Пошиття жіночого одягу (стр. 2 из 4)

Клейова нитка – це волокно виготовлене із термопластичного полімеру.

Ґудзики

Для одягу виробляють механічним способом – вирізанням із дерева та природних матеріалів; штампуванням, вирубуванням із листового металу; пресуванням – формування ґудзиків із порошку в прес-формах під дією високої температури й тиску; плетенням – із оздоблювальних шнурів, ниток; способом формування ґудзиків на одязі шляхом взаємодії полімеру з тканиною. За призначенням ґудзики поділяють на костюмні (25-25мм); пальтові (26мм і більше); платтяні (12 мм і більше); брючні (14-17мм); сорочкові (10 -19 мм); для фірминого одягу (14,18,22,24 мм). За формою ґудзики бувають круглими, овальними, довгастими, кулькоподібними, фігурними, з ахарактером оверхні лицьового боку – з дірочками (2,4) або з нижньою петелькою для пришпилювання, за кольором – чорні, білі, кольорові, строкаті. Основні властивості ґудзиків визначаються здебільшого властивостями матеріалів, з яких вони виготовлені.

Праска

В якості робочих органів активно діючих на вироби використовують різні праски з електричним обігрівом з пропаруванням і без пропарування. Зволожені тканини проходить при прижиманні великим пальцем довгого кінця ричала, клапан при цьому відкривається і вода поступає в розігрівач. Пропрасоване зволожують під час прасування. В якості при просовуванні використовують відрізок тканини.

Прасувальні столи

Для виконання операції внутрипроцесної і кінцевої ВТО роз прасування різних швів верха і підкидки, запресовування швів і залишки деталей, припасовування кишень і інших малих деталей прокладання клеєною хромки, підкладки готового виробу і інших операцій. Застосовуються компоненти приладів, в яких входять прасувальні столи, електрокарові праски, парогенератори, вакуумні пристосування і допоміжні прилади.

Прасувальні столи – один з найбільш поширених і простих по конструкції видів обладнання використаного на швейних підприємствах для ВТО швейних виробів. По конструкції розрізняють прасувальні столи двох типів з установленням основної прасувальної подушки на центральній опорі з встановленням її консольно. Прасувальні столи мають систему регулювання швидкості потоку повітря в основних і допоміжних подушках, необхідну для високоякісної обробки виробу із матеріалів різних видів і немаючи можливості залишати відбитків на виробах.

Знімання розмірних ознак

Розмірні ознаки знімають сантиметровою стрічкою не натягуючи і не ослаблюючи її. Людина повинна триматися невимушено, без напруження м’язів. Знімання розмірних ознак, обов’язково проводити при чіткому визначенні лінії талії. При знімаyні розмірних ознак взуття має бути на нижньому підборі або без нього.

Техніка знімання розмірних ознак

1. Ріст – Р – відстань від тіла до підлоги, визначається в сантиметрах.

2. Півокружність шиї – Ш – стрічка проходить навколо шиї зустрічається у поглиблені яремної впадини.

3. С гр І (перша пів окружність грудей) – стрічка проходить навколо тулуба через виступаючі точки лопаток, під пахвами, через точки задніх і передніх кутів, під пахових впадин над грудьми. Замикається стрічка з правої сторони.

4. С гр. ІІ (друга пів окружність грудей) – стрічка проходить навколо тулуба через виступаючі точки лопаток під пахвами, через точки задніх і передніх кутів, під пахових впадин по центру грудей.

5. С гр. ІІІ (третя пів окружність грудей) – стрічка проходить по нижніх краях лопаток під пахвами і по центру грудей, цифрове значення ділять на 2 і дана мірка являється розміром, розмір тільки парне число.

6. С та (пів окружність талії) – стрічка проходить по найбільш вузькому місці на рівні лінії талії.

7. Сб (пів окружність бедер) – стрічка враховує найбільш виступаючі точки ягодиць і виступаючу точку живота.

8. Ш гр І (ширина грудей) – стрічка проходить горизонтально над грудьми, між передніми кутами під пахових впадин, значення ділиться на 2.

