Деревину для токарних робіт потрібно добре просушити (12 – 20 % вологості). Вона повинна бути без сучків, тріщин, гнилі та інших вад. Для виготовлення виробів, що матимуть прозоре оздоблення, треба підбирати породи, деревина яких має красиві кольори і текстуру.
Заготовка звичайно має форму з квадратним перерізом, її треба підготувати для кріплення у центрах верстата. Спочатку на торцях заготовки розмічають її центр. Потім торець, що йде на передню бабку, пропилюють по лінії розмітки на глибину 6...8 мм, щоб не розколоти заготовку під час кріплення. Другий торець у точці перетину ліній розмітки трохи накерняють або наколюють шилом. Розміченій заготовці рубанком надають форми восьмигранника.
Перш ніж почати роботу на токарному верстаті, закріплюють заготовку і підручник. Вмикають верстат.
Різцями для токарної обробки деревини є стамески. Залежно від призначення вони мають різну форму. Для чорнової обробки застосовується напівкругла стамеска — рейєр. Рейєр тримають правою рукою за кінець ручки. Лівою рукою притискують рейєр до підручника і обережно наближають до заготовки, що обертається, доки лезо не почне знімати стружку. Потім рейєр переміщують уздовж опорної лінійки підручника ліворуч і знімають першу стружку товщиною 1...2 мм. Знімати товщу стружку не рекомендується, бо рейєр вібруватиме, а заготовка може вирватися. Рейєр тримають так, щоб працювала середина леза. Після цього знімають другу, третю й наступні стружки, доки заготовка не набуде циліндричної форми. Стамеску переміщують відповідно ліворуч або праворуч. Коли переміщують стамеску ліворуч, її нахиляють так, щоб працювала ліва частина леза, а коли праворуч — тримають так, щоб працювала права частина леза. При цьому менше затуплюється інструмент, а поверхня стає чистішою.
Стояти за токарним верстатом треба прямо, рівномірно спираючись на обидві ноги, причому ліва нога має бути трохи попереду. Обидві руки одночасно рухаються ліворуч або праворуч, переміщуючи стамеску, а корпус тіла залишається нерухомим. Після чорнової обробки поверхні повинні бути рівними, без глибоких виїмок і виривів деревини.
Для чистового точіння застосовують плоску стамеску зі скошеним лезом — мейсель. Його тримають так само, як і рейєр. Тупий кут мейселя напрямляють у бік руху, а ріжучий край розміщують приблизно під кутом 40° до осі обертання заготовки. Стружку зрізують не всім лезом, а його серединою і нижньою частиною. Припуск на чистову обробку — 1,5...2 мм.
Після обробки циліндрична поверхня повинна бути гладенькою і заданого розміру. Діаметр виробу вимірюють кронциркулем або штангенциркулем. Правильність розмірів циліндричних виробів перевіряють кількома замірами по довжині заготовки, прямолінійність — лінійкою або кутником.
Мейселем підрізують торці й відрізують готову деталь. Але перед цим намічають лінію, по якій і торцюють виріб. Стамеску ставлять на підручник гострим кутом донизу й злегка торкаються оброблюваної поверхні. Потім відводять стамеску в бік припуску і підрізують торець.
Стамеску ставлять під кутом до осі обертання, щоб площин, фаски була перпендикулярна до осі обертання деталі. Для того щоб стамеска легко входила в тіло заготовки, частину матеріалу з боку припуску поступово зрізують на конус. Послідовно повторюючи ці прийоми, торцюють доти, поки діаметр шийки не досягне 8...10 мм. Потім виріб знімають з верстата і стамескою зрізують шийку, що залишилась. Конічні поверхні обточують так само, як і циліндричні, але підручник повертають на потрібний кут до осі обертання заготовки.
Відрізувати готову деталь, підрізувати торці у заготовки діаметром до 100мм і робити канавки можна також відрізни різцем. При цьому опорну лінійку підручники опускають так, щоб його вершина була на лінії центрів. Відрізний різець тримають, як peep, але подачу виконують не вздовж деталі, а перпендикулярно до осі обертання.
Виточені з деревини вироби можна обробляти різними спобами. Деякі деталі обробляють на верстаті тільки шліфувальною шкуркою. Для цього використовують скляні шкурки. Шліфувати деревину наждачними шкурками не слід, бо вони утворюють темний пил, який може забруднити виріб. Шліфувальну шкурку прикріплюють до дерев'яної колодкиклеєм або цвяхами. Колодку зі шкуркою притискують до деталі, що обертається, й переміщують уздовж неї зворотно-поступальними рухами.[8, 300]
Щоб надати виробу привабливого вигляду і виділити текстуру, його полірують. Відполірувати виріб можна бруском твердішої деревини. Прийоми роботи такі самі, як і при шліфуванні.
ІV. ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП
4. 1. Економічне та екологічне обґрунтування.
Екологічне обґрунтування
Дана робота складається із деревини. Як ми знаємо цей матеріал є екологічно чистим, як для людини так і для навколишнього середовища. Оздоблення виробу відбувається лаком. Це негативно впливає на організм людини.
В основному виріб можна застосовувати у побуті.
Економічні розрахунки
Вартість матеріалу для виготовлення виробу:
Проводимо остаточний розрахунок вартості деревини на виготовлення коника, враховуємо те що вартість 1 м3дощок становить 600 грн.
0,08*600=48грн.
Враховуємо затрати електроенергії, вони становлять 8 грн.
Витрати на оздоблення виробу:
Лак – 6 грн.
Фарба – 4 грн.
Кісточка - 2 грн.
Розрахунок оплати праці (Роп). Час виготовлення виробу становить 15 год. Орієнтовно оплата праці робітника (Рр) складає 5 грн./год.
Затрати на оплату праці приблизно 75 грн.
Рахуємо загальні витрати на виготовлення виробу:
48+8+6+4+2+75=143 грн.
Отже, на виготовлення коника - каталки, я затратив 143 гривень.
4.2 Мінімаркетингові дослідження
Пройшовши по магазинах я знайшов подібні вироби. Але вони ще покриті м’якою тканиною. Я вирішив зробити подібний, але без пом’якшуваного матеріалу, щоб був більш практичний у застосуванні і коштував дешевше. На мою думку даний виріб буде дуже часто використовуватись у розвагах дітей.
ВИСНОВОК
Під час виконання курсової роботи я удосконалив знання, уміння та навички в області роботи з деревиною, розвинув творчу уяву, логічне мислення. Я бачив багато виробів у яких використовувались елементи точіння деревини. Здавалося щоб виготовити такий виріб потрібно бути великим майстром своєї справи, проте коли я на заняттях в майстерні ближче ознайомився із цим ремеслом, то зрозумів що виготовлення таких виробів не таке вже й складне. Також у подальшому виготовленні виробу можна змінити композицію ніжок, поперечин та вибрати інший матеріал деревини. Під час виготовлення виробу я більше дізнався про обробку деревини. Мені дуже сподобалась ця робота.
Дана курсова робота не є дуже складною, проте вона потребує багато сил, вмінь, наполегливості та звичайно бажання.
При виготовленні виробу насамперед необхідно правильно розмітити та обробити заготовку, щоб потім не виникло проблем із складання виробу.
Щоб виготовити даний виріб необхідно спочатку ознайомитись із технологічною документацією, після цього можна приступати до роботи.
З геометрії різальної частини свердла досить розповісти про утворення різальних кромок, а при поясненні процесу свердління дати поняття про проникнення різальних кромок у метал внаслідок взаємодії двох рухів свердла: обертального руху різання і поступального руху подачі.