Розробка автоматичної роторної лінії складання деталей гідрозамка однобічного (стр. 13 из 17)
На підставі залежності
Пт =
,де vтр=
, hр= 
,одержуємо
Пт=
.Звідси, число оборотів транспортного руху ротора:
nр=
,nр1=
про/хв;nр2=nр3=nр4=nр5=nр7=nр10=nр11=
про/хв;nр6=nр8=nр14=
про/хв;nр9=nр12=nр13=
про/хв.Лінійна швидкість транспортного руху деталей складання в робочому роторі визначається формулою [29]:
vтр=
,vтр=
=1810 мм/хв =1,8 м/хв.Довжина початкової окружності, на якій розташовані інструментальні блоки машин роторного типу [33]:
Lр=
,Lр1=
мм;Lр2=Lр3=Lр4=Lр5=Lр7=Lр10=Lр11=
мм;Lр6=Lр8=Lр14=
мм;Lр9=Lр12=Lр13=
мм.Площа перетину роторної машини [4,29,33]:
Fр=
,Fр1=
мм2;Fр2=Fр3=Fр4=Fр5=Fр7=Fр10=Fр11=
мм2;Fр6=Fр8=Fр14=
мм2;Fр9=Fр12=Fр13=
мм2.Площа, що приходиться на один інструментальний блок [4,29,33]:
F=
,F1=
мм2;F2=F3=F4=F5=F7=F10=F11=
мм2;F6=F8=F14=
мм2;F9=F12=F13=
мм2.Основною умовою міжопераційної передачі деталей у роторних машинах і лініях є рівність лінійних швидкостей транспортного руху в момент передачі по величині і напрямкові [4,33]:
vтр=vтр1,
де vтр – лінійна швидкість деталі в робочому роторі;
vтр1 – лінійна швидкість деталі в транспортному роторі.
За законами механіки маємо:
де d – діаметр окружності, по якій рухається деталь у робочому роторі;
d1 – діаметр окружності, по якій рухається деталь у транспортному роторі;
n і n1 – відповідно числа оборотів робочого і транспортного роторів.
Дорівнюючи праві частини цих рівнянь і проводячи перетворення, маємо:
d1=
.Очевидно, якщо будемо задаватися рівними числами оборотів, то необхідно буде мати
d1=d.
Таке збільшення розмірів роторів, а, отже, і всієї лінії небажано. Будемо приймати
d1<d.
З умови рівності теоретичної продуктивності транспортного і робочого роторів маємо:
Пр = Птр,
де Пр – продуктивність робочого ротора;
Птр – продуктивність транспортного ротора.
Звідси,
n1=
.Підставляючи значення n1 у рівняння визначення d1, одержимо:
d1=
.Таким чином, задаючи числом загарбних органів u1 у транспортному роторі і знаючи діаметр d і число u для робочого ротора, одержимо діаметр d1 транспортного ротора.
Відповідно до параметрів технологічних роторів приймаємо:
u1 5=u5 6=u8 10=6;
u2 4=u3 4=u4 5=u6 9=u7 10=u9 10=u10 11=u11 12=u12 13=u13 14=4;
де ui j – кількість загарбних органів у транспортному роторі, що передає деталі від i-го j-тому технологічному роторові.
Приймаємо крок транспортних роторів hтр=150,72 мм, як і для технологічних.Тоді діаметри і числа оборотів транспортних роторів відповідно рівні:
чотирьохпозиційні
D=
мм, n=3про/хв;шостипозиційні
D=
мм, n=2 про/хв.Відповідно до проведених розрахунків представимо схему автоматичної роторної лінії складання гідрозамка на рис.4.4.
Рисунок 4.4 – Структурна схема автоматичної роторної лінії складаннягідрозамка типу КГУ3.020ПР-1
4.3 Розробка компонувальної схеми лінії
Компонування автоматичних роторних ліній полягає в складанні ліній з окремих елементарних груп, кожна з яких містить у собі технологічний і транспортний ротори; пошуку оптимального розташування обслуговуючих і допоміжних механізмів і пристроїв; об'єднанні елементарних груп на одній станині в єдину систему загальним приводом обертання роторів; установленні достатніх зон спостереження за роботою, обслуговування і ремонту; забезпеченні безпеки експлуатації і рішенні інших задач, що відносяться до конкретного конструкції.
Обґрунтований вибір компонувальної схеми автоматичної роторної лінії має велике значення при обчисленні її вартості, витрат на монтаж, експлуатаційних витрат і оцінці зручності обслуговування.
Для забезпечення раціонального компонування роторної лінії необхідно вирішити наступні задачі [4,10,3]: вибір оптимального числа гнізд або інструментальних блоків у технологічних роторах і числа роторів у лінії; вибір способу передачі оброблюваних деталей між роторами і конструкції транспортних пристроїв; раціональне розміщення технологічних і транспортних роторів з урахуванням умов ремонту, обслуговування, технологічній сумісності і конструктивній доцільності; поділ технологічного процесу на групи, що відповідають ділянкам лінії, з урахуванням можливості забезпечення максимального коефіцієнта технічного використання кожної ділянки лінії; вибір місця розміщення, обсягу, умов збереження і транспортування міжучасткових заділів оброблюваних деталей.
У процесі компонування лінії необхідно забезпечити рівність циклових продуктивностей усіх роторів і інших технологічних і транспортних агрегатів з метою одержання заданого темпу роботи всієї лінії. Однією з оптимальних особливостей автоматичних роторних ліній є сталість їхньої структурної схеми.
Проектована роторна лінія характеризується вертикальним розташуванням осей технологічних і транспортних роторів, що чергуються в обумовленій технологічним процесом послідовності. Тому що операції складання короткочасні, будемо використовувати машини тільки роторної конструкції.
Компонування на одній станині технологічних роторів, призначених для виконання операцій різної тривалості, ускладнюється наступним:
- число інструментальних блоків у сусідніх роторах різне;
- діаметральні розміри сусідніх технологічних роторів відрізняються друг від друга;
- кутові швидкості обертання сусідніх роторів різні.
Основні умови компонування може бути записане у вигляді наступних рівностей [4,33]:
або 
.При застосуванні між сусідніми технологічними роторами транспортних роторів величина, що рекомендується, відношення [4,33]:
.У нашому випадку viтр=vi+1тр=const, отже
умова виконується.З умови рівності продуктивності машин, що складають автоматичну роторну лінію, випливає, що
,що і використовується при розробці необхідної лінії.
При міжопераційній передачі деталей повинен забезпечуватися збіг позицій одного ротора з позиціями іншого в секторі прийому і передачі деталей у ті самі проміжки часу, що відповідають темпові роботи машин. При рівній продуктивності роторів у загальному випадку