6. Для надання пробі постійної, притаманної їй форми, диск з пробою підняти і опустити 5 разів і через три хвилини після цього окреслити проекцію проби на папері.
7. Виміряти осьові лінії А і В.- добре драпіруються матеріал утворює дрібні симетрично спадаючі складки з малим радіусом кривизни;- матеріали, що погано драпіруються дають проекцію близьку до площі досліджуваної проби;- якщо матеріал має різну драпіруємість в поздовжньому і поперечному напрямку, проекція витягується в напрямі більшої тяж ести проби.
8. Окреслити проекцію проби на папері і вирізати її.
9. З такого ж паперу вирізати коло з діаметром рівним діаметру проби.
10. Зважити папір, вирізаний за проекцією драпіровані проби (mдр), р.
11. Зважити папір, вирізаний за розміром не драпірованной проби (m), р.
12. Обчислити коефіцієнт драпіруємості за формулою:
Кд = 100 (m-mдр) / m
де m - маса паперу вирізаного за розміром не драпірованої проби, г;
mдр - маса паперу, вирізаної по проекції драпірованою проби, р.
13. Дати характеристику драпіруємості матеріалу по основі та утку по співвідношенню осьових ліній В і А:- відношення осьових ліній В / А в межах 0,95 - 1,1 характеризує однакову драпіруємість матеріалу у двох напрямках;- відношення осьових ліній В / А > 1,1 - відношення осьових ліній В / А < 0,95
За формулою визначаємо коефіцієнт драпіруємості для трьох запропонованих зразків тканини:
Зразок №1: 100(1,40-0,74)/1,40=71%
Зразок №2: 100(1,46-0,66)/1,46=68%
Зразок №3: 100(1,42-0,98)/1,42=70%
Співвідношення осьових ліній В/А:
Зразок №1: В / А =1,4 - характеризує кращу драпіруємість в поперечному напрямку;
Зразок №2: В / А =1,1 - характеризує однакову драпіруємість матеріалу у двох напрямках;
Зразок №3: В / А =0.84 характеризує кращу драпіруємість в поздовжньому напрямку.
Після проведення експериментів зрозуміло, що найкращу драпіруємість має зразок №1, а найнижчий показник драпіруємість у зразка №2.
Зминаємість - властивість матеріалу при вигині й стиску утворювати незникаючі складки.
Випробування проводиться відповідно до ГОСТ 8978-75.
Для проведення дослідження необхідно:
1. Вирізати два зразки розміром 130х15 мм, один уздовж основи, другий уздовж утоку.
2. Кожний зразок скласти уздовж, формуючи петлю таким чином, щоб верхня частина зразка тканини становила 1/3 його довжини, а нижня - 2/3. Закріпити зразок у штативі.
3. Виміряти висоту петлі до зминання В1 у місці її максимального розширення.
4. Установити зверху на петлю вантаж 1,5 кг на 15 хв.
5. Зняти вантаж. Виміряти висоту петлі В2.
Обчислити коефіцієнт зминаємості Ксм по формулі:
Ксм=100(ВЗ2)/В1,
де В1 - висота петлі до зминання, мм; В2 - висота петлі після зминання.
Зразок №1: Косм=100(1,2-1)/1,2=16,7%; Кусм=100(1,5-1,2)/1,5=20%;
Зразок №2: Косм=100(1,3-0,9)/1,3=30,8%; Кусм=100(1,3-0,9)/1,3=30.8%;
Зразок №3: Косм=100(1,4-1.1)/1,4=21,4%; Кусм=100(1,2-0,8)/1,2=33,3%.
По завершенню дослідів було встановлено, що зразок тканини №1 найменше з усіх піддається зминанню.
Явна прорубка - це повне руйнування нитки текстильного матеріалу у випадку влучення швейної голки при виконанні машинного рядка. Явна прорубка легко виявляється відразу ж після виконання рядка при її зовнішньому огляді. У результаті прорубки на поверхні матеріалу з'являється ворсистість, утворена ушкодженими або зруйнованими нитками, знижується міцність матеріалу на ділянці рядка.
Прихована прорубка - часткове руйнування ниток текстильного матеріалу. Прихована прорубка виявляється найчастіше при експлуатації виробу в результаті механічних впливів і після їхнього прання.
У швейному виробництві передбачено підбирати голку й швейну нитку для виконання рядка на конкретному матеріалі. Не дивлячись на це, ушкодження ниток матеріалу голкою швейної машини, особливо схована прорубка, зустрічаються досить часто.
Для визначення явної прорубки (Пя, %) з обраного матеріалу вирізають зразок 150х100 мм і прокладають 4 машинні строчки без нитки, після чого під мікроскопом рахують кількість ушкоджених і зруйнованих ниток.
Явну прорубку вважають по формулі:
Пя=100Ня/Ко,
де Ня - число пошкоджених ниток матеріалу по всій довжині рядка,
Ко - число проколів по всій довжині рядка.
