Наведений обсяг:
Об'ємна витрата газів, що викидаються, для чотирьох казанів:
, м3/з(18) .Концентрація окислів азоту:
(19) .5.4 Розрахунок висоти димаря
Задаємося швидкістю газів на виході із труби:
.Діаметр труби:
, м(20) .Приймаю діаметр Do = 2,1 м, тоді швидкість газів:
Приймаю параметр A = 160, параметр F = 3.
Задаю висоту труби
м, тоді: ,(22) ; . ,(23) ; ,(24) .Розрахункова мінімальна висота димаря:
Задаю висоту труби
м, тоді: , ; . , ; , .Розрахункова мінімальна висота димаря:
, м м.Визначаємо графічним способом мінімальну висоту димаря:
Рис. 5 Розрахунок висоти димаря
Мінімальна висота димаря Н = 44 м.
Приймаю висоту димаря Н = 45 м, тоді:
, ; . ,Тому що теплове навантаження для літнього режиму становить 20% від теплового навантаження зимового режиму, розраховане для зимового режиму висота димаря буде забезпечувати припустиму концентрацію викидів і при літньому режимі.
6. Автоматизація
У проекті розроблена функціональна схема казана ГМ-30-150. Схема накреслена відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТ 21.404-85 і представлена в графічній частині проекту.
Надійна, економічна й безпечна робота котельні з мінімальним числом обслуговуючого персоналу може здійснюватися тільки при наявності систем: автоматичного регулювання, автоматики безпеки, теплотехнічного контролю, сигналізації й керування технологічними процесами.
Завданнями автоматичного регулювання є: підтримка температури води, що подається в тепломережу, на заданому рівні, обумовленим відповідно до опалювального графіка при економічному спалюванні використовуваного палива й стабілізація основних параметрів роботи котельні.
Температура води, що подається в тепломережу відповідно до опалювального графіка, підтримується на заданому рівні «холодним перепуском». Задана витрата води, незалежно від кількості працюючих казанів, забезпечується регулятором витрати (клапаном на лінії рециркуляції), що одержує імпульс по перепаду тисків між колекторами прямої й зворотної мережної води казанів.
Регулятор підживлення забезпечує підтримка заданого тиску у зворотному трубопроводі мережної води.
Для забезпечення якісної деаерації передбачені вакуумні деаератори, усталена робота яких підтримується регуляторами рівня й тиску.
Для казанів передбачене регулювання процесу горіння за допомогою регуляторів розрядження повітря й палива.
Стабілізація тиску мазуту в пальника казана здійснюється загалькотельним регулятором тиску.
Підтримка на виході казана температури 150 °С при спалюванні мазуту дозволяє уникнути низькотемпературної корозії поверхонь нагрівання. При спалюванні природного газу підтримується температура на вході в казан по режимній карті.
Комплектом засобів керування забезпечується безпека роботи казана шляхом припинення подачі палива при:
■ Відхиленні тиску газу (зниженні тиску мазуту);
■ Відхиленні тиску води на виході з казана;
■ Зменшенні витрати води через казан;
■ Підвищенні температури води за казаном;
■ Загасанні факела в топленні;
■ Зменшенні тяги;
■ Зниженні тиску повітря;
■ Аварійній зупинці димососа;
■ Несправності ланцюгів або зникненні напруги в схемі автоматики безпеки.
Операції по пуску казана відбуваються автоматично «від кнопки». Аварійний сигнал зупинки казана винесений на щит СТОСІВ.
У котельнях установлюють прилади, що показують, для виміру температури води в що подає й зворотному колекторах, температури рідкого палива в загальній напірній магістралі.
У котельні повинна бути передбачена реєстрація наступних параметрів: температури води в трубопроводах, що подають, теплової мережі й гарячого водопостачання, а також у кожному зворотному трубопроводі; витрати води, що йде на підживлення теплової мережі.
■ Теплотехнічний контроль містить у собі контроль за:
■ Температурою води після казана;
■ Температурою води перед казаном;
■ Температурою димових газів за казаном;
■ Тиском води після казана;
■ Тиском мазуту після вентилятора;
■ Розрядженням у топленні.
Живильні установки обладнають приладами, що показують, для виміру: температури води в акумуляторних і живильних баках або у відповідних трубопроводах; тиску живильної води в кожній магістралі; рівня води в акумуляторних і живильних баках.
Висновок
У дипломному проекті був запропонований проект котельні з установкою чотирьох водогрійних казанів ГМ-30-150.
Був зроблений розрахунок теплових навантажень, теплової схеми котельні й тепловий розрахунок казана.
Також у дипломному проекті були розглянуті питання екології й наведений короткий опис схеми автоматики.
Література
1. С.Л. Ривкин А.А. Александров. Термодинамічні властивості води й водяного пару. Довідник. - К., 2004
2. Е.Я. Соколов. Теплофікація й теплові мережі. - К., 1999
3. Е.Ф.Бузинков К.Ф. Роддатис Э.Я. Берзиныш. Производственные и отопительные котельные.- М., 1999
4. К.Ф. Роддатис Я.В. Соколовський. Довідник по котельних установках. – К., 1999
5. В.І. Частухин. Тепловий розрахунок промислових парогенераторів. - К, 1990
6. В.В. Кирилов. Джерела й системи теплопостачання промислових підприємств. Конспект лекцій. – К., 1999
7. Н.Б. Либерман М.Т. Нянковська. Довідник по проектуванню котельних установок систем централізованого теплопостачання. - К., 2003
8. Ю.П. Соловьев. Проектирование теплоснабжающих установок для промышленных предприятий. М., Энергия, 1978
9. В.А. Гаджиев А.А. Воронина. Охрана труда в теплосиловом хозяйстве промышленных предприятий. М.. Энергия, 1980
10.Методические указания по экономической части дипломногопроекта // Составитель А.А. Алабугин; под ред. Н.И. Цыбакина. – М., 2000
11.Организация, планирование и управление энергетическимхозяйством промышленного предприятия. Методическиеуказания к курсовой работе. Челябинск, 1987
12.В.И. Манюк Я.И. Каплинский. Наладка и эксплуатация водоводяных тепловых сетей. – М., 2000
13.И.Манюк В.И. Я.И. Каплинский. Наладка и эксплуатацияводоводяных тепловых сетей. – К., 1998
14.Л.А. Рихтер Э.П. Волков В.Н. Покровский. Охрана трудаводного и воздушного бассейна от выбросов ТЭЦ -М., 1981
15.А.Н. Бабин. Топливо и основы теории горения: Методическиеуказания к выполнению домашнего задания. - Челябинск,ЧПИ, 1988