9. Ш гр ІІ (ширина грудей ІІ) – стрічка проходить по горизонталі, між передніми кутами під пахових впадин по центру грудей. Цифрове значення ділимо на 2.

Побудова дворукава

Розмірні ознаки: Д рук = 56; Оп = 23; П оп = 4; Ш низу = 13 см.

І Побудова базисної сітки

1. Будуємо прямий кут із Т.А.

2. Довжина рукава АН = 56

3. Ширина рукава АА1 = Спи+Пр Сш = 18

4. Висота окату рукава АР ѕ АТ = ѕ = 17,2

5. Від точки Р1 підіймаємо верх на 4 см, вимірюють від точки 4 до точки Н1 і середину позначаємо Н1 і проводимо лінію в ліво.

6. Лінія середини окату АО = ОА1 = АА1 = 9 2

7. Вигін переднього перекату рукава: Л 1,5 см і з’єднують пунктирну лінію із точкою Г1 і Н1.

8. Ширина переднього перекату Р1 - від точки 1,5 і Н1 з ліва 4 см зєднуєм плавною лінією.

9. Допоміжні т. для оформлення окату рукава:

а) визначаємо середині між т.о (Т.С)

б) з’єднують із точкою 4

в) Т.Р1 по бісектрисі кута відкидають 2 см окат проходить через точки О, С1, т.4 і т.2 від т. Р1 4 см.

Побудова ліктьової частини

1. Від т. Р до верху відкладають 1/3 АР

РК = 1/3 АР = 17,2 = 5,8

2. КК1 = 4,5 – 5

3.

Від Т. О 1,5 см на якій в на т. 1,5 6 см в т. є перпендикулятор 2 см до верху.

4. Від Л в ліво 1,5 см. Від точки Н1 вліво відкидають ширину рукава в низу 13-14 см точка Н2.

Опис тканини

Вовняні тканини виробляють здебільшого з овечої (тонкої, напівтонкої, напівгрубої та грубої), козячої, верблюжої вовни. Застосовують також відновлену вовну та відходи вовняного виробництва, штабельовані штучні та синтетичні волокна, хімічні комплексні та текспедровані нитки, бавовняну й нітронову прянсу.

За видом сировини вовняні тканини поділяють на такі групи: чисто вовняні – вміст вовняних волокон не менше 95%; вовняні – 70%; напіввовняні – 20% відповідно (ДСТУ 3047 - 95).

Драпи – це щільні, пружні, м’які пальтові тканини з ворсовою поверхнею з одиничної або крученої апаратної пряжі. Виробляють їх півтора – двошаровим складним переплетінням, використовуючи для кожного шару різну за волокнистим складом і лінійною густиною пряжу. Для виробництва драпів застосовують одиничну чисто і напіввовняну пряжу. Напіввовняні драпи містять 35 – 70% вовни, решта штучні синтетичні волокна. Поверхнева густина драпів становить 450 – 760 г/м².

За забарвленням вони бувають гладко фарбовані, меланжеві, півстрявоткані, з велюровою касторовою та ратиновою обробкою ворсу.

Драпи з велюровою обробкою на лицевій поверхні мають пухнастий, м’який ворс, отриманий внаслідок ворсування і підстригання на спеціальних машинах. Драпи з кастровою обробкою – це щільні зваляні тканини з густим низьким запресованим ворсом. Тканини з вмістом бавовни штабельованих штучних, синтетичних волокон піддаються волого-тепловій обробці дещо важче. Під час пошиття виробів із драпу особливих труднощів не виникає однак ці тканини важче спресовуються, розпрасовування швів драпових тканин вимагає тривалого часу.

Опис виробу

Жіноче пальто приталеного силуету із вовняної тканини злегка розширене до низу. Пілочки з виточками по талії з відкритою центральною застібкою. На (три) обметані петлі ґудзики, кишені накладені клапани.

Спинка без шва. Рукава вшивні двомовні. Комір стійка.