Друга фаза композитів на основі міді, що виготовлені методом осадження у вакуумі (стр. 7 из 10)

Восв= ∑S∙Q∙T∙Cосв∙K/ 1000,

(5.6)

де ∑S – освітлювана площа, 32 м²;

Q – питома витрата електроенергії, 15 Вт/ м²;

К – коефіцієнт, що враховує одночасне горіння ламп, 0,8;

Т – години горіння, 160 г.;

С_осв – вартість 1 кВт·г, 0,35

В_осв = 32∙15∙0,35∙0,8∙160/1000 = 21,5 грн.

Загальні витрати на електроенергію визначаються за формулою (5.7):

Взаг = Взаг обл + Восв.

(5.7)

В_заг =58,9+21,5=80,4 грн.

5.7 Розрахунок амортизаційних відрахувань

Амортизацією називають процес відшкодування зносу основних фондів. [17].

Амортизаційні відрахування – грошове вираження амортизації для одиниці устаткування в даній роботі визначаються за формулою (5.8):

Аобл =

(5.8)

де О_ц – оптова ціна за одиницю обладнання;

Н_а – норма амортизації;

Т – термін використання обладнання, міс;

В табл. 5.4 наведена вартість обладнання, що використане

Таблиця 5.4 – Вартість обладнання

Найменуванняобладнання	Одиницівиміру	Кількість	ВартістьОдиниці	Нормаамортизації	Строк використання, міс	Сумаамортизації
Приміщення	м2	32	400	10%	4	13,33
Мікроскоп металографічний МИМ-8	шт.	1	3000	15%	0,008	0,3
Електронний мікроскоп ПЕМ100	шт.	1	50000	15%	0,04	25
Прибор для вимірюваннямікротвердості ПМТ-3	шт.	1	5000	15%	0,008	0,5
Установка для стоншення зразків	шт.	1	5000	15%	0,015	0,95
Комп’ютер	шт.	1	3000	15%	0,23	8,65
Разом	48,73

А_обл. =48,75 грн

Таким чином, амортизаційні відрахування на виробничі приміщення та технологічне обладнання приймаємо 48,75 грн за 4 місяця.

5.8 Розрахунок витрат на господарський інвентар

Амортизаційні відрахування на господарський інвентар за 4 місяці роботи визначаються за формулою (5.9):

Вгос інв =Цод∙На∙М/12,

(5.9)

де Ц_од. – ціна інвентарю;

Н_а – норма амортизації;

М – місяці роботи.

Кошторис витрат на господарський інвентар наведений у табл. 5.5

Таблиця 5.5 – Витрати на господарчий інвентар

Найменування інвентарю	Кількість одиниць	Вартість одиниці, грн.	Норма амортизації, %	Амортизаційні відрахування, грн.
Стіл	1	150	40	20
Стілець	1	60	40	8
Шафа	1	320	40	42,66
Всього	70,66

Таким чином амортизаційні відрахування на господарський інвентар приймаємо 70,66 грн за 4 місяця

5.9 Розрахунок витрат на опалення

Вартість 1м² опалювальної площі за один рік складає 15 грн. Площа лабораторії складає 32 м².

За один рік вартість опалення складає:

32∙15=480 грн.

За чотири місяці роботи вартість опалення:

В_оп = 480∙4/12=160 грн.

5.10Розрахунок витрат на воду

Витрати установки на воду визначаються за формулою (5.10):

Вв ус=Тв∙Цв∙П,

(5.10)

де Т_в – дійсний фонд часу роботи установки, г;

Ц_в – вартість води, 0,95 грн.;

П – норма витрати води, м³.

В_{в уст}=35∙0,95∙0,063=2,1 грн.

Витрати працівників на воду визначаються за формулою (5.11):

Вв прац=n·Цв· N ·П,

(5.11)

де n – кількість працівників;

Ц_в – вартість води, 0,95 грн.;

N – кількість місяців роботи;

П – норма витрати води на одного працівника за місяць, м³.

В_{в прац}=2∙0,95∙4·1,25=9,5 грн.

Сумарні витрати на воду визначаються за формулою (5.12):

Вв сум=Вв уст+ Вв прац.

(5.12)

В_{в сум}=2,1+9,5=11,6 грн.

Кошторис витрат на проведення дипломної роботи наведений у табл. 6.6.

