Інтервали розмірів | Серединаінтервалу xi | Підрахунокчастот | Частотаni | |
від | до | |||
80,225 | 80,231 | 80,228 | 1 | 1 |
80,231 | 80,237 | 80,234 | 11111111 | 8 |
80,237 | 80,243 | 80,240 | 111111111111111111 | 18 |
80,243 | 80,249 | 80,246 | 11111111111111111111111111 | 26 |
80,249 | 80,255 | 80,252 | 1111111111111111111111 | 22 |
80,255 | 80,261 | 80,258 | 11111111111 | 11 |
80,261 | 80,267 | 80,264 | 11 | 2 |
Всього | 88 |
Рис. 3. Гістограма (1), емпірична крива (2) та теоретична крива нормальногорозподілу (3) розмірів деталей
На основі полігону розподілу похибок за гіпотезу теоретичного розподілу частот досліджуваного параметра приймаємо закон нормального розподілу.
Визначення основних параметрів прийнятого закону розподілу.
За оцінку основних параметрів закону нормального розподілу використовують вибіркове середнє арифметичне значення досліджуваного параметра
і вибіркове середнє квадратичне відхилення S, які обчислюються за формулами (2.3) та (2.2): ; .Для полегшення підрахунків використовуємо табл. 3.
Таблиця 3
Допоміжна таблиця для обчислення
і S вибірки Інтервалирозмірів | Серединаінтервалуxi | Частотаmi | ximi | ||||
від | до | ||||||
80,225 | 80,231 | 80,228 | 1 | 80,228 | 0,019 | 0,000361 | 0,000361 |
80,231 | 80,237 | 80,234 | 8 | 641,872 | 0,013 | 0,000169 | 0,001352 |
80,237 | 80,243 | 80,240 | 18 | 1444,32 | 0,007 | 0,000049 | 0,000882 |
80,243 | 80,249 | 80,246 | 26 | 2086,396 | 0,001 | 0,000001 | 0,000026 |
80,249 | 80,255 | 80,252 | 22 | 1765,544 | 0,005 | 0,000025 | 0,00055 |
80,255 | 80,261 | 80,258 | 11 | 882,838 | 0,011 | 0,000121 | 0,001331 |
80,261 | 80,267 | 80,264 | 2 | 160,528 | 0,017 | 0,000289 | 0,000578 |
Всього | 88 | 7061,726 | 0,00508 |
Вибіркове середнє арифметичне значення
дорівнює: мм,а вибіркове середнє квадратичне відхилення S:
мм.7.Порівняння емпіричного розподілу з теоретичним та побудова теоретичної кривої
За зовнішнім виглядом емпіричної кривої можна приблизно встановити закон розподілу похибок в генеральній сукупності. Для більш точного висновку необхідно співставити емпіричну криву з кривою, що передбачається теоретично. З цією метою для кожного інтервалу значень необхідно обчислити теоретичні частоти або частості і по них побудувати теоретичну криву розподілу.
При побудові теоретичної кривої нормального розподілу приймається, що
і σ = S.Теоретичну частоту обраховуємо за формулою:
.Величина Zt обчислена для різних значень t і наведена в додатку 1. Значення t для кожного інтервалу розмірів знаходяться за формулою:
.Отже, для підрахунку теоретичних частот необхідно для кожного інтервалу розмірів за формулою визначити значення t, за таблицею додатку 1 знайти Zt i потім скористатися формулою. При підрахунку теоретичних частот доцільно використовувати допоміжну табл. 4.
Таблиця 4
Обчислення теоретичних частот нормального розподілу
Інтервали розмірів | Серединаінтервалуxi | Частотаmi | t | Zt | Теоретичначастота | Теоретичначастота (зокругленням) | ||
від | до | |||||||
80,225 | 80,231 | 80,228 | 1 | 0,019 | 2,5 | 0,0175 | 1,2 | 1 |
80,231 | 80,237 | 80,234 | 8 | 0,013 | 1,71 | 0,0925 | 6,4 | 7 |
80,237 | 80,243 | 80,240 | 18 | 0,007 | 0,92 | 0,2613 | 18,2 | 18 |
80,243 | 80,249 | 80,246 | 26 | 0,001 | 0,13 | 0,3956 | 27,5 | 28 |
80,249 | 80,255 | 80,252 | 22 | 0,005 | 0,66 | 0,3209 | 22,3 | 22 |
80,255 | 80,261 | 80,258 | 11 | 0,011 | 1,45 | 0,1394 | 9,7 | 10 |
80,261 | 80,267 | 80,264 | 2 | 0,017 | 2,24 | 0,0325 | 2,3 | 2 |
Всього | 88 | 88 |
Для точної побудови теоретичної кривої нормального розподілу обчислюють координати характерних точок кривої нормального розподілу за формулами, які наведені в табл. 2.3 і будується табл. 5
Таблиця 5
Координати характерних точок кривої нормального розподілу
Характерніточки | Абсциса | Ордината | ||
Вершинакривої | 80,247 | 28 | ||
Точкаперегину | 80,2546 | 17 | ||
80,2394 | ||||
Точкаперегину | 80,2622 | 4 | ||
80,2318 | ||||
Точкаперегину | 80,2698 | 0 | ||
80,2242 |
Графік теоретичної кривої нормального розподілу поєднується з гістограмою та емпіричною кривою, тобто зображається на рис. 3.
8. Перевірка гіпотези про розподіл випадкової величини
Для перевірки відповідності емпіричного розподілу теоретичному існує ряд критеріїв. В даному прикладі з цією метою використовується критерій Персона χ2:
.Для зручності обчислення доцільно використовувати табл. 6
Таблиця 6
Допоміжна таблиця для обчислення критерію χ2
Інтервали розмірів | Серединаінтервалухi | Частотаmi | Теоретичначастота | ||||
від | до | ||||||
80,225 | 80,231 | 80,228 | 1 | 1 | 0,125 | ||
80,231 | 80,237 | 80,234 | |||||
80,237 | 80,243 | 80,240 | 18 | 18 | 0 | 0 | 0 |
80,243 | 80,249 | 80,246 | 26 | 28 | -2 | 4 | 0,143 |
80,249 | 80,255 | 80,252 | 22 | 22 | 0 | 0 | 0 |
80,255 | 80,261 | 80,258 | 1 | 1 | 0,083 | ||
80,261 | 80,267 | 80,264 | |||||
Всього | 88 | 88 | 0,351 |
При визначенні критерію необхідно, щоб частота була не менше п’яти. Якщо в будь-якому інтервалі частота буде менше п’яти, то її необхідно об’єднати з сусіднім значенням.
Потім необхідно знайти число k за формулою:
k = m – p – 1,
де p – число параметрів теоретичного розподілe. Для нормального розподілe p=2.
За таблицею додатку Б за знайденими значеннями χ2 і k визначається ймовірність P(x2). Якщо буде виконуватися нерівність Р(χ2) > 0.05, то можна вважати, що емпіричній розподіл відповідає теоретичному (нормальному) і можна використовувати його закономірності для аналізу точності обробки.
Якщо вказана нерівність виконуватися не буде, то як теоретичний розподіл потрібно використовувати інший закон розподілу.