Характеристика технологічного обладнання потокової лінії виготовлення молочного цукру і рафінованого (стр. 4 из 5)
| t | 100 | 120 | 130 | 140 | 150 | 200 |
| n | 2 | 2.4 | 2.8 | 3.2 | 3.6 | 5.0 |
Необхідна потужність на валу розпилювального диску знаходять по формулі:
N= 
кВт
де
- колова швидкість обертання диску, м/с;G – продуктивність сушарки продуктів,кг/год;
d – діаметр диску, м.
5. Правила експлуатації
Експлуатація насосів і техніка безпеки.
Отримані з заводу-виробника насоси необхідно розібрати й оглянути, переконатися в справності деталей і відсутності сторонніх предметів. Деталі насоса очищають від змащення, консервації і миють гарячою водою і лужним розчином відповідно до інструкції по мийці молочного устаткування. Потім насоси збирають і приєднують до трубопроводу.
При монтажі ретельно перевіряють вали електродвигуна і робочого колеса або ротора. Це особливо важливо для насосів неконсольномоноблочного типу, що мають загальну плиту з приводом. Необхідно правильно установити гумове ущільнювальне кільце в паз корпуса.
Кришки до корпуса варто притискати рівномірно по окружності, не допускаючи перекосу. У протилежному випадку порушується робота насоса.
Електродвигун приєднують до електромережі за виведені кінці обмотки статора в залежності від напруги за схемою, зазначеної на табличці (трикутник або зірка). При неправильному напрямку обертання варто поміняти місцями дві приєднувальні фази мережі.
Обертати насос у холосту понад 3…4 хв не рекомендується, тому що його тертьові частини змазуються продуктом, що тільки перекачується. Порушення цього правила може привести до перегріву ущільнювального пристрою і навіть виходові його з ладу.
Усмоктувальна труба повинна бути короткою, прямою і герметичною. Нагнітальний і усмоктувальний трубопроводи повинні вільно без перекосів приєднуватися до патрубків насосів.
Для пуску відцентрового насоса необхідно відкрити кран на всмоктуючій лінії, включити електродвигун і відкрити кран на нагнітальній, для пуску відкрити запірні крани на нагнітальній лінії, включити електродвигун і відкрити кран на всмоктувальній.
Під час роботи насоса треба систематично стежити за сальником вала - при незадовільному стані чепцевого пристрою може текти рідина, що перекачується. Це виявляється візуально за допомогою спеціального отвору у фланці насоса, через який витікає рідина.
Перед зупинкою насоса необхідно поступово відключити подачу продукту і на ходу машини промити блок циліндра гарячою водою.
Ефективність роботи ротаційних насосів (продуктивність, напір, к.п.д. і інші параметри) залежить від точності їхнього виготовлення і зборки.
Після установки насоса необхідно переконається в правильному приєднанні електродвигуна. Для цього включають короткочасно (поштовхом) електродвигун і перевіряють, чи збігається обертання його з напрямком, зазначеним стрілкою на корпусі насоса. При неправильному обертанні варто перемінити місцями дві з приєднаних фаз на коробці електродвигуна, прийнявши при цьому необхідні запобіжні заходи.
Підшипники електродвигуна змазуються один раз у 4-6 місяців.
Під час роботи спостерігають за температурою електродвигуна, вона не повинна перевищувати 60…70 С. Нагрівання електродвигуна вище цієї температури свідчить про несправності насоса або електродвигуна.
Розбирати, промивати і збирати насос рекомендується раз у зміну або після тривалої зупинки (більш 4 годин).
Перед пуском в експлуатацію необхідно перевірити надійність заземлення насоса.
При роботі насоса стежать, щоб не було підсмоктування повітря.
До роботі з обслуговування форсунок на сушильному барабані допускаються особи не моложе 18 років, що пройшли медичну комісію, а також курс спеціального навчання, що здали іспит і мають посвідчення. Допуск до самостійної роботи оформляється письмово в журналі інструктажу на робочому місці.
Перед допуском робітник повинний пройти вступний інструктаж з техніки безпеки.
Повторна перевірка знань робітником правил техніки безпеки проводиться 1 раз у 12 місяців.
Робітник по обслуговуванню форсунок на сушильному барабані повинний знати і виконувати:
- Пристрій, принцип дії форсунок, сушильного барабана.
- Основні види неполадок у роботі цього устаткування.
- Безпечні прийоми при обслуговуванні форсунок, що працюють на рідкому паливі.
- Правила пожежної безпеки.
- Правила внутрішнього трудового розпорядку.
- Робити першу медичну допомогу при одержанні травм.
Експлуатація вакуум-випарних установок і техніка безпеки.
