Спочатку монтують мауерлат (підстропильні бруски), які повинні бути проантисептовані або обсмолені і обгорнуті після цього толлю. Встановлюють мауерлатиза рівнем, виставляючи по горизонталі. По довжині мауерлати зрощують в пів дерева, укріпляючи скобами.
Всі елементи стропил повинні бути щільно підігнані, без щілин і зазорів.
Стійку 1 зі стропиьлною ногою 2 (рис.1, а)після прирізки з’єднюють скобами 3 . При з’єднанні підкосів 4 (рис1, б) зі стійкою 1 необхідно спочатку прорізати їх, підігнавши до місця а потім закріпити скобою 3 . Стропильну ногу 2 із затяжкою 5 з’єднують стяжним хомутом 6 . Підкоси після прирізки і підгонки з’єднують з нижнім прогоном і стропильними ногами на цвяхах, скобах.
а) б)
Рис.1 Вузли кріплення висячих стропил
а) з’єднання стійки з стропильною ногою
б) з’єднання підкосів зі стійкою
1-стійка під стропила (стілець),
2-стропильна нога, 3-скоба,
4-підкіс під стропильну ногу
Обрешітку виготовляють із брусків, подвійного суцільного або розрідженого настилу дощок і кріплять до стропил цвяхами. Під м’який дах із руберойду або толі обрешітку роблять у вигляді суцільного настилу із двох шарів дощок (подвійний настил), причому верхній шар називають захисним, а нижній – робочим. Одинарний настил суцільний чи розріджений (зазор 20…30мм), використовують як основу під покриття із азбестоцементних плоских плиток. Обрешітку із брусків перерізом 50/ 50 мм використовують як основу під черепицю, хвилясті листи із склопластика, азбестоцементні хвилясті листи.
Настил і обрешітку не доводять до димових труб на 130мм.
3.4.1. Підрахунок об’єму заготовок для виготовлення виробу.
- підрахунок об’єму заготівок стропильних ніг;
- підрахунок об’єму заготівок мауерлатів;
- підрахунок об’єму заготівок обрешітки;
- підрахунок об’єму заготівок стільця;
За формою двоскатна стропильна система нагадує рівнобедрений трикутник (див. Рис1), довжина сторін якого рівна довжині стропильних ніг мінус довжину наслону (500мм).
Рис.1 Форма двоскатної стропильної системи:
1 – стропильна нога;
а – відстань між мауерлатами (ширина будівлі);
h – висота стропильної системи;
L – довжина стропильної ноги.
Із трикутника АВС видно , що АС
= АВ +ВС , звідси АС=√(АВ +ВС ) , а довжина стропильної ноги L=АС+0,5м.Висоту h вибираємо довільно, у відповідності до розмірів будівлі, кліматичними умовами та та виду покриття даху. Для даного випадку вибираємо h=3м.; ВС – половина ширини будівлі і становить 3,325м. Отже L=√(АВ
+ВС )+0.5м = √(3 +3,325 )+0,5 = 4,97м ≈ 5мОтже габаритними розмірами стропильної ноги є: довжина – 5м, ширина – 0,15м і товщина – 0,06м
Кількість стропильних ніг визначаємо у відповідності із стандартом, за яким стропильні ноги одна від одної повинні бути на відстані – 0,80-1,10м. Розділимо довжину будівлі на однакову кількість проміжків за розмірами , які знаходяться в межах допустимих норм.
Довжину 9,52 ділимо на 10 проміжків по 0,952м, що є більше за 0,8м і менше 1,1м. Із малюнку видно, що для однієї сторони стропильної системи необхідно 11 стропильних ніг . А якщо з двох сторін то кількість збільшиться у два рази. Отже для виготовлення даної стропильної системи необхідно 22 стропильні ноги.
9,52 |
Об’єм стропильної ноги дорівнює V=aЧbЧc , де a-довжина; b-ширина; с-товщина .
V=aЧbЧc=5Ч0,15Ч0,06=0,045м
Об’єм всіх стропильних ніг відповідно V
=0,99мПідрахунок об’єму заготівок мауерлатів.
Мауерлати встановлюються по периметру будівлі, а отже і довжина рівна довжині периметру: L=(a+b)Ч2; де а-довжина, b-ширина будівлі. Звідси L=(9,520+6,650) Ч2=32.34м. Товщина і ширина мауерлатів рівна по 0,2м. Відповідно об’єм буде дорівнювати:
V
=aЧbЧc=32,34 Ч0,2Ч 0,2=1,2936мПідрахунок об’єму заготівок обрешітки.
Обрешітки (лати) встановлюється по всій площі стропильної сис-теми на відстані 0,4-0,5м одна від одної. Товщина і ширина обрешітки залежить від покрівельного матеріалу. Вибираємо 0,05Ч0,05м. Довжина обрешітки обчислюється добутком кількості латів на довжину будівлі. Кількість латів обчислюється наступним чином: довжину стропильної ноги розбиваємо на відрізки по 0,4-0,5м.
Отже кількість латів з однієї сторони стропильної системи 11, а всіх 22. Звідси об’єм обрешітки дорівнює:
V
=aЧbЧc=9,52 Ч0,05Ч 0,05Ч22=0,5236мПідрахунок об’єму заготівок стільця.
Довжина заготівок для стільця визначається насамперед вибраним варіантом конструкції. Варіант конструкції залежить від конструкції стропильної системи ( кута нахилу) та поперечного перерізу бруса. Для нашого випадку доцільно встановити стілець по середині стропильної системи поперечним перерізом 0,2Ч0,2м. А отже і довжина заготівки на стілець дорівнюватиме довжині будівлі плюс потрійна (три стійки) висота стропильної системи: L=9,52+9=18,52м. Відповідно об’єм заготівок дорівнюватиме:
V
=aЧbЧc=18,52 Ч0,2Ч 0,2=0,74мЗагальний об’єм заготівок стропильної системи дорівнює сумі об’ємів на її окремі елементи:
V= V
+ V + V + V =0,99+1,2936+0,5236+0,74=2,5472м3.4.2. Підрахунок собівартості виробу.
Собівартість готового виробу має двоїстий характер праці, а саме включає в себе конкретну працю столяра по виготовленню виробу. Конкретна праця створює споживчу вартість товару, а саме потребу в цьому товарі. Абстрактна праця створює додаткову вартість товару, а саме розумову працю, тому ті самі вироби мають різну вартість, різний час на виготовлення.
Вартість виробу залежить від багатьох факторів, а саме:
1. Від організації робочого місця столяра.
2. Від сортності пиломатеріалів.
3. Використання передових прийомів праці.
4. Використання сучасних ріжучих інструментів.
5. Використання сучасних деревообробних верстатів.
6. Від кваліфікації столяра, чим вища кваліфікація тим вища вартість виробу.
Якщо виріб виготовляють простою працею, то вартість його буде нижча, ніж виріб виготовлений складною працею.