Модернізація механізму товаровідтягування побутової трикотажної машини Українка-2 (стр. 11 из 12)

Освітленість цеху повинна становити не менше 750 Лк ([19], с.121).

В текстильних приміщеннях доцільним буде застосування світильників марки ЛСП або ЛОУ. В них встановлено дві люмінесцентні лампи, що дає можливість зменшити пульсацію сумарного світлового потоку і уникнути стробоскопічного ефекту.

Світильники розміщуємо у верхній зоні цеху на висоті 3 м від підлоги.

Допустимий коефіцієнт пульсації не повинен перевищувати 15% ([19]).

Для захисту від шуму в цехах підприємства застосовують ряд заходів.

Найбільш дієвий з них – боротьба з шумом в джерелі його виникнення (створення малошумних механічних передач, вентиляторів, зменшення тертя в підшипниках).

Ефективною являється і акустична обробка приміщень цехів. Вона передбачає покриття стелі та внутрішньої поверхні стін звукопоглинаючими матеріалами. Внаслідок цього знижується інтенсивність відбитих звукових хвиль. Додатково до стелі можна підвісити звукопоглинальні щити. Враховуючи, що висота приміщень цехів на даному підприємстві не перевищує 6 м , цей метод дозволить знизити шуми до нормованого значення – 92 дБА ([16], с.164).

Для очищення повітря та створення оптимальних мікрокліматичних умов у приміщенні рекомендовано організувати загальнообмінну припливно-витяжну вентиляцію.

При реконструкції даної системи слід звернути увагу на винесення шумового обладнання (вентилятора) в окреме приміщення (горище).

Для контролю концентрації шкідливих речовин в повітрі виробничих приміщень та робочих зон використовують лабораторний метод, що полягає у відборі проб повітря робочої зони і проведення фізико-хімічного аналізу;

Запиленість повітря на даному підприємстві визначається ваговим, методом. Вимірювання та контроль проводять щомісячно.

Для захисту від шкідливої дії речовин в текстильному виробництві потрібно застосовувати наступні заходи та засоби:

– удосконалення технологічного процесу та устаткування (застосування замкнутих технологічних циклів, неперервних технологічних процесів);

– герметизацію виробничого устаткування;

– нормальне функціонування систем опалення, загальнообмінної вентиляції;

– попередні та періодичні медичні огляди працівників, дотримання правил особистої гігієни;

– контроль за вмістом шкідливих речовин в повітрі робочої зони.

Основні технічні засоби, які впроваджують в трикотажному виробництві для безпечної експлуатації електрообладнання:

Захисне заземлення – це навмисне електричне з’єднання із землею або з її еквівалентом металевих неструмоведучих частин, котрі можуть опинитися під напругою. Призначення захисного заземлення – усунення небезпеки ураження людей електричним струмом при появі напруги на конструктивних частинах електрообладнання, тобто при замиканні на корпус швейної машини або праски.

Область його застосування трифазні трипровідні мережі напругою до 1000 В з будь-яким режимом нейтралі, що практично підходить для умов даного виробництва. Отже, для безпечної експлуатації електрообладнання пропонується організувати виносне заземлення.

Для штучних заземлювачів слід застосовувати вертикальні та горизонтальні електроди. В якості вертикальних використовують сталеві труби, діаметром 30–50 мм або сталеві кутники (від 40×40 мм до 60×60 мм) довжиною 2,5–3 м. Можливе використання сталевих прутів діаметром 10–12 мм. Для з’єднання вертикальних електродів використовують стрічкову сталь перерізом не менше 4×12 мм або сталь круглого перерізу діаметром не менше 6 мм ([16], с.282).

Під час експлуатації і обслуговування електроустановок доцільно використовувати ізолювальні електрозахисті засоби (гумові килимки, доріжки, підставки).

Важливу роль слід приділяти організації безпечної експлуатації електроустановок, яка передбачена такими нормативними актами, як «Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів» та «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів».

Ремонтно-обслуговуючі роботи в діючих електроустановках з врахуванням заходів безпеки поділяються на: виконувані зі зняттям напруги та без зняття напруги на струмоведучих частинах і поблизу них; без зняття напруги на віддалі від струмоведучих частин, котрі знаходяться під напругою. При цьому слід виконувати такі організаційні заходи:

– оформлення роботи по наряду-допуску, розпорядженню або за переліком робіт, виконуваних в порядку поточної експлуатації;

– допуск до роботи;

– нагляд під час роботи;

– оформлення перерви під час роботи;

– переведення на інше місце роботи.

