Механізм приводу щокової дробарки (стр. 4 из 5)

Визначаємо міжосьову відстань:

мм.

Визначаємо радіуси початкових кіл:

мм;

мм.

Визначаємо висоту зубців:

мм.

Визначаємо радіуси вершин зубців:

мм;

мм.

На форматі А1 проводимо побудову зовнішнього нульового прямозубого

зчеплення в такій послідовності:

– Проводимо лінію центрів і відкладаємо на ній у масштабі М 2:1 міжосьову відстань центрову відстань

= О1О2 = 220,5 мм.

– З точки О1 проводимо початкове коло для 1-го колеса радіусом R1 і З точки О2 – коло, радіусом R2. З метою збільшення масштабу побудови проводимо тільки частину кола. Також проводимо з центрів коліс основні кола, кола виступів і впадин.

– До початкових кіл проводимо дотичну Т1-Т2 через полюс Р (точку дотику початкових кіл коліс) і під кутом зачеплення a=200 проводимо нормаль N1N2 (лінію зачеплення).

– З центрів коліс О1 і О2 опускаємо перпендикуляри О1А і О2В на нормаль N1N2. О1А і О2В являються радіусами кіл R01 і R02. Отриманий відрізок АВ називається теоретичною лінією зачеплення.

– Для побудови евольвенти першого колеса довжиною АР з точки А робимо засічку на основному колі. Отримуємо точку 1.

– Дугу основного кола А-1 ділимо на три рівні частини. Точки ділення позначаємо 1, 2, 3, 4. Точка співпадає з точкою А. Продовживши ділення за точку А, отримуємо точки 5,6,7.

– Отримані точки 1 – 6 з'єднуємо центром колеса О1 і проводимо дотичні до основного кола через ці точки.

– З точки А радіусом АР проводимо дугу уверх до найближчої дотичної. Отримаємо точку 3'.

– З точки 3 радіусом 3-3' проводимо дугу до наступної дотичної 2 і так далі до дотичної 1.

– Далі точки А радіусом АР вниз від лінії зачеплення проводимо дугу до найближчої дотичної 5 і т. д., доки ця дуга не перетне коло виступів. Побудована крива буде евольвентою від основного кола до кола виступів.

– Відкладаємо в масштабі по початковому колу від полюсу Р половину товщини зуба

=5,995 мм. Отриману точку з'єднуємо з центром колеса. Отримана радіальна пряма буде віссю симетрії зуба.

– Частину профілю зуба, якої не вистачає, замінюємо відрізком радіальної прямої, яка з'єднує початок евольвенти з центром колеса. Після цього виконуємо стикування між прямою і колом впадин радіусом r» 0,3m » 1,8 мм.

– Через полюс зачеплення Р проводимо боковий профіль першого зуба.

– По початковому колу в обидві сторони від осі симетрії відкладаємо відрізки рівні кроку зачеплення р=21,98 мм. Через отримані точки ділення, проводимо осі симетрії ще двох зубів і креслимо їх профілі.

– Для побудови евольвенти другого колеса довжиною ВР з точки В робимо засічку на основному колі. Отримуємо точку 1.

– Дугу основного кола В-1 ділимо на чотири рівні частини. Точки ділення позначаємо 1, 2, 3, 4 . Точка 4 співпадає з точкою В. Продовживши ділення за точку В, отримуємо точки 5, 6, 7.

– Отримані точки 1 – 6 з'єднуємо центром колеса О2 і проводимо дотичні до основного кола через ці точки.

– Далі алгоритм побудови для другого колеса такий самий як і для першого колеса.

– Контурною лінією виділяємо наступні елементи:

практичну частину лінії зачеплення аb;

дугу зачеплення а’b’ по початковому колу, яка обмежена двома точками, які відповідають входу і виходу їх зачеплення профілю даного зуба;

робочі ділянки профілів, які отримаємо перетином кіл, проведених з центрів коліс, через точки а і b практичної лінії зачеплення, з боковими контурами зубів.