На початку роботи установки оператором споживача виробляється періодичний контроль наявності води в ємності і парогенераторі. Якщо рівень води недостатній, то її необхідно долити. Включається насос "Кама" в електричну мережу напругою 220 В і подається вода в струминний вакуумний насос. Вода насоса повертається в ємність по шлангу Du=20-22. Після закриття верхньої кришки і двоходового крана, у ємності створюється вакуум. Через шланг, одягнений на трубку вентиля, попередньо підготовлений продукт за допомогою вакууму засмоктується у внутрішню порожнину ємності. Після цього тумблером на панелі керування включаються ТЕН парогенератора і здійснюється розігрів води в парогенераторі до кипіння. Потім ТЕНи оператором тимчасово відключаються. Через фланець, на теплообмінник подається холодна вода з витратою 150+50 г/с. Через штуцер вода температурою близько 40 0С йде на інші потреби (наприклад, на мийку бідонів) чи зливається в каналізацію. За рахунок безупинно працюючого струминного насоса, у ємності створюється вакуум 0.1 кГс/см2 від абсолютного нуля і менш. Контроль вакууму здійснюється оператором за показниками вакуумметра. Після досягнення необхідного розрядження (час складає приблизно 20 хв.) оператором знову включаються ТЕНи парогенератора і далі установка працює в самонастроювальному режимі. У процесі роботи оператор періодично стежить за показаннями вакуумметра. Технологічний вакуум у процесі випарювання повинний установитися в межах 0.2-0.3 кГс/см2. По закінченні процесу варіння, відключаються ТЕНи парогенератора і відкривається вентиль для напуску у внутрішню порожнину ємності 1 атмосферного повітря.
Список використаної літератури
1.Антипов С.Т. Ученик ХХІ век «Машини и аппараты пищевых производств» - М. «Высшая школа», 2001 г.
2.Барабанщиков Н.В. «Молочное дело», - М. «Колос» 1983 г.
3.Бредихин С.А., Космодемгенский Ю. В., Юрин В.Н. «Технология и техника переработки молока» - М. «Колос» 2003 г.
4.Гальперин Д. М. «Оборудование молочних предприятий, монтаж, накладка, ремонт» - М. «Агропромиздат» 1990 г.
5.Власенко В.В. «Технологія виробництва і переробки молока і молочних продуктів» - В. 2000г.
6.Гончаров Н.Н. Справочник механика молочной промышленности – М. 1959 г.
7.Золотин Ю.П., Френклах М.Б., Ламутина М.Г. «Оборудование предприятий молочной промышленности» -М. Агропромиздат 1985 г., 270с.
8.Иванов В.И. «Технологическое оборудование предприятий молочной промышленности».
9.Ковалевская Л.П. «Технология пищевых производств» -М. «Колос» 1997г.
10.Кравців Р.І., Хоменко В.І., Островський Я.Р. «Молочна справа».
11.Крусь Т.Н. «Технология молочных продуктов».
12.Кугенев П.В., Барабанщиков Н.В. Практикум по молочному делу –М. «Колос» 1978г.
13.Сурков В.Д., Липатов Н.Н., Золотин Ю.П. «Технологическое оборудование молочных предприятий» -М. «Легкая пищевая промышленность» 1983г.
14.Томбаев Н.И. Справочник по оборудованию предприятий молочной промышленности –М. 1967г.
15.Золотин Ю.П., Френклах М.В., Ламутина М.Г. «Оборудование предприятий молочной промышленности» - М. «Агропромиздат» 1985г.
16.Шалыгина Г.А. «Технология молока и молочних продуктов» -М. 1973г.
17.Барановский Н. В. «Пластинчатые теплообменники в пищевой промышленности». «Машгиз», 1962.
18.Вайнберг А. Я., Брусиловский Л. П. «Автоматизация технологических процессов в молочной промышленности». Изд-во «Пищевая промышленность », 1964.
19.Дезент Г. М., Боушев Т. А. «Оборудование и поточные линии для производства мороженого». «Госиздат», 1961.
20.3олотнии Ю. П. «Циркуляционная мойка молочного оборудования». «Пищепромиздат», 1963.
21.Крупин Г. В., Лукьянов К. Я., Тарасов Ф.М., Боушев Т. А, Шувалов В. Н. Васильев П. В. «Технологическое оборудование предприятий молочной промышленности». М., изд-во «Машиностроение», 1964.
Додаток 1
Установка сушильная распылительного типа А1-ОР2Ч
Сушильные установки различной модификации изготавливаются ЗАО «Калиновский машзавод» с 1968 года.
Сушильные установки А1-ОР2Ч изготавливаются согласно ТУ 29.5-25494693.002-2003, являются прямоточными, распылительного типа, с размещением дискового распылителя в верхней части сушильной башни.
Область применения – пищевая, перерабатывающая, химическая, фармацевтическая промышленность.
Предназначены для сушки сконцентрированного цельного молока, заменителя цельного молока с содержанием жира до 30%, обезжиренного молока, молочной сыворотки, соевого молока, меланжа, крови, чая, красителей, аминокислот.
С 2004 года ЗАО «Калиновский машзавод» разработаны и изготавливаются сушильные установки производительностью 650 кг испаренной влаги в час для сушки сыворотки.
В 2007 году разработаны установки для сушки сыворотки, производительностью 650 и 1300 кг испаренной влаги в час. Отличительной особенностью данных установок является двойная циклонная очистка отработанного воздуха.
Преимущества данной системы очистки:
· улучшение экологических показателей;
· снижение норм расхода сырья;
увеличение количества готового продукта.
Также ЗАО «Калиновский машзавод» производит:
· СIР-мойки для автоматизированной безразборной мойки технологического оборудования, в том числе сушильных установок;