Механізм приводу щокової дробарки (стр. 5 из 5)
Де
довжина відповідного відрізка(від полюса до початку координат) на діаграмі у мм.Визначаємо мінімальний радіс кулачка з плоским штовхачем
Визначення проводимо у такій послідовності:
1) будуємо графік залежності переміщення штовхача S як функції прискорення
.Для цього ровести взаємно перпендикулярні осі.Вісь ординат позначити через S, вісь абсцис - через 
.2) на осі S від початку координат відкласти відрізки 0-1
,0-2 ,0-3 ,…,які відповідають переміщенню штовхача3) від точок 1
,2 ,3 ,… перпендикулярно до осі S відкласти відрізки рівні прискоренню штовхача. Кінці відрізків з’єднати плавною кривою;4) до від’ємної частини одержаного графіка провести дотичну під кутом 45
до перетину з віссю ординат. Одержимо точку О';5) вибравши мінімальну величину радіуса кривизни кулачка ρmin рівною 10-15 мм, відкласти її вниз від точки О'. Одержимо точку О1.Тоді О1О'- мінімальний радіус кулачка Rmin
2. Порядок побудови кулачкового механізму з плоским штовхачем
1. Вибираємо масштаб побудови М=0,000215 (м/мм) ;
2. З довільної точки О, як з центру, радіусом
описуємо коло;3. Через центр О проводимо вертикальну вісь руху штовхача.Вона перетне коло в точці,яка відповідає початку віддалення штовхача;
4. Відповідно до графіка
, виконуємо розмітку положень штовхача(точки 0,1,2,3,…,n)5. Від прямої О-0 в сторону,протилежну обертанню кулачка, відкладаємо фазові кути і точки поділу, які відповідають графіку
.Точки позначаємо 
і т.д.6. Проводимо промені,що з’єднають центр кулачка О з точками
і т.д. Промені зображають положення осі штовхача у зворотньому русі.7. З центру кулачка О радіусом 0-1,0-2,0-3 і т.д. проводимо дуги до перетину з відповідними променями.Точки перетину
відображають положення точки А у зворотньому русі;8. Проводимо через точки
і т.д. перпендикуляри до відповідних променів;9. Вписуємо в одержаний багатокутник обвідну криву,яка і буде шуканим профілем кулачка.
Література
1.Артоболевський И.И. Теория механизмов и машин. – М: Наука,
1988. – 640 с.
2.Теория механизмов и машин / Фролов К.В., Попов С.В.
Мусатов А.К. и др.; Под ред. К.В.Фролова.–М.: Высш. шк., 1987.–496с.
3.Заблонский К.И., Белоконев И.М., Щекин Б.М.
Теория механизмов и машин.–К.: Вища школа, 1989.–370с.
4.Курсовое проектирование по теории механизмов и машин
/ Кореняко А.С., Кременштейн Л.И., Петровский С.Д. и др.; Под ред. А.С. Кореняко.–К: Вища школа, 1970.–330с.
5. Попов С.А., Тимофеев Г.А. Курсовое проектирование по теории механизмов и машин.–М.: Высш. шк., 1998.–351с.
6. Курсове проектування з теорії механізмів і машин: навчальний посібник / Є.І.Крижанівський, Б.Д.Малько, В.М.Сенчішак та ін.–Івано-Франківськ: 1996.–357с.
7. Теорія механізмів і машин. Механічні передачі: Навч. Посібник І.І.Вишенський.–К.: НМКВО, 1992.–356с.
8. Мохнатюк А.І. Синтез кулачкових механізмів на ЕОМ: Навч. посібник.–К.: НМКВО, 1992.–188с.
9. Синтез планетарних передач на ЕОМ. Навчальний посібник до курсового проектування з дисципліни “Теорія механізмів і машин “ / А.І. Мохнатюк.–Вінниця: ВДТУ, 1997.–73с.
10. Кіницький Я.Т. Теорія механізмів і машин. Підручник.–К.: Наукова думка, 2002.–660с.
11. Вірник М.М. Курсове проектування з теорії механізмів і машин.–Вінниця: ВДТУ, 2002.–230с