Автоматизація котельні на ТЗВ "Волинь-Шифер" (стр. 18 из 20)
Важливо відмітити, що якщо занулений корпус одночасно заземлений, то це тільки покращує умови безпеки, оскільки забезпечує додаткове заземлення нульового захисного проводу.
Для ізоляції людини від частин електроустановок, що знаходяться під напругою, використовуються основні та допоміжні ізолюючі засоби, а саме слюсарно-монтажний інструмент з ізольованими ручками, коврики, ізолюючі підставки, тощо.
У приміщеннях, де знаходяться вимірювальні прилади, необхідно забезпечити виконання заходів по боротьбі з статичною електрикою (тобто прилади повинні бути заземлені). Найпростішим засобом є підтримка відносної вологості повітря на рівні 50 - 60 % за допомогою побутового електрозволожувача.
Підлогу слід виконувати відповідно до ГОСТ 12.4.124-83, використовуючи антистатичне покриття на проходах і біля робочих місць.
Робітникам рекомендовано носити одежу з природних матеріалів або з комбінованих - природних і штучних волокон. Для зняття електростатичних зарядів з одежі слід використовувати антистатики побутового призначення.
Оскільки корпуси приладів виконані з металу, то для усунення небезпеки ураження людини електричним струмом (можливий пробій на корпус приладу) використовується захисне заземлення.
5.3 Розрахунок заземлення
Розрахуємо систему заземлення для електроустаткування, яке працює від напруги 220 В.
Визначаємо опір грунту:
= 
= 2*200 = 400 Ом м,де
- коефіцієнт підсилення; 
— питомий опір грунту (вибирається з довідкової літератури).Визначаємо опір одиночного вертикального заземлювача:
де t - відстань від середини заземлювача до поверхні грунту, м;
l,d - довжина і діаметр стержня заземлювача, м;
R
= 96 Ом.Визначаємо опір сталевої полоси, що з'єднує стержневі заземлювачі:
Ом.Визначаємо орієнтовне чмсло стержневих заземлювачів:
шт; 
- допустимий по нормам опір заземляючого пристрою, 
- коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів (для орієнтовного розрахунку приймається рівним 1).Приймаємо розміщення вертикальних заземлювачів по контуру з відстанню між стальними заземлювачами рівним 21. З довідкової літератури визначаємо
= 0,66 і 
= 0,39.Визначаємо необхідну кількість вертикальних заземлювачів
Розраховуємо загальний розрахунковий опір аземлюючого пристрою R з врахуванням з'єднувальної полоси
Ом.Розрахунок проведено правильно, оскільки виконується умова R
[r ].Розрахунок штучного заземлення:
Приймаємо, що опір захисного заземлення не повинен перевищувати 4 Ом:
де R33 – опір захисного заземлення;
Rc – опір стержневих заземлювачів;
Rп - опір поперечних заземлювачів.
Рис.25 Пристрій заземлення
4 – плавка вставка; 2 – електроустановка; 3 – з’єднувальна штаба; 4 – трубчатий заземлювач
Опір одиночного стержневого заземлювача розтіканню електричного струму:
де h – відстань від поверхні грунту до заземлювача і становить 0,8 м;
l – довжина стержневого заземлювача 3 м;
d – діаметр стержневого заземлювача 50 мм.
Опір одиночного поперечного заземлювача:
де l – довжина поперечного заземлювача 2,5 м;
b – ширина полоси заземлювача 30 мм;
- розрахунковий опір грунту: для поперечних електродів 1000 Ом·м, для стержневих електродів 750 Ом·м. 
В наслідок взаємовпливу вводимо коефіцієнт використання заземлювачів:
де Rд – допустимий опір заземлення, що становить 4 Ом;
Rо – опір одиночного заземлювача.
З цієї формули методом ітерацій підбирають n, при якому
=1: | n | Rn | Rc | Ro | ŋ |
| 1 | 398,1 | 143,8 | 105,6 | 26,1 |
| 5 | 398,1 | 143,8 | 105,6 | 5,2 |
| 10 | 398,1 | 143,8 | 105,6 | 2,6 |
| 15 | 398,1 | 143,8 | 105,6 | 1,7 |
| 20 | 398,1 | 143,8 | 105,6 | 1,3 |
| 25 | 398,1 | 143,8 | 105,6 | 1,1 |
| 26 | 398,1 | 143,8 | 105,6 | 1,0 |
| 27 | 398,1 | 143,8 | 105,6 | 0,9 |
Отже приймаємо кількість одиночних заземлюючих електродів рівною 26.
5.4 Розрахунок стійкості об’єкта до вибуху газо-повітряної суміші
Оцінити стійкість котла до дії вибуху газоповітряної суміші.
Характеристика котла:
- довжина 5,5 м;
- ширина 4,2 м;
- висота 4,1 м;
- об’єм топочного простору 19 м3.
Визначимо можливий надмірний тиск ударної хвилі в топочному просторі котла.
У вогнищі вибуху газоповітряної суміші створюються зони:
1 - зона дії детонуючої хвилі, радіус
м(об’ємна доля газу у повітрі при якій відбувається вибух становить 5%, тобто 1 м3 топочного простору; маса 1 м3 газу становить приблизно 1 кг);
Надлишковий тиск у цій зоні приймаємо
кПа.2- зона дії продуктів вибуху, радіус
м;Надлишковий тиск –
кПа.В даному випадку при відсутності або несправності вибухових клапанів може відбутися повне зруйнування котельного агрегата, оскільки повні зруйнування котлів наступають при надлишковому тиску понад 150 кПа.
Для попередження виникнення вибухів необхідно застосувати високонадійну систему автоматичного захисту котельного агрегата (для відсікання подачі газу до топки котла при погасанні полумя факелу будь-якого з пальників).
5.5 Правила експлуатації котелень
1. Ознайомлення обслуговуючого персоналу котельні з основними причинами, ознаками аварійних ситуацій при роботі котелень та порядку дій машиністів при їх ліквідації.
2. Найбільш поширені причини аварійних ситуацій:
- недотримання персоналом "Правил безпечної експлуатації котлів""Правил безпеки системи газопостачання України" та виробничих конструкцій;
- низька кваліфікація обслуговуючого персоналу;
- упуск переживлення котлів;
- підвищення тиску в котлах вище дозволеного;
- недотримання водно-хімічного режиму;
- дефекти виготовлення та монтажу котлів;
- відсутність технічного нагляду та ремонтно-профілактичних робіт.
- Важливою запорукою недопущення серйозних руйнувань основного та допоміжного обладнання, а іноді і котельні в цілому, з жертвами обслуговуючого персоналу є чіткі та злагоджені дії персоналу при ліквідації аварії в початковий період.
3. Розрив екранних та кип'ятильних труб
Досвід експлуатації водогрійних котлів показує що, пошкодження екранних та кип'ятильних труб буває при порушені водного режиму. В більшості випадків це викликає утворення накипу в трубах і як наслідок, їх перегрів, а іноді розрив труб.
Ознаками розриву екранних та кип'ятильних труб в котлах є:
а) швидке зниження рівня (тиску), вода в котлі, незважаючи на посилення живлення;
б) шум пари в топці та газоходах, пониження розрідження, вихід газу через нещільності, лючки, вічка лази;
в)поява мокрих плям на обмурівці та ізоляції.
3.2 При розриві екранної труби машиніст зобов'язаний зупинити котли в такому порядку:
- перекрити подачу палива в топку;