Сума всіх значень
дорівнює одиниці. У цьому випадку необхідно визначити чотири значення відповідно до кількості складових витрат собівартості 1 кВтг, а саме – паливної, амортизаційної, витрат на оплату праці з нарахуваннями і загальвиробничих і загальногосподарських витрат.Таблиця 4.2 - Розрахунок собівартості електроенергії
Найменування показника | Розрахункова формула | Величина |
1.Кількість виробленої електроенергії, Евир., млн. кВтг | Евир.=Nном.х Тріч.ном | 154 |
2. Кількість відпущеної електроенергії, Евідп., млн. кВтг | Евідп=Евир.(1-К с.н.) | 138,6 |
3. Річна витрата палива, Вріч., т | В річ.=В пит.* Евир. | 61600 |
4. Вартість річної витрати палива, Зпал., млн. грн. | Зпал.=В річ.* Ц пал. | 24,64 |
5. Чисельність працюючих на станції, чол | Рсум.=Кшт.*N ном. | 44 |
6. Витрати на оплату праці з нарахуваннями, Зпрац., тис. грн. | З прац.=Рсум.*З міс. х 12 х (1+Кнар.) | 1657,92 |
7. Розмір основних фондів, Fосн., млн.грн. | Fосн.=К пит.* N ном. | 17,6 |
8. Амортизаційна складова собівартості, Заморт., млн.грн. | Заморт.= ан * Fосн./100 | 3,52 |
9. Загальвиробничі й загальногосподарські витрати, З виробн., млн.грн. | Звироб.=0,2*(ЗамоР+З прац. + Зпал.) | 5,963 |
10. Сумарна величина річних експлуатаційних витрат, Зсум.,млн. грн | Зсум.=Зпал.+Зпрац+Заморт.+Звиробн. | 35,781 |
11. Собівартість відпущеного кВтг, Свідп., коп / кВтг | Свідп.=Зсум./Евідп. | 25,816 |
Таблиця 4.3-Розрахунок структури собівартості 1 кВтг
Найменування складових витрат | Річні витрати млн.грн. | Складова собівартості кВтч,коп/кВтч | Структура собівартості |
1. Паливна складова, Зпал. | 24,64 | 17,77 | 0,69 |
2. Амортизаційна складова,Заморт. | 3,52 | 2,539 | 0,10 |
3. Витрати на оплату праці з нарахуваннями, Зпрац. | 1,657 | 1,196 | 0,05 |
4. Загальвиробничі і загальногосподарські витрати, Звиробн. | 5,963 | 4,302 | 0,17 |
УСЬОГО | 35,781 | 25,816 | 1,0 |
Рисунок 4.1- Структура собівартості
Собівартість відпущеної кВтг для нашої установки становить 25,816 коп./(кВтг).
Проведені розрахунки показують, що найбільш значною складовою собівартості є паливна складова (36%), що зумовлено високими цінами на паливо.
Питома вага витрат на оплату праці становить усього 3%, що є недостатнім і свідчить про низьку вартість праці в енергетиці.
4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
4.1 Загальні питання охорони праці
Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини в процесі трудової діяльності[1].
Завдання охороні праці-звести до мінімального ймовірність ураження або захворювання працюючого з одночасним забезпеченням комфорту при максимальній продуктивності праці.
Даний розділ розробляється на стадії проектування і модернізації турбіни К-22-8.8. Турбіна використовується для привода повітродувки доменної печі.
При експлуатації турбіни і її допоміжного устаткування на людину впливає ряд небезпечних і шкідливих факторів, перелік яких наведений у таблиці 5.1. Згідно [2].
Таблиця 5.1 – Перелік шкідливих і небезпечних виробничих факторів.
Шкідливі і небезпечні виробничі фактори | Джерела їхнього виникнення |
Теплове випромінювання | Турбіна, паропроводи, водопроводи, незахищені ізоляцією частини турбіни, котли і їх устаткування |
Високий тиск водяної пари | У паропроводах, корпусі циліндра високого тиску, органах паророзподілу турбіни, підігрівачах мережної води високого тиску, котлі |
Вібрація і шум | Мають місце через підвищене биття вала турбіни, зміни зазорів у підшипниках, кінцевих ущільненнях, викиди пари високого тиску; так само джерелами вібрації можуть бути підігрівачі живильної води |
Паріння | Виникає в нещільностях з’єднань устаткування й турбіни |
Витоки масла | Можуть виникати в системі регулювання і управління турбіни, підшипниках |
Висока напруга мережі | Має місце в електрогенераторі, щиті керування (локальні і центральні), двигуни приводів насосів, компресорів, засувок |
Характеристика приміщень електростанції за умовами експлуатації устаткування наведена в таблиці 5.2.
