Розробка ефективної транспортної технології для виготовлення тканини артикулу 4784 (стр. 5 из 5)
де Мгод – годинна потреба у напівфабрикатах, кг/год;
mван – маса вантажу (пакування з тарою), який перевозиться за один рейс, кг.
1) Необхідна кількість підвісних електротягачів на переході мотально – снувальний відділ - шліхтувальний відділ:
Прийнят 1 тягач
2) Необхідна кількість підвісних електротягачів на переході шліхтувальний відділ – проборний відділ:
Прийнят 1 тягач
8. ХАРАКТЕРИСТИКА ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ
Підвісний електричний тягач ВКМ-911 складається з візка, підвішеного на чотирьох опорних котках. Знизу до полиці двотавра пружинами притискається ведуче гумоване колесо, яке одночасно є ротором двигуна пересування. Така конструкція дозволяє електротягачу долати підйоми при нахилі 15°. В електротягач вбудований механізм підйому пульта керування. На передній частині тягача розташований кінцевий вимикач, що запобігає зіткненню. Зверху встановлені два кінцевих вимикача зчитування адреси і стрілок. Траса комплектується з ділянок двотаврової балки і стрілок, уздовж яких протягнуті три тролеї із сталевої смуги. Струмознімач представляє собою здвоєний контакт тролейбусного типу, що забезпечує нормальну роботу на стиках.
За допомогою тяги до тягача прикріплений причіпний візок з підйомним механізмом (вантажопідйомністю 0,5 т). У коробці управління, підвішеній до електротягача, розміщені пускачі і блоки адресації разом з підвісним пультом управління, що має шість кнопок, перемикач і номеронабирач, який служить для задання адреси.
За допомогою кнопок оператор може здійснювати переміщення вантажів вперед і назад, керувати спуском і підйомом вантажу причіпного візка.
Електротягач може обслуговувати 625 адрес за умови, якщо на трасі встановлено 25 пар стрілок, за кожною з яких знаходиться 25 робочих місць.
Після прибуття електротягача до заданої адреси він зупиняється, коробка управління з пультом опускається і за допомогою кнопок на місці виконуються з тягачем і вантажопідйомником, що транспортує тягач, необхідні маніпуляції (пересування вперед і назад, підйом і опускання вантажу на вантажному візку).
Система управління електротягачем має наступні позитивні якості:
- кожен електротягач і кожна стрілка представляє в загальній системі автономну одиницю;
- система дозволяє забезпечити подальше розширення кількості адрес і застосовувати диспетчеризацію аж до програмного управління;
- у схемі застосована апаратура масового виробництва.
Візок призначений для підйому та перевізок по підвісним монорельсовим дорогам на причепі у тягача ВКМ-911 штучних і затарених вантажів.
Візок складається з двох кішок, на яких шарнірно закріплена траверса з механізмом підйому. Візок з’єднується з тягачьом регульованою тягою. Механізм підйому представляє собою електроталь, призначену для підйому вантажа двома вантажними крюками.
Живлення електродвигуна талі здійснюється по гнучкому кабелю, який з’єднується з тягачем. Управління механізмом підйому здійснюється з пульта тягача, а після підйому вантажу у верхнє положення механізм підйому вимикається і включається механізм пересування тягача.
На підприємстві, яке проектується будуть застосовуватись два електротягача ВКМ-911. Один з яких переміщуватиме напрацьовані навої із мотально – снувального відділу в шліхтувальний, а другий із шліхтувального в проборний відділ.
9. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ
Безпека експлуатації вантажопідйомних засобів, регулюється положенням «Основні вимоги безпеки пристрою та експлуатації цехового транспорту підприємств текстильної та легкої промисловості».
