На робочому місці при проведенні всіх видів технологічних робіт повинно бути не менше двох робітників для можливості негайного надання першої допомоги при нещасному випадку.
Наливати кислоти та луги слід у воду, а не навпаки, в порядку зростання питомої ваги, слід пам'ятати, що при зміщуванні сірчаної кислоти з водою виділяється велика кількість теплоти, що призводить до розбризкування розчина. Тару слід заповнювати хімічними реактивами, залишаючи 10% об'єму незаповненими для запобігання розриву тари із-за теплового розширення рідини.
Нейтралізувати пролиті на підлогу розчини треба негайно, засипавши місце проливу содою кальцінованою - при проливі кислот, 3% розчином, оцтової кислоти при проливі луги.
Забороняється :
- зберігати кислоти, луги, органічні розчинники та їх відходи в пошкодженій або відкритій тарі,
- зберігати реактиви в місцях, які не мають витяжну вентиляцію,
- змішувати відходи кислот та органічних розчинників для запобігання спалахування останніх,
- працювати з кислотами, лугами і органічними розчинниками без витяжної вентиляції та без застосування засобів індивідуального захисту.
4.1.2 Техніка безпеки при роботі з електроустановкамидо 1000 В
На кожному підприємстві наказом адміністрації, з числа спеціально підго-товлених інженерно-технічних працівників, повинні бути призначені відповідальні особи за. електрогосподарство.
Персоналу, який обслуговує електроустановки, повинна присвоюватися пер-ша кваліфікаційна група, як і прибиральникам приміщень електроустановок, про що робиться запис в спеціальному журналі з підписами провіряюємого та перевіряючого.
Для забезпечення безпеки людей повинні заземлюватися металічні частини електроустановок і корпуса електроустаткування, котрі можуть оказатися під напругою із-за порушення ізоляції.
Для захисту людини від ураження електричним струмом існує ціла система різних методів та засобів, які використовуються в залежності від характеру елек-тричних установок і умов їх експлуатації.
Захисними мірами є:
а) ізоляція струмоведучих частин;
б) забезпечення недоступності струмоведучих частин;
в) використання блокувань безпеки ;
г) вживання відповідного маркування та фарбування;
д) попереджувальні надписи та знаки.
Захисні засоби умовно можна поділити на три групи : ізолюючі захисні засоби, які ізолюють людину від струмоведучих або заземлених частин, а також землі. Вони діляться на основні та додаткові.
Основні ізолюючі засоби володіють ізоляцією, яка здібна довгий час витримувати робочу напругу електроустановки і тому ними дозволяється тор-катися струмоведучих частин, які знаходяться під напругою. До них відносяться: діелектричні печатки, слюсарно-монтажний інструмент з ізольованими ручками, покажчики напруги.
Додаткові ізолюючі захисні засоби самі по собі не можуть при даній напрузі забезпечувати безпеку від уражень електричним струмом. До них відносяться діелектричні галоші та ковбики, а також: ізолюючі захисні засоби - ізолюючі підставки; Всі електроустановки будь-якої напруги повинні бути забезпечені необхідними захисними засобами, всі засоби захисту підлягають випробуванням у встановлені терміни з оформленнями протоколу.
Всі роботи по обслуговуванню та ремонту електрообладнання, електро-інструмента та освітлювальної мережі повинні проводитися тільки при відклю-ченій напрузі.
4.1.2 Техніка безпеки при роботі з магістральними газами
Перед початком роботи з магістральними газами необхідно дотримуватись наступних правил техніки безпеки:
- перевірити налагодженість газової системи;
- перевірити герметичність газової системи. Для цього подати у систему газ, нанести пензликом на усі з’єднання газової системи мильну воду – наявність бульбашок свідчить про несправність газової системи.
Під час роботи:
- не допускати потрапляння мастила на вентилі та з’єднувальні шланги;
- стежити за герметичністю з’єднань у газовій системі печі; при виявленні течі газу у системі закрити вентилі ротаметру та газопроводу, повідомити майстру.
При роботі з газами забороняється:
- працювати з негерметичною газовою системою;
- користуватись вентилями з несправною різьбою;
- палити поблизу газової системи;
- обслуговувати газову систему руками, інструментом та одягом, що замащені.
До роботи з газами допускаються особи, які досягли 18 років та пройшли інструктаж з техніки безпеки.
Газові системи повинні бути віддалені від електрокомунікацій та інших джерел можливого іскроутворення на відстань 0,5¸1,5 метрів.
Газопроводи на всьому протязі повинні мати наступне забарвлення:
кисневі – блакитне, азотні – жовте, аргонові – чорне.
Довжина з’єднувальних шлангів для подачі газів до печі повинна бути не більшою 1,5 м, шланги повинні щільно натягуватись на штуцера обладнання та закріплюватись механічними хомутами.
