Смекни!
smekni.com

Розробка технічного процесу виготовлення деталі корпус компресора (стр. 1 из 3)

Міністерство освіти і науки України

Полтавський політехнічний коледж

Національного технічного університету

«Харківський політехнічний інститут»

Розробка технічного процесу

виготовлення деталі

«Корпус компресора»

Пояснювальна записка до курсового проекту

КП52.501267.002 ПЗ

Керівник проекту Л.М. Погорецька

03.02.2009

Розробив студент М.В. Гололобов

01.02.2009

2009


ЗМІСТ

1. Вступ

2. Загальний розділ

2.1. Короткі відомості про деталь. Технічні вимоги до виготовлення деталі

2.2. Матеріал деталі, його хімічний склад і механічні властивості

2.3. Аналіз технологічності і конструкції деталі

3. Технологічний розділ

3.1. Визначення типу виробництва

3.2. Вибір виду та методу одержання заготовки

3.3. Технічно-економічне обґрунтування вибору заготовки

3.4. Розробка маршруту механічної обробки деталі з вибором технологічних баз і обладнання

3.5. Характеристика обладнання, яке використовується при виготовленні деталі.

3.6. Визначення припусків і встановлення операційних розмірів, допусків для поверхні Ш96Н11(+0,22). Побудова схеми розташування полів допусків і припусків для цієї поверхні.

3.7. Розробка операційного технологічного процесу розточної обробки поверхні Ш96Н11(+0,22).

3.8. Розрахунок режимів різання обробки вищевказаної поверхні.

3.9. Розрахунок норми штучного часу на розроблену операцію розточної обробки поверхні Ш96Н11(+0,22).

4. Література

Додатки:

Додаток А – завдання до курсового проекту

Додаток Б – альбом технологічних карт (маршрутний, операційний технопроцеси, операційний ескіз, титульний аркуш)

Графічна частина проекту:

- Аркуш 1 – креслення заготовки (формат А3 або А2)

- Аркуш 2 – креслення деталі (формат А2 або А1)

- Аркуш 3 – креслення технологічних карт наладок інструмента (формат А1)


ВСТУП

Головним засобом інтенсифікації виробництва любого призначення є парк машин, які має держава. Прогрес в розвитку суспільства залежить від технічного рівня машин, які використовуються. Їх створення та вдосконалення складає основу машинобудування.

Сучасне машинобудування відрізняється підвищенням експлуатаційних характеристик машин: збільшується швидкість, прискорення, температура, зменшується маса, об’єм, вібрація, час за діяння механізмів.

На етапі виготовлення машин особливу увагу звертають на їх якість та найважливіший показник – точність.

Спираючись на закономірності основ технології машинобудування, можливо визначити точність обробки, яку очікуємо, та спів ставити її з допусками на розмір, форму, розташування поверхонь. Стає можливим оцінити якість технологічного процесу вже в ході його розробки.

Технологія машинобудування дозволяє вирішити проблеми виготовлення машин у відповідності до заданої програми випуску, забезпечуючи встановлені показники якості при оптимальних затратах праці.

Сучасні умови характеризуються бурхливим розвитком виробництва і все більш широким застосуванням високоефективних машин у всіх галузях народного господарства. Виробництво машин є складним процесом, під час якого із вихідної сировини та заготовок виготовляють деталі і складають машини.

Особливе значення технологічний процес має при використанні високоавтоматизованого технологічного обладнання, станків з числовим програмним керуванням, гнучких виробничих систем, автоматичних ліній. На цих видах обладнання потрібні параметри якості повинні забезпечуватися за мінімальної участі оператора.


ЗАГАЛЬНИЙ РОЗДІЛ

2.1. Короткі відомості про деталь. Технічні вимоги на виготовлення деталі.

Деталь «Корпус компресора» входить в у складальну одиницю «Компресор ЕКВО-04». Заводське позначення деталі 37.01.00.23-107. Деталь відноситься до класу корпусних деталей і має код по класифікатору 501267.

Деталь призначена для загального єднання механізмів компресора, а також утримання їх в незмінному положенні під час роботи.

Самий високий квалітет точності обробки 7. більшість поверхонь обробляється по 9-14 квалітетах. Спеціальних вимог щодо точності геометричних форм поверхні деталі немає. Натомість пред’являються великі вимоги щодо точності взаємного розташування поверхонь.

Найнижча шорсткість поверхні характерна в даній деталі для отворів і складає Ra=1,6мкм. Шорсткість інших поверхонь, які обробляються, переважно складає Ra=6,3-12,5 мкм.

Твердість деталі НВ 160-231.

Покриття необроблених поверхонь – ґрунтовка ПФ-020 ТУ6-10-1642-77 або ПФ-020 ТУ6-10-1940-84.