Після цього аналітично визначаємо:

довжину практичної частини лінії зачеплення за формулою:

=66,93+42,68-75,41=34,2мм

довжина дуги зачеплення:

= = 36,4 мм

теоретичний коефіцієнт перекриття:

= = 1,656

Визначаємо коефіцієнт перекриття графічно:

=1,656

де ab = 34,24 мм – практична частина лінії зачеплення, яка виміряна на

У таблицю основних параметрів і розмірів зубчатого зачеплення вносимо: m, p, z1, z2, R01, R02, R1, R2, Ra1, Ra2, Rf1, Rf2, Eт, Епр.

Параметри	Один. Вимір.	Показники
m	7
p	мм	21,98
z1	41
z2	22
R01	мм	134,8
R02	мм	72,35
R1	мм	143,5
R2	мм	77
Ra1	мм	150,5
Ra2	мм	84
Rf1	мм	134,75
Rf2	мм	68,25
Eт	1,656
Епр	1,656

Діаграми питомого ковзання. Коефіцієнти відносного ковзання характеризують знос зубів під дією сил тертя, викликанепереміщенням одного профіля зуба по іншому.

Ці коефіцієнти визначаються за формулами:

, .

деl = АВ = 75,41 мм – довжина теоретичної лінії зачеплення;

u = 0,536– передаточне відношення;

x – відстань, що відраховується від точки А в напрямку точки В, з інтервалом

13,63мм,

По даних формулах визначаємо значення коефіцієнтів l1, l2 і результати

Обчислень заносимо до таблиці.

Всі інші значення λ1 і λ2 , наведені в таблиці 1.

Значення коефіцієнтів відносного ковзання

x	0	65,49	79,13	92,76	АР	106,4	120,03	133,67	150,83
l1	-¥	-1,427	-0,688	-0,166	0	0,222	0,521	0,76	1
l2	1	0,588	0,4	0,144	0	-0,283	-1,11	-3,17	-¥

1/мм.

По результатах обчислень в довільному масштабі в прямокутній системі координат будуємо графіки коефіцієнтів питомого ковзання l1 і l2. Після побудови графіків заштриховуємо внутрішню їх область.

Коефіцієнт питомого тиску

Цей коефіцієнт знаходиться при розрахункові зубців коліс на контактну міцність і визначається за формулою:

,

де m - модуль зачеплення,

.

Значення коефіцієнтів питомого тиску

х,мм	0	30,17	60,33	75,415	90,5	120,66	150,83
	¥	0,29	0,193	0,1856	0,193	0,29	¥

1/мм

Глава 5. Синтез кулачкового механізму

Виконуємо синтез механізму, кінематичний і динамічний аналіз кулачкового механізму з штанговим плоским штовхачем за вихідними даними:

-кут відхилення -кут дальнього вистою -кут наближення -кут тиску - хід штовхача -закон руху:

1. Побудова графіка кутового переміщення штовхача

Починаємо побудову з графіка аналога прискорень. Далі за методикою інтегруємо графік аналога прискорень і отримуємо криву яка представляє собою графік аналогу швидкостей штовхача. Інтегруючи цей графік, отримаємо криву, яка представляє собою графік кутувого переміщення штовхача.

Визначаємо масштабні коефіцієнти побудови графіків:

Масштабний коефіцієнт осі абсцис діаграм:

Де

-- фазові кути кулачка;

(0-250) – відрізок відповідний суммі цих кутів.

Масштабний коефіцієнт діаграми переміщення:

Де

максимальне значення переміщення;

довжина відповідного до відрізка на діаграмі у мм.

Масштабний коефіцієнт діаграми швидкостей:

Де

довжина відповідного відрізка(від полюса до початку координат)

на діаграмі у мм.

Масштабний коефіцієнт діаграми прискорень: