Смекни!
smekni.com

Виготовлення штока бурового насосу УНБ-600 (стр. 4 из 8)

5. Швидкість обертання деталі

Vдет.=1,2¸2,5 м/хв. [стм ІІ стор.465]

6. Число оборотів деталі

По верстату nкор. =150 об/хв.

7. Дійсна швидкість деталі

8. Повздовжня подача стола S=3,000 мм/хв.

9. Поперечна подача круга Sкр =0,0071 мм/хід

10. Потужність різання

Cn=0,1;t=0,2 мм;X=0,6;Y=0,7

Nеф.=0,1 · 320,8 ·1,00,6 · 980,7 = 5,2 кВт

Nеф.пр. £ Nел.5 £ 7,1 кВт.

11. Основний технологічний час

3.3 Розрахунок часу на обробку деталі (технічне нормування)

Розрахунок часу ведеться в наступній послідовності.

1. Основний технологічний час дорівнює

Т0010203+...+Тоn

Т001, Т02, Т03...Тоn – основний технологічний час на виконання окремих переходів

2. Допоміжний час

Перехід 1. tуст. – час на установку деталі.

Перехід 2. tпер. – час на перехід.

tупр. – час на управління верстатом.

tзам. – час на замір і контроль.

tдоп. =tуст.+ tпер.+tупр.+tзам..

3. Оперативний час

Топ0доп.

4. Час на обслуговування робочого місця, відпочинок і природні потреби

% об. – процент часу на обслуговування від оперативного часу

% відп. – процент часу на відпочинок від оперативного часу

5. Штучний час


Тштоп + Тобс.відп. хв.

Операція 010 – фрезерно-центрувальна.

1. Основний технологічний час

T0=t01+t02=0,3+0,1=0,4 хв.

2. Допоміжний час

Перехід 1 tуст=0,31 [К,9М]

Перехід 2 tпер=0,24 [К,27М]

tвим=0,10 [К,74М]

tпер2=0,24+0,10=0,34 хв

tдоп= tуст+ tпер2=0,31+0,34=0,65 хв

3. Оперативний час

Топо+ Тдоп=0,4+0,65=1,05 хв.

4. Час на обслуговування робочого місця і відпочинок

%обсл=3 (К.72М) %відп=7% [К.36М]

5. Штучний час

Тшт= Топоблвідп=1,05+0,03+0,07=1,15 хв.

Аналогічно розрахунок часу проводимо для всіх технологічних операцій і зводимо їх в таблицю

№ опер. № пер. Назва операції Т0 хв Тдоп Сума хв Тобс Тшт,хв
tуст tпер tвим % хв
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
010 Фрезерна
1 0,31
2 0,4 0,24 0,10
0,4 0,31 0,24 0,10 1,05 10 0,1 1,15
020 Фрезерна
1 0,29 0,31
2 0,27 0,12
0,29 0,31 0,27 0,12 0,89 9 0,08 0,97
030 Токарна
1 1,23 0,37
2 0,14 0,08
3 0,14 0,09
4 0,10 0,11
1,23 0,37 0,34 0,28 2,22 10,5 0,23 2,45
040 Токарна
1 0,28
2 0,12 0,10
0,08 0,09
2,2 0,14 0,12
2,2 0,28 0,34 0,31 3,13 9,5 0,29 3,42
050 Фрезерна
1 0,18 0,31
2 0,24 0,10
0,18 0,31 0,24 0,10 0,83 15 0,12 0,95
060 Токарна
1 0,22 0,28
2 0,14 0,11
3 0,14 0,12
0,22 0,28 0,28 0,23 1,01 9,5 0,09 1,10
070 Токарна
1 0,09 0,27
2 0,14 0,12
0,09 0,27 0,14 0,12 0,62 14 0,08 0,70
080 Шліфувальна
1 0,80 0,41
2 0,37 0,32
3 0,37 0,28
0,80 0,41 0,74 0,60 2,55 10 0,25 2,80
Всього 5,41 13,54
182 дет. за тиждень, 454 деталі за місяць, 54500 за рік.