Вимоги, виконання яких необхідно дотримуватись при розробці комплексної механізації вантажно-транспортних робіт з використанням підлогового та підвісного видів транспорту:
- для руху цехового транспорту передбачають проходи, проїзди й зазори безпеки, розміри яких повинні визначатися залежно від габаритних розмірів і швидкості руху транспортних засобів, габаритних розмірів вантажів, інтенсивності потоків людей і вантажів, габаритних розмірів робочих місць у суміжних машинах з урахуванням можливості поєднання в окремих випадках смуги руху транспорту з іншими зонами;
- їздові шляхи тягові органи (ланцюг, канат), елементи натяжних і поворотних пристроїв (зірочки, блоки, троси та ін.) підвісних транспортних механізмів у місцях можливого руху людей повинні розміщуватися на висоті не менше 2м від підлоги;
- підвісні транспортні механізми повинні розміщуватися таким чином, щоб їхні підвіски, що несуть вантаж, не переміщувалися над фіксованими робочими місцями (або зонами, де робітники перебувають більше 50% робочого часу), смугами руху підлогового транспорту і людей, а також над входами у суміжні приміщення і кабінети ліфтів;
- перетинання трас підвісних засобів транспорту, а також перетинання трас підлогового транспорту з лініями підвісних пристроїв рекомендується виконувати на різному рівні шляхом застосування мостів, тунелів, передбачаючи в необхідних випадках огорожі;
- кузови підлогових засобів транспорту і вантажні підвіски підвісних транспортних пристроїв, що рухаються у цехових проходах на висоті до 2м від підлоги, повинні мати обтічні зовнішні обриси (у плані) без різко виступаючих деталей, гострих кутів і країв, особливо з торцевих боків. Висота бортів кузова при відсутності в них бокових дверей повинна бути не більше 1м від підлоги. При необхідності допускається – до 1,4м, але для зручності завантаження і розвантаження в його стінах повинні бути дверцята;
- швидкість руху електровізка, навантажувача або тягача повинна бути регульованою, при чому для руху в цехах і складах необхідна наявність ступенів регулювання, що забезпечують швидкість : одна – не більше
3 км/год, інша – не більше 6 км/год;
- акумуляторні машини повинні бути обладнанні звуковим сигналом, надійним та ефективним в експлуатації. Сигнальний прилад на машинах, які використовуються в гучних цехах, повинен мати акустичні характеристики, які дозволяють чітко розрізняти створюваний ними звук на тлі виробничого шуму;
- перетинання транспортної смуги підвісних механізмів, що рухаються на висоті не менше 2м від підлоги, зі смугою руху людей чи підлогового транспорту, обладнуються попереджувальними світловими сигналами, які автоматично включаються при наближенні підвіски до небезпечного місця. Конструкція, кількість і місце установки сигнальних приладів (вид лампи, форма табло, кольори скла, розмір шрифту, текст напису, висота підвісу) повинні забезпечувати їх виразну (надійну) видимість і можливість читання тексту з відстані 5м.
ВИСНОВОК
В результаті виконання курсового проекту з дисципліни «Підйомно – транспортні пристрої та засоби механізації» було опановано:
- основні етапи комплексної механізації транспортних і складських робіт в ткацькому виробництві;
- правильний підбір виду транспортних засобів для здійснення конкретної транспортної операції з найбільшою ефективністю;
- розрахунки техніко-економічних показників роботи транспортних засобів;
- методи постановки і вирішення конкретної задачі з переміщення вантажів та їх складування;
- технічну і довідкову літературу з усіх галузей текстильної промисловості.
В ході розрахунків для забезпечення засобами механізації технологічних процесів текстильного виробництва було встановлено такі транспортні засоби:
· візки ТО-1: 17шт для основи,15 шт для утоку;
· візки типу №5: 49 шт;
· візки типу ТО-4: 2 шт;
· візок ТУН-8: 1шт;
· електротягач АТ-60: 2шт;
· підвісний електротягач типу ВКМ-911: 2шт;
Вибраний спосіб механізації забезпечує ефективність технології виробництва, зниження витрат і збільшення продуктивності праці.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Методичні вказівки до виконання курсових і дипломних проектів «Правила оформлення текстової і графічної документації» для студентів ІV і V курсів спеціальностей 091804 – «Технологія і дизайн тканин і трикотажу», 091803 – «Прядіння натуральних і хімічних волокон» / Прохорова І.А., Рязанова О.Ю., Домбровський А.Г., Закора О.В. – Херсон, ХНТУ, 2006. – 15с
2. Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни «Підйомно-транспортні пристрої та засоби механізації» для студентів ІV курсу спеціальності 091804 – «Технологія і дизайн тканин і трикотажу» напряму підготовки 0918 – «Легка промисловість» факультету технологій і дизайну/ Прохорова І.А., Рязанова О.Ю., Закора О.В. – Херсон, ХНТУ, 2008. – 25с.
3. Хайло В.С. и др. Справочник по механизации в текстильной и легкой промышленности, изд-во «Легкая индустрия», 1971, 392 с.
4. Никонов И.Я. Автоматизированный транспорт в текстильной промышленности (Пространственные монорельсовые дороги). – М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1984. – 184 с.
5. Подъемно-транспортные устройства в текстильной промышленности / И.Я. Никонов, Е.Н. Мамцев, М.Н. Пахнов, А.И. Вощалкин. М.: Легпромбытиздат, 1987. – 224 с.
6. Плеханов Ф.М. и др. Механизация и автоматизация процессов в прядении и ткачестве / Ф.М.Плеханов, Е.Н.Житникова, А.Ф.Плеханов. – М.: Легпромбытиздат, 1991. – 128 с.
7. Проектирование ткацких фабрик: Учебное пособие для вузов / П.В. Власов, А.А. Мартынова, С.Д. Николаев, Н.Ф. Сурнина, А.А. Летуновская. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1983. – 304 с.
8. Проектирование ткацких фабрик, изд-во « легкая индустрия», 1971,488 стр., Авт.: Власов П. В., Сурнина Н. Ф., Никифоров С. И.