Друга фаза композитів на основі міді, що виготовлені методом осадження у вакуумі (стр. 8 из 10)
К1.3 = 1.
5.13.5 Розрахунок показника рівня використання результатів НДР у курсових і дипломних проектах
Показник рівня використання результатів НДР у курсових і дипломних проектах визначається за формулою (5.20):
К1.4 =  , | (5.20) |
де Qk – кількість курсових проектів, що виконані з використанням результатів даної НДР;
Qу – кількість дипломних робіт, що виконані з використанням результатів даної НДР;
К1.4 =2+0,4+1 =3,4.
5.14 Наукова ефективність
5.14.1 Розрахунок показника загальнонаукової ефективності НДР
Показник загальнонаукової ефективності НДР визначається за формулою (5.21):
| К2 = Y2j· К2j, | (5.21) |
де К2j – приватний показник j-тої ознаки загальнонаукової ефективності НДР;
Y2j – ваговий коефіцієнт j-тої ознаки загальнонаукової ефективності НДР;
5.14.2 Розрахунок показника рівня важливості НДР
Показник рівня важливості НДР визначається за формулою (5.22):
| К2.1 = τ1k. | (5.22) |
Таблиця 5.8-Рівень важливості дослідження
| Рівень ознаки | Визначення рівня | Бал τ1k |
| Світовий | Робота, результати якої можуть бути використані в дослідженнях інших стран за даною проблемою | 1,0 |
| Вітчизняний | Робота, результати якої можуть бути використані в деяких галузях народного господарства | 0,7 |
| Галузевий | Робота, результати якої можуть бути використані тільки в масштабах конкретної галузі | 0,4 |
| Внутрішньо-інститутський | Робота, результати якої можуть бути використані тільки в масштабах конкретної організації | 0,2 |
К2.1 = 1.
5.14.3 Розрахунок показника рівня новизни НДР
Показник рівня новизни НДР визначається за формулою (5.23):
| К2.2 = τ2k. | (5.23) |
Таблиця 5.9-Рівень новизни НДР
| Рівень ознаки | Визначення рівня | Бал τ2k |
| Принципово нова | Робота не нова за постановкою задачі але заснована на застосуванні оригінальних методів дослідження | 1,0 |
| Відносно нова | Робота, що має елементи новизни в постановці задачі і методах дослідження | 0,6 |
| Традиційна | Робота виконана за традиційною методикою | 0,2 |
К2.2 = 1.
5.14.4 Розрахунок показника рівня публікацій загальнонаукового значення за результатами НДР
Показник рівня публікацій загальнонаукового значення за результатами НДР визначається за формулою (5.24):
К2.3 =  , | (5.24) |
де Q3k – кількість публікацій загальнонаукового значення К-того виду за результатами НДР, Q3k = 1;
τ3k – бал К-того виду публікацій; (табл. 5.10);
Таблиця 5.10-Бал К-того виду публікацій
| Вид публікацій | Кількість Q3k | Кількість τ3k | Q3k τ3k |
| Книга, монографія | 1 | 1,0 | 1 |
| Стаття в центральних виданнях | 1 | 0,5 | 0,5 |
| Стаття у виданнях організації | 1 | 0,2 | 0,2 |
К2.3 = 1
5.15 Розрахунок інтегрального показника
Таблиця 5.11
| №з/с | Найменування | Позначення | ЗначенняК1j | ЗначенняY1j | Сума |
| Показники навчальної ефективності | |||||
| 1 | Показник рівня відповідності НДР | К1.1 | 1,0 | 0,15 | 0,15 |
| 2 | Показник ступеня участі викладачів в НДР | К1.2 | 1,0 | 0,1 | 0,1 |
| 3. | Участь студентів в НДР | К1.3 | 1,0 | 0,15 | 0,15 |
| 4. | Використання результатів НДР у курсових і дипломних проектах | К1.4 | 4,4 | 0,1 | 0,44 |
| Всього | 0,84 | ||||
| Показники наукової ефективності | |||||
| 1. | Важливість НДР | К2.1 | 1 | 0,2 | 0,2 |
| 2. | Новизна НДР | К2.2 | 1 | 0,15 | 0,15 |
| 3. | Публікації загальнонаукового значення | К2.3 | 1 | 0,25 | 0,25 |
| Всього | 0,6 |
В моїй роботі отримані такі значення коефіцієнтів: К1 = 0,84; К2 = 0,6; що свідчить про достатній рівень даної роботи.
5.16 Мережні методи планування і керування
При плануванні і проведенні науково-дослідних робіт доцільно використовувати мережні методи планування [21].