Зразок №1: Пя=100*0/0=0
Зразок №2: Пя=100*5/114=3,4%
Зразок №3: Пя=100*3/89=3,4%
Для визначення прорубки прихованої (Пс, %) зразки необхідно піддати пранню. Після чого зразки повторно оглядають під мікроскопом і обчислюють прорубку сховану по формулі:
Пс=100(Но-Ня)/Но,
де Но - загальне число зруйнованих ниток
Зразок №1: 100(0-0)/0=0
Зразок №2: 100(7-5)/114=1,75%
Зразок №3: 100(4-3)/89=1,1%
Загальну прорубку (По, %) визначають по формулі:
По=100Но/До
Зразок №1: По=100*0/0=0
Зразок №2: По=100*7/114=6,1%
Зразок №3: По=100*4/89=4,5%
Всі результати обчислень механічних властивостей матеріалів занесені в таблицю 3.2
Таблиця 3.2. Механічні властивості матеріалів
| Матеріал | Коефіцієнт драпірує мості, Кдр, % | Коефіцієнт зминаємості, Ксм, % | Прорубка, П, % | |||
| По основе | По утку | Явна (Пя) | Прихована (Пс) | Загальна (По) | ||
| Зразок №1 | 71 | 16,7 | 20 | 0 | 0 | 0 |
| Зразок №2 | 68 | 30,8 | 30.8 | 3,4 | 1,75 | 6,1 |
| Зразок №3 | 70 | 21,4 | 33,3 | 3,4 | 1,1 | 4,5 |
Після проведення дослідження структурних і механічних властивостей представлених зразків тканин можна зробити висновок, що всі три зразки можуть бути використані при виготовленні сукні жіночої урочистої в якості тканини верху.
Дослідження механічних властивостей дозволяють зробити висновок про те, що всі три зразки володіють середньою зминаємістью, «нульовий» степінь прорубаємості. та найкраща драпіруємостью у зразка №3, тож ця тканина найкраще підходить для виготовлення комплекту.
Висновки
Завданням конфекціонування матеріалів є виготовлення одягу високої якості, конкурентоспроможних виробів. Головна роль в цьому належить правильному й обґрунтованому вибору матеріалів для конкретного виробу.
В курсовій роботі було розглянемо конфекціонування матеріалів і дослідження їх технологічних властивостей для виготовлення комплекту жіночого.
Аналіз асортименту матеріалів. З яких можна виробляти жіночі комплекти показав, що в якості матеріалу верху в основному використовують шовкові тканини, натуральні та синтетичні.
Сформувавши вимоги до виробу та матеріалів, з яких воно виготовлено, було зроблено висновок, що для гігієнічні та технологічні вимоги відходять на другий план, а на перший виступають зносостійкість, естетичні та економічні вимоги.
Після дослідження структурних та механічних характеристик з усіх зразків тканин було вибрано зразок №3 - синтетичний шовк (ВЛс-70%, ВК-30%), так як у цього зразка найкращі показники та вона задовольняє поставлені вимоги.
Підбиваючи підсумки виконання курсової роботи з конфекціонування матеріалів і дослідження їх технологічних властивостей для виготовлення жіночого комплекту можна зробити основний висновок: для того, щоб зробити правильний вибір матеріалів для того чи іншого виробу, необхідно чітко уявляти вимоги, які пред’являють виробу, і добре знати, які з існуючих матеріалів володіють потрібними властивостями.
Список літератури
1. Гущина К.Г., Беляева С.А., Юрченко Н.Н. и др. Асортимент, свойства и технические требования к материалам для одежды. – М.: Легкая индустрия, 1978. – 160с.
2. Делль Р.А., Афанасьєва Р.Ф., Чубарова З.С. Гигиена одежды: Учеб.пособиедля вузов. – 2-е узд., перераб. И доп. – М.: Легкомбытиздат. 1991. – 160с.:ил.
3. Орленко Л.В., Гаврилова Н.И. Конфекционирование материалов для одежды: Учебное пособие, МГУ сервиса. М., 2001. – 201с.
4. Орленко Л.В., Гаврилова Н.И. Конфекционирование материалов для одежды: Учебное пособие. – М.: ФОРУМ:ИНФРА-М., 2006. – 288с. – (Высшее образование).
5. Пожидаев Н.Н., Симоненко Д.Ф., Савчук Н.Г. Материалы для одежды. М., «Лекгая индустрия», 1975. – 224с.
6. Стельмашенко В.И., Розаренова Т.В. Материаловедение швейного производства: Учеб. Для вузов. – М.: Легпромбытиздат, 1987. – 224с.
7. Шершнева Л.П. Качество одежды. М., «Легкая индустрия», 1975. – 168с.
8. Эксплуатационные свойства материалов для одежды и метода оценки их качества: Справ очник/Гущина К.Г., Беляева С.А., Командирова У.Я. и др.. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1984. – 312с.
9. Журналы «Ателье».
10. Журналы «Бурда».
11. Журналы «Легкая промышленность».
12. Журналы «Швейная промышленность».