Всі роботи в електроустановках, де немає потреби оформляти наряд-допуск повинні виконуватись:

– за розпорядженням осіб уповноважених на них; з оформленням в оперативному журналі;

– в порядку поточної експлуатації з подальшим записом в оперативному журналі.

Під час виконання ремонтних робіт зі зняттям напруги необхідно виконувати наступні заходи:

– вимкнути необхідну комунікаційну апаратуру та забезпечити унеможливлення подачі напруги до місця роботи внаслідок помилкового або добровільного її вмикання;

– вивішувати на приводах ручного та ключах дистанційного керування комунікаційної апаратури (автоматах, рубильниках, вимикачах) заборонні плакати;

– вивісити попереджувальні та приписувальні плакати; встановити огородження, при необхідності, на робочі місця, які залишились під напругою.

Важливим заходом є підготовка обслуговуючого персоналу, який насамперед полягає в навчанні та перевірці знань з електробезпеки (не рідше одного разу в рік) всіх категорій (починаючи із відповідального по підприємству за електрогосподарство (енергетика) до електрика з ІІ і вище групою допуску; проведенні інструктажів з не електротехнічним персоналом (не рідше одного разу в 6 місяців) із відповідною реєстрацією в журналі інструктажів з питань охорони праці.

При виконанні вище перерахованих засобів і заходів на даному підприємстві будуть створені безпечні умови праці.

4.3 Заходи щодо охорони навколишнього середовища

Оскільки викиди пилу від трикотажного виробництва є незначними, то спеціальних заходів щодо захисту навколишнього середовища в дипломному проекті не передбачаємо.

4.4 Розрахунок штучного та природного освітлення

Розрахунок штучного освітлення в робочій зоні приміщення проводиться одним із існуючих методів – використання світлового потоку. Методика розрахунку взята із ([16]). Цех швейного виробництва оснащений освітлювальною арматурою, яка забезпечує нормативні значення освітлення, що відповідають вимогам СНиП 11-4-79.

Розрахунок загального рівномірного освітлення по горизонтальній робочій поверхні визначаємо за формулою:

, (4.1)

де Nв – кількість світильників, шт;

Еn =300 – нормоване мінімальне освітлення, Лк;

Фл =1640 – світловий потік однієї лампи, Лм;

S =50 – площа освітлювального приміщення, м2;

К3 =1,3…1,8 – коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості в результаті забруднення та старіння ламп. Для розрахунку приймаємо К3 =1,5;

Zn =1,1…1,15 – коефіцієнт мінімального освітлення. Приймаємо Zn =1,13;

Кл =2 – кількість ламп в світильнику, шт;

ŋ – коефіцієнт використання світлового потоку ламп.

Для визначення ŋ обчислюємо індекс приміщення за формулою:

, (4.2)

де h – висота підвішування світильників, м;

b і l – ширина і довжина приміщення, м;

Приймаємо ŋ = 49 ([19], с.128).

Для освітлення виробничого приміщення приймаємо люмінесцентні лампи типу ЛД30. Тоді за формулою (5.1) визначаємо кількість світильників у швейному цеху:

Отримані результати розрахунку:

– тип джерела світла…………………………люмінесцентна лампа;

– потужність лампи, Вт……………………..30;

– марка світильника…………………………ЛСП–01;

– кількість світильників, шт………………..16;

– висота підвішування, м……………………3,0.

Рівномірність освітлення у виробничому приміщенні досягається при умові того, що світильники підвішені на висоті 3,0 м від підлоги, а відстань між їх центрами становить 2,5–2,8 м.

Оскільки в цеху запропонований комбінований вид освітлення, то необхідно провести розрахунок природного освітлення.

Площа вікон проектованого приміщення обчислюється за формулою:

(4.3)

де е – коефіцієнт природного освітлення;

τ – коефіцієнт, що враховує втрати світла від забруднення вікон.

4.5 Пожежна безпека

Згідно діючого законодавства керівнику підприємства необхідно виконати ряд організаційно-технічних заходів направлених на створення пожежобезпечних умов у всіх структурних підрозділах підприємства. Основними з них є:

– розробка і затвердження положень, інструкцій, інших нормативних актів, що діють в межах підприємства, а також здійснення постійного контролю за їх дотриманням;

– забезпечення дотримання протипожежних вимог, стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів органів державного пожежного нагляду;