Таблиця 5.2 - Характеристика приміщень електростанції за умовами експлуатації обладнання
Приміщення | Категорія |
Машинний зал | По ступеню небезпеки враження людей електричним струмом згідно ПБЕ-87 [26] - приміщення з підвищеною небезпекою. Згідно НАПБ Б 07.005-86 [20] - категорія приміщення по вибухонебезпеці В. Пожежонебезпека - зона П-IІ. По вибухонебезпеці зона класу 20 згідно ДНАОП 40.1-32-01 [16] |
Щит керування | По ступеню небезпеки враження людей електричним струмом згідно ПБЕ-87 [26] - приміщення з підвищеною небезпекою. Згідно НАПБ Б 07.005-86[20]- категорія приміщень по вибухонебезпеці-Д. Пожежонебезпека - зона П-I. По вибухонебезпеці зона класу 10 згідно ДНАОП 40.1-32-0.1 [16] |
Мікроклімат у приміщенні машзалу й щита керування обраний відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88[6] з урахуванням категорії робіт з енерговитрат, пори року.
Для виконання робіт оператором щита керування потрібно 121-150 ккал/г, що відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 відноситься до Іб категорії важкості робіт.
Працівники машинного залу виконують фізичні роботи середньої важкості, з витратою енергії 200-250 ккал/г і пов’язані з ходьбою й перенесенням вантажів (до 10 кг), що відповідно до ГОСТ 12.1.005-88[6] відноситься до категорії важкості робіт ІІб.
Оптимальні норми температури, відносної вологості й швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень у холодний і теплий період року наведені в таблиці 5.3.
Таблиця 5.3 - Нормовані параметри мікроклімату у виробничих приміщеннях
Приміщення | Період року | Категоріяважкості робіт | Температура, оС | Відноснавологість, % | ШвидкістьРуху повітря, м/с |
Машинний зал | Холодний | Середньої - IIб | 17-19 | 40-60 | 0,3 |
Теплий | 20-22 | 40-60 | 0,4 | ||
Щит керування | Холодний | Легка -Iб | 18-20 | 40-60 | 0,2 |
Теплий | 22-24 | 40-60 | 0,3 |
З метою забезпечення прийнятих параметрів мікроклімату й згідно з СНиП 2.04-05-91 [8] спроектована система природної і штучної приточно-витяжної вентиляції. В машзалі вентиляція приточно-витяжна та природна, у щитовій вентиляція природна з механічним спонуканням.
Згідно з СНиП 2.04-05-92 [8] у приміщенні щита керування спроектована центральна система опалення. Носієм тепла є вода.
У воріт машзалу передбачена повітряно-теплова завіса (у зимову пору року). Опалення у щитовій центральне-носіем тепла є вода.
У машзалі й щиті керування передбачене сполучене освітлення (тобто природне й штучне), спроектоване у відповідності до ДБН В 2.5-28-2006 [9] .
Природне освітлення характеризується коефіцієнтом природного освітлення(КПО).
,де
значення КПО по таблиці[12]m - коефіцієнт світлового клімату, для IV пояса m = 0,9;
с - коефіцієнт сонячного клімату з = 0,75.
Для машзала він дорівнює:
2·0,9·0,75 = 1,4Для щита керування він дорівнює:
1,6·0,9·0,7 = 1,008Робота оператора машзалу вимагає спостереження за ходом виробничого процесу (постійне) незалежно від фону і контрасту об’єкта й згідно [12] прийнята VIIIa.
Робота оператора щита керування зорова середньої точності (робота із приладами) найменший розмір об’єкта розрізнення від 0,5- 1 мм, контраст об’єкту розходження малий й згідно [9] прийнята IVa.
При штучному освітленні передбачається робоче, аварійне й евакуаційне освітлення.
Аварійна освітленість становить Еавар=5%Есб, де Есб- нормована освітленість. Аварійне освітлення для машзалу становить
Еавар=0,05*150=7,5 лк
Для щита керування
Еавар=0,05*250=12,5 лк
Джерелами освітлення газорозрядні лампи типу ДРЛ-250, світильники ГсР-250 ГОСТ 6825-74. Для освітлення щита керування обрані лампи люмінесцентні типу ЛХБ.
Характеристика виробничого освітлення турбінного залу представлена в таблиці 5.4.
Таблиця 5.4 - Характеристика виробничого освітлення.
Приміщення | Площа,м2 | Розряд зорової роботи | Освітлення | ||
Природне | Штучне | ||||
Вид освітлення | КПО,% | Нормованаосвітленість, лк | |||
Машзал | 1365 | VIIIa | бокове | 1,4 | 150 |
Щит керування | 50 | IVа | комбіноване | 1,008 | 250 |
4.2.4 Шум і вібрація
Джерелом шуму й вібрації є турбіна й обслуговуючі її системи. Рівень шуму працюючої турбіни на відмітці обслуговування відповідає вимогам ГОСТ 12.1. 003-83 [10] і не перевищує 80 дБ (А). Рівень шуму біля щита керування, відповідно до вимог ГОСТ 12.1. 003-83[10]не повинне перевищувати 65 дБА. Відповідно до ГОСТ 12.1. 012-90 [11] рівень вібрації на робочих місцях не перевищує по віброшвидкості Lн = 92 дБ.