Планування припускає побудову мережної моделі – комплексу взаємозалежних робіт, що визначає послідовність і терміни виконання окремих робіт для того, щоб весь комплекс робіт був виконаний з мінімальними витратами.
Етапи планування мережної моделі містить у собі наступні операції:
1) виявлення й опис усіх робіт, необхідних для виконання дипломної роботи;
2) установлення взаємозв’язку і послідовності виконання робіт;
3) індексація робіт;
4) визначення тривалості кожної роботи.
Отримані дані, що є вхідними параметрами мережного графіка, наведені у табл. 5.12.
Мережний графік, побудований на основі вхідних характеристик мовою робіт, наведений на рис. 5.1
5.17 Мережне планування. Розрахунок параметрів мережного графіку
До розрахункових параметрів мережного графіка відносяться:
1) тривалість критичного шляху;
2) ранній початок j-тої роботи;
3) раннє закінчення j-тої роботи;
4) пізній початок j-тої роботи;
5) пізнє закінчення j-тої роботи;
6) повний резерв мережного графіка;
7) вільний резерв робіт.
Критичний шлях Ткр. дорівнює сумі робіт з максимальною тривалістю від початку науково-дослідної роботи до її закінчення.
Ткр = 121 дн.
Ранній початок j-тої роботи визначається за формулою (5.25):
| Рjп = max·(Рiп + di), | (5.25) |
де і – індекс попередньої роботи;
j – індекс наступної роботи;
Ріп – ранній початок попередньої роботи;
dі – тривалість попередньої роботи.
Раннє закінчення j-тої роботи визначається за формулою (5.26):
| Рjз = Рjп + dj. | (5.26) |
Пізній початок j-тої роботи визначається за формулою (5.27):
| П jп = Ткр – Рjз, | (5.27) |
де Ткр – тривалість критичного шляху;
Рjз – раннє закінчення j-тої роботи у зворотному порядку, для його визначення використовують регресивний графік.
Пізнє закінчення j-тої роботи визначається за формулою (5.28):
| П jз =П jп + dj, | (5.28) |
Повний резерв мережного графіку – це резерви часу робіт, що не лежать на критичному шляху і отже, мають раннє і пізніше початок. Повний резерв j-тої роботи визначається за формулою (5.29):
| Riп = Пiп – Рiз. | (5.29) |
Вільний резерв мережного графіку – це резерв часу робіт, що можуть бути закінчені за раннім терміном, а наступна за ним робота може бути почата за раннім терміном. Вільний резерв j-тої роботи визначається за формулою (5.30):
| Рiв = Рiп – (Рiз + ti). | (5.30) |
Результати розрахунку параметрів мережного графіку зведені в табл. 5.12.
6. Охорона праці і навколишнього середовища
6.1 Загальні питання охорони праці і навколишнього середовища
Розглядаючи питання охорони праці, треба мати на увазі всі моменти процесу праці і його стадії, тобто зародження наукового задуму, дослідницько-експериментальної роботи, проектування, виготовлення, реконструкція, експлуатація. Такий підхід до охорони праці забезпечує безпеку виробничого процесу, як при створенні продукції, так і при подальшому її використанні.
Щоб забезпечити безпеку роботи, збереження здоров’я і працездатності людини необхідно керуватися спеціально розробленими нормами і актами соціально-економічних, організаційних і гігієнічних заходів. Технічний процес металургії змінює умови, характер і зміст праці. Спорудження нових цехів, агрегатів і устаткування великої потужності, перехід на інтенсивні методи ведення технологічних процесів ускладнює взаємовідносини в системі «людина – машина», виникає ряд задач, пов’язаних із забезпеченням здоров’я і безпечних умов праці.
Основною задачею охорони праці є зменшення вірогідності захворювань або ураження робітників з одночасним забезпеченням комфорту при максимальній продуктивності праці. Охорона праці базується на принципах пріоритету життя і здоров’я працівників відповідно до результатів виробничої діяльності на підприємстві, тому одним з особливо важливих заходів є розробка нових методів і засобів боротьби з небезпечними і шкідливими чинниками, такими як шум, висока напруга, електричний струм, вібрація, шкідливі речовини.
Охорона праці встановлена і регламентується Конституцією України (28.06.96), Кодексом законів про працю України (1991), законом України «Про охорону праці» (21.11.2002) [20].
Захист навколишнього середовища в наш час розглядають як комплекс заходів, які здатні забезпечити єдність екологічної політики – економічного і соціального розвитку народного господарства зокрема. Охорона навколишнього середовища – це комплекс заходів, які націлені на раціональну взаємодію між діяльністю людини і охороною природи, забезпечуючи збереження і відновлення природних ресурсів, попереджуючих прямий і непрямий вплив результатів діяльності людини на природу.