовленнях
- Інформація про зміну ринку праці і продукції
Інформаційна система - це певним чином організована сукупність взаємопов'язаних засобів обчислювальної техніки і програмного забезпечення, що дозволяє вирішувати ті чи інші функціональні завдання, наприклад в логістиці.
Найбільш часто ІС поділяють на дві підсистеми: функціональну і що забезпечує. Функціональна підсистема складається із сукупності розв'язуваних завдань, згрупованих за ознакою спільності мети. Забезпечує підсистема включає наступні елементи: технічне забезпечення, тобто сукупність технічних засобів, що забезпечують обробку і передачу інформаційних потоків; інформаційне забезпечення, що включає різні довідники, класифікатори, кодифікатори, засоби формалізованого опису даних; математичне забезпечення, тобто сукупність методів рішення функціональних завдань.
На мікро рівні розрізняють такі три види ІС:
1. Планові ІС - створюються на адміністративному рівні управління для прийняття довгострокових рішень: створення та оптимізація ланок логістичного ланцюга; планування виробництва; загальне управління запасами, управління резервами і ін.
2. Диспозитивні, або диспетчерські ІС - створюються на рівні управління складом або цехом для забезпечення налагодженої роботи ЛЗ, для прийняття рішень на середньострокову і довгострокову перспективи: розпорядження внутр. складських або внутр. заводським транспортом; відбір вантажів за замовленням та їх комплектування, облік надійшли вантажів; детальне управління запасами.
3. Виконавчі ІС - створюються на рівні адміністративного або оперативного управління для виконання повсякденних справ у режимі реального часу; оперативне управління обслуговуванням виробництва, управління переміщеннями і т.п.
У планових інформаційних системах зважуються задачі, що зв'язують ЛЗ. При цьому здійснюється наскрізне планування в ланцюзі «збут-виробництво-постачання», що дозволяє створити ефективну систему організації виробництва, побудовану на вимогах ринку, з видачею необхідних вимог у систему матеріально-технічного забезпечення підприємства. Цим планові системи як би «вплутують» логістичну систему в зовнішнє середовище, у сукупний матеріальний потік.
Диспозитивні і виконавчі системи деталізують намічені плани і забезпечують їхнє виконання на окремих виробничих ділянках, у складах, а також на конкретних робочих місцях.
Вертикальна і горизонтальна інтеграція інформаційних систем
Відповідно до концепції логістики інформаційні системи, пов'язані з різним групам, інтегруються в єдину ІС. Розрізняють вертикальну та горизонтальну інтеграцію. Вертикальною інтеграцією вважається зв'язок між плановою, диспозитивної і виконавчої системами за допомогою вертикальних інформаційних потоків.
Горизонтальною інтеграцією вважається зв'язок між окремими комплексами завдань у диспозитивних і виконавчих системах за допомогою горизонтальних інформаційних потоків.
2. Сутність, структура та функції інформаційної логістичної системи
Логістична інформаційна система виконує ряд специфічних функцій:
1) планування
2) координування
3) обслуговування
4) управління
В основі функціональної піраміди логістичної інформаційної системи лежить система операцій між ланками логістичної системи, що визначає взаємини між функціональними підрозділами фірми (в плані реалізації логістичних функцій), логістичними посередниками і споживачами продукції фірми. На рівні аналізу логістичні регіональні або адміністративні менеджери фірми в основному використовують інформацію в тактичних цілях для маркетингу, прогнозування фінансових і операційних виробничих показників. Нарешті, на верхньому стратегічному рівні логістика визначає стратегію менеджменту і пов'язана зі стратегічним корпоративним плануванням і місією фірми.
Характеристики системних рівнів функціональної структури логістичної інформаційної системи пов'язані з досягненням визначених стратегічних і тактичних цілей фірми і конкурентних переваг.
Організаційна структура логістичної інформаційної системи може бути збільшено сформована з чотирьох підсистем: управління процедурами замовлень, наукових досліджень та зв'язку, підтримки логістичних рішень і генерування вихідних форм і звітів. Ці взаємопов'язані підсистеми здійснюють інформаційно-комп'ютерну підтримку всіх функцій логістичного менеджменту і зв'язок з мікро- і макро- логістичним зовнішнім середовищем.
В організаційній структурі логістичної інформаційної системи в якості однієї з основних підсистем виділена підсистема управління процедурами замовлень, що обумовлено безпосереднім контактом цієї підсистеми із споживачами у процесах обробки і виконання замовлень. Велике значення тут має використання концепції "електронного обміну даними" та заснованих на ній стандартів.
Підсистема наукових досліджень та зв'язку відображає вплив зовнішнього і внутрішнього середовища фірми на процес логістичного менеджменту та здійснює взаємодію між ланками логістичної системи і функціями управління за рахунок:
• інтеграції логістичного планування з корпоративним плануванням;
• взаємодії логістичного менеджменту з іншими корпоративними функціями;
• стратегічних установок для організаційної структури логістичної системи та персоналу;
• інтеграції інформаційних технологій;
• підготовки або купівлі технологічних рішень та використання посередників;
• адаптації до умов фірми форм логістичних ланцюгів, каналів і мереж, а також функцій управління;
• акцентування на продуктивності та якості послуг в логістиці.
Розглянута підсистема відіграє важливу роль у відображенні змін і вимог як зовнішньої, так і внутрішнього середовища фірми. Логістичний менеджер може використовувати цю підсистему для сканування мікро-і макросередовища фірми чотирма способами:
1) непрямим розглядом на основі загального аналізу одержуваної інформації, коли немає певної заданої мети;
2) прямим розглядом, коли інформація про зовнішнє і внутрішнє середовище фірми активно аналізується за заздалегідь сформульованої метою;
3) неформальним дослідженням щодо обмежених і неструктурованих даних;
4) формальним дослідженням з використанням заздалегідь складеного плану, процедур і методів обробки та аналізу отриманої інформації.