Таблиця 5.6 – Кошторис витрат на проведення дипломної роботи

Витрати	Сума, грн
Основна заробітна плата	4076
Додаткова заробітна плата	1630,4
Відрахування соціальні витрати	2111,4
Витрати на матеріали	235,5
Витрати на електроенергію	80,4
Амортизаційні відрахування	48,75
Витрати на господарчий інвентар	70,66
Витрати на опалення	160
Витрати на воду	11,6
Всього	8424,71

Загальні витрати на дипломну роботу визначаються за формулою (5.13):

ЗНДР =СНДР∙1,2,

(5.13)

де 1,2 – коефіцієнт, що враховує планові накопичення.

З_НДР =8424,71·1,2=10109,65 грн.

Загальні передвиробничі витрати залежать від пайової участі організацій у розробці [20]. У середньому частка пошукових і прикладних досліджень складає 40% і визначається за формулою (5.14):

Кпередвироб = ,

(5.14)

де

охоплює З_проек+З_ісп+З_ост

К_{передвироб} =10109,65/0,4=25274,13 грн.

5.11 Розрахунок економічного потенціалу НДР

Економічний потенціал визначається за формулою (5.15):

Ент =Кпідпр·p·t,

(5.15)

де К_підп – укрупнений норматив загальних трудових витрат;

t – тривалість даного дослідження, рік;

р – чисельність дослідників, що працюють над даною темою.

Е_нт = 75230,2·0,33 2·=49651,93 гр.

За умови наявності одного споживача даної НДР.

5.12 Види ефективності НДР у вищих навчальних закладах

Ефективність НДР у вищих навчальних закладах проявляється у взаємозв’язку і взаємодії декількох середовищ:

– навчального процесу;

– процесу проведення НДР;

– процесу створення й експлуатації нової техніки.

Тому оцінку ефективності варто здійснювати за наступними напрямками:

– загальнонаукова;

– навчально-дослідницька;

– економічна.

Загальнонаукова ефективність характеризується показниками, що відбивають взаємовідношення НДР вищого навчального закладу з наукою, вона характеризує рівень приросту нової науково-технічної інформації, що отримана в результаті проведення наукових досліджень і призначеної для подальшого розвитку науки [18].

Навчально-дослідницька ефективність обумовлена співвідношенням НДР з навчальним процесом. Вона характеризує ступінь впливу наукових досліджень на удосконалення навчального процесу: кваліфікацію професорсько-викладацького складу, методику й організацію процесу навчання, якість підготовки фахівця.

Економічна ефективність наукових досліджень проводиться у відповідності з «Методическими указаниями по комплексной оценке эффективности мероприятий, направленных на ускорение научно-технического прогресса (1987 г.)».

Загальнонаукова й навчально-дослідницька ефективність взаємозалежні і можуть бути виражені в бальній оцінці, тому їх можна об’єднати в єдиний показник – інтегральний з урахуванням високих коефіцієнтів.

5.13 Навчально-дослідницька ефективність

5.13.1 Розрахунок показника навчально-дослідницької діяльності

Показник навчально-дослідницької діяльності К₁ визначається як сума приватних показників К_1j, що характеризують різні ознаки навчально-дослідницької ефективності вузівських НДР і приведених до однієї розмірності за допомогою коефіцієнтів ознак Y_1j за формулою (5.16):

К1 = Y1j ·К1j,

(5.16)

де К_1j–приватний показник Y-тої ознаки навчально-дослідницької ефективності НДР;

Y_1j – ваговий коефіцієнт j-тої ознаки навчальної ефективності НДР;

j-кількість приватних показників навчально-дослідницької ефективності НДР, j = 1, 2, m.

Приватні показники навчально-дослідницької ефективності НДР визначаються на основі бальної оцінки [19].

5.13.2 Розрахунок показника рівня відповідності НДР

Показник рівня відповідності НДР визначається за формулою (5.17):

К1.1 = τ1k,

(5.17)

Таблиця 5.7

Рівень відповідності	Бал τ1k
Цілком відповідає	1,0
Значною мірою відповідає	0,5
До деякої міри відповідає	0,2
Цілком не відповідає	0,0

К_1.1 = 1,0.

5.13.3 Розрахунок показника ступеня участі викладачів в НДР

Показник ступеня участі викладачів в НДР визначається за формулою (5.18):

К1.2= ,

(5.18)

де Q_п – кількість викладачів, що беруть участь у виконанні даної теми, люд; Q_п = 1;

Q_з – загальна кількість виконавців даної теми, люд; Q_з = 1;

К_1.2 =

= 1.

5.13.4 Розрахунок показника ступеня участі студентів в НДР

Показник ступеня участі студентів в НДР визначається за формулою (5.19):

К1.3 = ,

(5.19)

де Q_г – кількість студентів, що беруть участь у виконанні даної теми, люд; Q_г = 1.