Відомості про деталі, які обробляються заносимо до таблиці 1.

Таблиця 1.

Точність розмірів та ступінь шорсткості поверхонь

Номер поверхні Найменування поверхні деталі Точність (квалітет) Допуски (відхилення) Клас шорсткості
Діаметри
5 М 16 - 6Н 6 4Ra (6.3)
8 М 22Ч1,5-7Н 7 +0,01 0 4Ra (6.3)
12 Ш 130 Н7 (+0,01)2 отв 7 6Ra (1.6)
13 М 12 – 6Н 24отв 6 4Ra (6.3)
16 Ш 96 Н11(+0,22)2 отв 11 +0,22 0 6Ra (1.)
Довжини
1 118 -0,1 9 0 -0,1 6Ra (1.6)
2 118 -0,1 9 0 -0,1 6Ra (1.6)
6 2 +0,25 14 +0,25 0 4Ra (6.3)
9 20 ±0,26 ±0,26 4Ra (6.3)
10 133±0,5 ±0,5 4Ra (6.3)
17 175 -0,1 9 0 -0,1 6Ra (1.6)
18 175 -0,1 9 0 -0,1 6Ra (1.6)
19 227-1 14 0 -1 5Ra (3.2)
4 Ш 16,8 14
3Ra (12.5)
7 Ш 23,1 14
3Ra (12.5)
11 1,6Ч45˚ 2 фаски 14
3Ra (12.5)
14 Ш 12,6 24 фаски 14
3Ra (12.5)
15 1,6Ч45˚ 2 фаски 14
3Ra (12.5)
Радіуси
3 R 20 тіп 14
4Ra (6.3)

2.2. Матеріал деталі і його хімічні і механічні властивості.

Для деталі «Корпус компресора» використовують матеріал сірий чавун марки С420, який використовується в деталях, де потрібна висока міцність і підвищений опір зносу.

Дані про хімічний склад і механічні властивості матеріалу заносимо в таблиці 2,3.

Таблиця 2.

Хімічний склад СЧ 20 ( в %)

Вуглець Кремній Марганець Фосфор Сірка Хром Нікель
3,0-3,3 1,3-1,7 0,8-1,2 до 0,3 до 1,15 до 0,3 до 0,5

Таблиця3.

Механічні властивості СЧ 20

Тимчасовий опір розриву Gb МПа не менше Межа міцності при згині МПа не менше Тимчасовий опір стисканню МПа Твердість по Брінелю НВ
210 200 750 170-241

2.3. Аналіз технологічності конструкції деталі

2.3.1. Якісна оцінка

Деталь відноситься до складу корпусних деталей. Складається в привалочних поверхонь, до яких прилягають сопрягаємі деталі. Потрібна складна форма заготовки.

Для обробки деталей потрібен спеціально ріжучий і вимірний інструмент, спеціальні пристосування. Деталь міцна і жорстка. Всі поверхні для обробки доступні.

Висновок. По якісній оцінці деталь можна вважати не технологічною.

2.3.2. Кількісна оцінка.

Кількісну оцінку проводимо по коефіцієнту уніфікації, який розраховується по формулі (1)

(1)

де Q y.e. – число уніфікованих елементів; Q y.e.= 17

Qe – кількість конструктивних елементів; Qe=19

Ку.е.> 0,6

Значить деталь по коефіцієнту уніфікації є технологічною.

Самий високий квалітет точності обробки 7, значить по кількісній оцінці деталь не потребує довідних операцій.

Отже, по шорсткості поверхонь деталь можна вважати технологічною.

Висновок. На основі якісної і кількісної оцінок деталь можна вважати технологічною відносно.


3. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ

3.1. Визначення типу виробництва.

Тип виробництва визначають виходячи з кількості деталей , що підлягають обробці(N) і маси деталі (т), відповідно даних таблиці (1, с. 24).

Виходячи з того, що N= 15000 і т= 6,25 кг, тип виробництва - середньосерійне.

3.2. Вибір виду і методу одержання заготовки.

Заводський варіант одержання заготовки передбачає одержання заготовки методом лиття в піщано-глиняні форми. Перевага цього методу – найнижча вартість лиття.

Недоліки - низька точність заготовки, високі параметри шорсткості, великі припуски на механічну обробку, потребує найбільших затрат металу.

Я пропоную цей метод замінити на метод лиття в кокіль. Цей метод має переваги: найбільш дешевий серед спеціальних методів лиття, багатократне використання металічних форм; кокіль дозволяє отримати відливки зі стабільними і точними розмірами (до 12 квалітету), параметр шорсткості може досягати Rz=20мкм, підвищуються механічні властивості відливки.