Виготовлення демісезонного пальто (стр. 3 из 3)
n – кількість виточок
Зазначення ширини борту по лінії борту
Б2Б3 = Б2Б4(Сб+Пр) =
Визначення ширини виробу по лінії низу
Н2Н3 = Н2Н4 = Б2Б3+1 = 3,3 см
Н3Н31 = Н4Н41 = Н1Н11 = 1 см.
Розрахунок рукава
ГГ1 = Оп+Поп = 28+8 см = 36см
ГО5 = Ѕ ГГ1 = 18 см
050 = Bd-2 = 16-2 = 14 см
Он = Др = 63 см
ОЛ2 = Ѕ ОН-3 = Ѕ ·58-3 = 26 см
Р2Р = ГП2 (спинки) = 5,1 см
Р3Р1 = Г3П5 (пілочки) = 4,8 см
О1О3= Ѕ О1О = Ѕ ·9 = 4,5 см
О2О4 = Ѕ О2О·2 = Ѕ ·9-2 = 2,5 см.
Розділ 5. Розкладка лекал
Розкладка лекал – це складний процес який вимагає знань, навиків і дотримання технічних умов, тобто правил які закладають умову високоякості в готовому одязі і економічні витрати матеріалів.
При розкроюванні напрямок нитки основи, ворсу а також норми розходу тканини на моделі.
При розкроюванні тканини які не мають форсу, відтінку, гладко фарбованих, в смужку або клітинку, лекала можна розкладати в різних напрямках, але при цьому враховують симетрію малюнка.
У ворсових тканинах з яскраво виділяючим ворсом (драп, сукно, замш) ворс направляють у деталях зверху в низ.
При розкроюванні тканин необхідно враховувати напрямок нитки основи на деталях і слідкувати за тим щоб відхиленням не перевищувати норми.
При розкладці на тканині в смужку ніякі відхилення не допускають. Якщо на тканині тематичний малюнок то слід не забувати щоб малюнок співпадав на левах чи рельєфах.
Лекала підкладки викроюють по лекалах верху після першої примірки.
При розкроюванні тканини з дефектами необхідно слідкувати, щоб дефекти попадали у випади або в закриті частини деталей крою.
Таблиця 5.1.
| № п/п | Назва деталей | Кількість | |
| лекал | Деталей крою | ||
| 1. | Пілочка центр. част. | 1 | 2 |
| 2. | Пілочка бокова част. | 1 | 2 |
| 3. | Комір | 1 | 2 |
| 4. | Рукав | 1 | 2 |
| 5. | Клапан | 1 | 2 |
| 6. | Підборт | 1 | 2 |
Отже, користуючись даними рекомендаціями по розкладці лекал:
Я використала спосіб згин, при якому тканину складають у двоє, а деталі викроюють по дві. Деталь нижня аналогічна верхній.
Розділ 6. Економічна частина
Поняття “власник” відносно нове для нашого ділового життя. Більше того, останнім часом це поняття стало набувати нового значення.
Найбільш характерним способом ведення справ у швейній сфері є малий і середній бізнес.
Початок 90-х років минулого сторіччя відзначався появою більшої кількості приватних підприємств. У більшості з них власник і керівник був одним і тим же лицем. Тенденція останнього часу полягає в тому, що функція власника стала поступово відокремлюватись від функції керівництва.
Це відбувається з декількох причин. Одна з основних причин полягає в тому що власник (він же керівник) починає розуміти, що він не має можливості серйозно займатися підприємством своєї кваліфікації через відсутність вільного часу, що йде на ведення бізнесу.
Тому перед власником завжди постає дилема: або навчатись і продовжувати навчатись і керувати, або шукати професійного управління і передавати йому оперативне управління.
Доволі часто другий варіант стає більш підходящим щей тому, що власнику не потрібно займатися оперативним управлінням, то у нього з’являється можливість реалізувати інші проекти, до яких часто не доходили руки.
Яку інформацію потрібно зробити і аналізувати для розуміння стану справ у бізнесі? Можна виділити кілька напрямків, по яких обов’язково потрібно передбачати показники ефективності діяльності.
Фінансові результати говорять про гроші, що приносяться бізнесом в теперішній час.
Маркетингові результати говорять про положення компанії на її перспективах на майбутнє.
Показники виробничої діяльності говорить про ефективність організації виробничого процесу.
Показники внутрішньої інфраструктури компанії говорить про ефективність забезпечення основного виробництва всім необхідним.
Останнім часом почастішали випадки претензій зі сторони клієнтів до термінів виконання замовлень і якості. Також ательє стало відчувати нестачу кваліфікованих робочих кадрів.
Отже для підвищення ефективності пошиття виробів необхідне виконання наступних пунктів:
Підвищити об’єм продажу;
Вийти на рівень рентабельності;
Зменшити термін виконання замовлень.
Зменшити регулярність виплачування заробітної плати.
Таблиця 6.1.Затрати матеріалів
| № п/п | Назва матеріалів | Ширина тканини, м | Кількість метрів, штук | Вартість 1м; 1 шт., грн | Вартість матеріалів в грн |
| 1. | Джинс | 1.5 | 2.00 | 37 | 74 |
| 2. | Підкладка | 1.5 | 1.80 | 12.00 | 21.60 |
| 3. | Клейова | 1.00 | 1.50 | 2.5 | 3.5 |
| Фурнітура | |||||
| 4. | Нитки | 3 | 1 | 3 | |
| 5. | Ґудзики | 10 | 0,5 | 5 | |
| 6. | Плечики | 2 | 1,5 | 1,50 | |
| 7. | Клейова смужка | 1.00 | 0,50 | 0,50 | |
| 109,10 | |||||
Таблиця 6.2.Собівартість
| Назва виробу | Вартість матеріалів | Вартість пошиття в грн. | Амортизація | Енерготрати | Накладні витрати |
| 100% | 70% | 22% | 1% | 5% | 2% |
| Пальто демісезонне | 76,3 | 16,7 | 1,67 | 8,35 | 3,2 |
Розділ 7. Література
1. І.Н. Литвинова “Технічний вигляд жіночого верхнього одягу” 1992р.
2. О.В. Радкевич “Моделювання одягу” Київ “Вікторія” 2000 рік.
3. К.Р. Лазур “Швейне матеріалознавство” Львів “Світ” 2004 рік.
4. М.Г. Головніва, В.М. Михайлець “Технологія крою та шиття” Київ “Техніка” 1985 рік.
5. Журнал Наталі “Сучасна мода” Київ 2005 рік.