Розрахункова ширина стиснутої полиці:
. Приведена товщина ребра: , де n – кількість пустот. Попередньо перевіряємо висоту перерізу збірної залізобетонної багатопустотної панелі перекриття з умови забезпечення необхідної жорсткості за формулою: ,(3.10), де
– коефіцієнт, рівний 18-20 для пустотних панелей (більше значення приймають при армуванні стержнями із сталі класу А-ІІ, менше – із сталі класу А-ІІІ), – коефіцієнт збільшення прогинів при тривалій дії навантаження (для багатопустотних панелей ), – тривалодіюче нормативне навантаження на 1 м2 перекриття, – короткочасне нормативне навантаження на 1 м2 перекриття, – сумарне нормативне навантаження. Вважаємо, що висота січення є достатньою згідно норм сортаменту.Відношення
(11)В розрахунок вводимо всю ширину полиці
.Для розрахунку елементів прямокутного перерізу з одиночною арматурою користуються таблицею15 (Додаток 1) і наступними рівностями:
, (12) . (13) ,За таблицею 15 Додатку 1 знаходимо
, . Висота стиснутої зони – нейтральна вісь проходить в межах стиснутої полички. Площа перерізу поздовжньої арматури: ; приймаємо 6Æ20А-ІІ (табл. 16 Додатку 1), , стержні діаметром 20 мм розподіляємо по два в крайніх ребрах і два в одному середньому ребрі .1.5. Визначення межі вогнестійкості за несучою здатністю багатопустотної плити.
Блок вихідних даних :
b = 1,5 м; ho= 0,22 м; lo=8,35 м; gno=3,27 кН/м; vot= 1,14 кН\м;
Rb= 22 МПа, Rs= 280 МПа (А-IІ), Аs= 18,85см2, ρb= 2350 кг/м3, Wb= 1,7%; to=20 0С; τun= 45 хв.
1. Знаходимо згинальний момент від нормативного постійного навантаження і частки тимчасового навантаження, що залишається в стадії пожежі:
2. Коефіцієнт стисненої зони бетону при пожежі:
3. Відносна висота стисненої зони бетону при пожежі:
4. Знаходимо граничну висоту стисненої зони бетону:
,де
(для важкого і дрібнозернистого бетону - , для легкого бетону - , для дрібнозернистого бетону групи А - ), , .5. Перевіряємо умову обмеження відносної висоти стиснутої зони межами товщини полиці пустотної плити:
.Умова виконується. Отже, стиснута зона розташована в межах товщини верхньої полиці над отворами.
6. Визначаємо коефіцієнт зниження опору робочої арматури в стадії пожежі:
Шляхом інтерполяції за таблицею 5 Додатку 1 знаходимо, що значенню
для арматури А ІІ відповідає: ;· щільність сухого бетону знаходимо за формулою:
;· за таблицею 7 Додатку 1 визначаємо коефіцієнт К:
;· коефіцієнт теплопровідності λτ,m визначаємо за табл. 6:
;· коефіцієнт теплоємкості Сt,m визначаємо за таблицею 6 Додатку 1:
;· знаходимо зведений коефіцієнт температуровідності ared:
;· визначаємо функцію помилок Гауса:
, звідси .· за даними таблиці 8 знаходимо, що функції Гауса erf Х=0,539 відповідає аргумент:
2· ордината поверхні арматурного стержня при нормативній межі вогнестійкості τun =45хв = 0,75 год.
δ = ys =0,02 м
В розрахунках враховуємо ординату поверхні арматурного стержня
(де d-діаметр арматури), а не центр ваги , тому що сталь має високу теплопровідність і весь арматурний стержень прогрівається миттєво.7. Розрахункова межа вогнестійкості за несучою здатністю багатопустотної плити під час нагрівання робочої арматури:
(3.26)Зіставлення розрахункової нормативної межі вогнестійкості за несучою здатністю багатопустотної плити:
τu = 80 хв. > τun= 45 хв.
Висновок: розрахункова межа вогнестійкості вище нормативної. Отже, багатопустотна плита, що проектується, задовольняє вимогам вогнестійкості.
1) Байков В.Н., Сигалов Э.Е. Железобетонные конструкции. Общий курс. Учебник для вузов. – 5- е изд., перераб. – М: Стройиздат, 1991.
2) Бертелеми Б., Крюпа Ж. Огнестойкость строительных конструкций - М: Стройиздат, 1989.
3) Бондаренко В.М., Суворкин Д.Г. Железобетонные и каменные конструкции. Учебник для студентов вузов по спец. «Пром. и гражд. строительство» - М: Высшая школа, 1987
4) Бушев В.П., Пчелинцев В.А., Федоренко В.С. Огнестойкость зданий -М: Стройиздат ,70г
5) Грушевский В.В., Котов Н.Л., Токарев В.Г., Шурин Е.Т.Пожарная профилактика в строительстве. – учебник для пожарно-технических училищ МВД СССР М: Высшая школа, 1989.
6) СНиП 2.03.01 -84 Бетонные и железобетонные конструкции. Госстрой СССР. – М: ЦИТП Госстроя СССР, 1989.
7) СНиП 2.03.04 -84 Бетонные и железобетонные конструкции, предназначенные для работы в условиях воздействия повышенных и высоких температур. Госстрой СССР. – М: ЦИТП Госстроя СССР, 1985.
8) ДБН В. 1.1.7-2002 „Пожежна безпека об’єктів будівництва”.
9) Кудаленкин В.Ф Пожарная профилактика в строительстве. Учебник для пожарно-технических училищ МВД СССР. – М: ВИПТШ МВД СССР, 1985.
10) Пособие по определению пределов огнестойкости конструкций, пределов распространения огня по конструкциям и группам возгораемости материалов (к СНиП II-2-80) /ЦНИИСК им. Кучеренко – М: Стройиздат, 1985.
11) Ройтман М.Я. Противопожарное нормирование в строительстве, 2- е изд., перераб., дополн. М: Стройиздат, 1985.
12) Рекомендации по определению пределов огнестойкости бетонных и железобетонных конструкций / НИИЖБ М: Стройиздат, 1984 .
13) Романенко И.Г., Зигерн – Корн В.Н. Огнестойкость строительных конструкций из эффективных материалов. М: Стройиздат , 1984.
14) Милованов А.Ф. Огнестойкость железобетонных конструкций. М: Стройиздат, 1986.
15) Фомин С.Л. Расчет железобетонных конструкций на температурно-влажностные воздействия технологической и климатической среды. Учб. пособие , К: УМК ВО, 1992.
16) Яковлев А.И. Расчет огнестойкости строительных конструкций. М: Стройиздат, 1988.
17) Здания, сооружения и их поведение в условиях пожара. Программа для вузов МВД СССР. – М: УМЦ при ГУКУЗ МВД СССР, 1990.
18) Лыков А.В. Теория теплопроводности . М: Высшая школа, 1967.
19)
Ройтман М.Я .Пожарная профилактика в строительном деле. ВИПТШ МВД СССР, 1975.20).Бучок Ю.Ф. Будівельні конструкції: Основи розрахунку: Підручник.-К.: Вища школа., 1994.
21).Улицкий И.И. Железобетонные конструкции. –К.: Будівельник, 1973.
22). Стасюк М.І. Залізобетоні конструкції. Ч.1. Основи розрахунку залізобетонних конструкцій за граничними станами: Навч. пос.-К.: ІЗИН,