3.4 Визначення кількості металорізальних верстатів

Кількість верстатів для серійного виробництва визначають виходячи із умови, необхідної для виконання окремих операцій, а також випуску типових деталей.

Соб=

; де

Соб – кількість верстатів

Тшт – штучний час на одну операцію

Tвип – такт випуску. (1,42)

1. Визначаємо кількість металорізальних верстатів для кожної операції

Соб1=

приймаємо 1 верстат.

Соб2=

к-сть = 1

Соб3=

к-сть =3

Соб4=

к-сть=5

Соб5=

к-сть=1

Соб6,7=

к-сть=2

Соб8=

к-сть=4

Таким чином, загальна кількість верстатів для виготовлення штока насоса складає:

Соб= Соб1 + Соб2 + Соб3 + Соб4 + Соб5 + Соб6,7 + Соб8 = 1+1+3+5+1+2+4 = 17 верстатів.

3.5 Вибір і розрахунок пристрою

Вибір пристрою залежить від ряду факторів, в першу чергу від типу виробництва. Правильно вибраний пристрій повинен сприяти підвищенню продуктивності праці і точності обробки, покращенню умов праці, ліквідацію попередньої розмітки заготовок і вивірки їх при установці на верстаті.

В умовах мілко серійного виробництва застосовуються стандартні універсальні пристрої: патрони, машинні лещата, поворотні стопи, токарні пристрої.

В нашому технологічному процесі при фрезерних роботах застосовується фрезерний пристрій типу „машинних лещат” з пневматичним циліндром ГОСТ 24351–80, що дає можливість зменшити час на установку і закріплення заготовки, підвищує точність обробки за рахунок усунення вивірки при установці і зв’язаних із нею похибок.

При токарних роботах застосовується 3-х кулачковий патрон з пневмоциліндром.

Визначаємо осьову силу на штоці механізованого приводу для затиску деталі при відсутності всередині пристрою упора для точної установки деталі по довжині

)

де: Qсум–потрібна сумарна сила затиску, що рівномірно діє на базовій поверхні деталі;

Q’ – сила попереднього стискування губок пристрою для усунення зазору між губками лещат і поверхнею затискуючої деталі.

j

– 6–80 – кут тертя між поверхнею губок і стискуючою поверхнею.

a – кут при вершині конуса губок.

Сумарна сила затиску

Кожна губка являється консольно закріпленою деталлю, тому сила

де: f –0.25¸1,5 – коефіцієнт тертя між губкою і обробляючою поверхнею;

К =1,2¸1,5 – коефіцієнт запасу;

М – момент, що передається губкою, кг/мм (Н·9,81);

Рz – тангенціальна сила різання;

Д – найбільший діаметр оброблювальної деталі;

Pz =1795,6H=183 кг/мм;

– радіус базової затискуючої деталі

Рх – сила, що діє вздовж осі деталі при обробці

Рх=0,25·1795,6=449 Н/м

Е=21157·10-5 (22000) – модуль пружності матеріалу губок Н/м2

Y – момент інерції сектора кільця в місці дотику губок

де: Д – зовнішній діаметр губок пристрою, мм;

S – товщина губок;

a1 – половина кута сектора губок.

Підставляємо в формулу для Q1 одержані значення моменту інерції Y, тоді

Підставивши в формулу для Q’ замість Е його значення 22000 кгс/мм2 і f1 – його значення D/2, провівши перетворення дістанемо просту формулу


Осьова сила N, що діє на штоці механізованого приводу для затиску деталі буде дорівнювати:

Підставимо в формулу замість Qсум і Q’ їх значення, тоді

3.6 Вибір різального і вимірного інструменту

Для розробленого технологічного процесу застосовуємо різальний інструмент, як найбільш дешевий. Одночасно з вибором верстату для кожної операції вибирається різальний інструмент, який забезпечує досягнення найбільшої продуктивності, потрібну точність і клас чистоти оброблювальної поверхні деталі.