4.1.3 Вимоги безпеки перед роботою
Перед тим як почати роботу – оглянути робоче місце, впевнитись в нала-годжені обладнання, інструмента, тощо. А також ізоляції, розеток, впевнитись, що в робочій зоні немає сторонніх предметів. Проходити по цеху треба тільки по установленим проходам. Не починати роботу без попереднього ознайомлення з наступною роботою та без інструктажу майстра. Впевніться, що при виконанні ро-боти ви не створюєте перешкоду іншим працівникам. Не можна починати роботу без спецодягу та засобів індивідуального захисту.
4.1.4 Вимоги безпеки під час роботи
Не можна працювати в темний час доби або в приміщенні без природнього освітлення. Необхідно виконати тільки доручену роботу і не передавати іншим особам без наказу керівника. При всіх роботах, які супроводжуються відлітанням осколків, іскр необхідно користуватися запобіжними окулярами. Під ногами пра-цюючих не повинно бути матеріалу, заготівлі, готових виробів, або отходів вироб-ництва. Регулювання, налагодження, а також заміна частин електро- та пнемо-інструмента під час роботи не дозволяється. Не заходити на інщі виробничі діляг-ки та поміщення, якщо це не визвано необхідністю. Не можна використовувати саморобні та битові електроприлади без спеціального на то дозволу.
4.1.5 Вимоги безпеки після закінчення роботи.
Прибрати робоче місце, скласти деталі. Звільнити прохід. Незабути вимкну-ти обладнання, прилади, світло. Якщо робота не закінчена, не вбирати тимчасові
огородження, плакати. Чищення обладнання та робочого місця проводити за
допомоги віника та спеціальних щіток. Докласти керівнику о виявлених неполад-ках або порушеннях в роботі обладнання, приборів.
4.2 Протипожежні заходи
Велику увагу на дільниці напилення приділяють пожежній профілактиці.
При виникненні пожеж або вибухів, які спричиняють великі збитки, можливі опіки та нещасні випадки з людьми. Тому профілактика пожеж – одно-часний засіб попередження травм. Заходи по пожежній профілактиці можуть бути ефективними тільки при умові суворого виконання технологічного режиму, правил експлуатації, ремонту обладнання.
Пожежею називається неконтролюєме горіння поза спеціального вогнища, в результаті якого може бути нанесена матеріальна шкода. Кожна пожежа почина-ється з загорання або самозаймання окремих матеріалів або конструктивних еле-ментів. Тому необхідно знати вогнестійкість матеріалів і конструктивних елемен-тів, їх пожежну небезпеку, яка характеризується схильністю до загорання і само-займання.
Для оцінки пожежної загрози технологічного виробництва необхідно знати, які вогненебезпечні речовини чи суміші і в якій кількості використовують на виробництві. В ході технологічного процесу здійснюють протирання робочого місця та устаткування етиловим спиртом, який відноситься до легкозаймистими рідинами.
Джерелом запалення та вибуху можуть бути водневі печи. В виробництві широко застосовують електроустаткування, де в результаті коротких замикань і перевантажень може виникнути пожежна загроза. Виробництво за ступінню вибухонебезпечності слід віднести до вищої категорії.
За кожною виробничою дільницею на підприємстві закріплений відпові-дальний по пожежній безпеці. Ним являється керівник підрозділу даної дільниці. В цеху створена пожежно-технічна комісія, очолювана керівником цеху чи його за-місником, який повсякденно вирішує проблеми пожежної безпеки.
Всі працюючі на виробництві повинні дотримуватися встановленого протипожежного режиму, правильно зберігати матеріали та вироби, обережно користуватися вогнем, мати первинні засоби пожежегасіння в готовності, по закін-ченню роботи відключать, електроприлади та очищати від виробничих відходів робоче місце, палити в відведених місцях.
Для кожного цеха підприємства розроблені протипожежні інструкції, поведінка та обов'язки працівників цеху при виникненні пожежі: виклик пожежної команди, зупинка технологічного устаткування, використання засобів пожеже-гасіння, евакуація горючих речовин та інших матеріальних цінностей.
З метою ефективної боротьби з пожежею, в випадку її виникнення, цеху складені наступні міри:
- складений план евакуації людей та устаткування, як для всього цеху, так і для окремих ділянок;
- устаткування розміщено так , щоб не загороджувати проходи та проїзди, мінімальна ширина проходу 1 м;
- кількість евакуаційних виходів неменше двох при площі біля 250-300 м;
- ширина виходів та шляхів евакуації 2 м, їх питома пропускна здібність 50 чол/хв ;
- виділені окремі приміщення для зберігання пожеженебезпечних матеріалів які забезпечені протипожежним інвентарем;
- передбачена наявність зовнішніх пожежних драбин та вільних під'їздів до приміщення цеху ;
- для запобігання небезпеки поразки блискавкою передбачено блискавко-відвід.
Вибір способу гасіння пожежі залежить від його характеру, виду вогнегасної речовини та засобу пожежегасіння.