Проект реорганізації швейного цеху на швейній фабриці Ricco (стр. 9 из 13)
Сума тарифних коефіцієнтів для однойменних розрядів визначається множенням тарифного коефіцієнта на кількість робітників даного розряду (по горизонталі).
Сума тарифних коефіцієнтів визначається підсумком сум однойменних тарифних коефіцієнтів.
Таблиця 2.14 - Зведена таблиця обладнання та робочих місць.
| Тип, класс обладнання | Кількість обладнання | Робочі місця | ||||
| основне | резервне | всього | найменування | габарити, мм. | кіль кість | |
| 272 "Durkopp" | 21 | 2 | 23 | М | 1200*600 | 23 |
| 739/23 "Durkopp" | 1 | 1 | Н/А | 1200*600 | 1 | |
| 746 "Durkopp" | 1 | 1 | Н/А | 1500*800 | 1 | |
| EX-5214 "Pegasus" | 2 | 2 | Н/А | 700*600 | 2 | |
| EX-5214 "Pegasus" | 2 | 1 | 3 | Н/А | 700*600 | 3 |
| 697 "Durkopp" | 1 | 1 | Н/А | 1400*600 | 1 | |
| 597 "Durkopp" | 1 | 1 | С | 1000*900 | 1 | |
| 810-150 "Rimoldi" | 1 | 1 | С | 3400*1000 | 1 | |
| F030001 "Veit" | 11 | 1 | 12 | Пр | 1200*600 | 12 |
| F040115 "Veit" | 1 | 1 | П | 1200*1200 | 1 | |
| F040013 "Veit" | 1 | 1 | П | 1200*1200 | 1 | |
| Стіл запуску | 300*100 | 2 | ||||
| Разом | 43 | 4 | 47 | 49 | ||
Зведена таблиця обладнання та робочих місць складається за технологічною схемою потоку, оформлюється у вигляді таблиці.
Кількість запасного та резервного обладнання береться в залежності від типу машин від 5% до 15% від основного.
Таблиця 2.15 - Техніко-економічні показники потоку. Назва виробу: костюм жіночий
| Найменування показника, одиниці вимірювання | Методика розрахунку | Розрахунок | Значення парамет рів |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Трудомісткість виготовлення виробу, с. | З технологічної послідовності | 6165 | |
| Чисельність робітників: | З таблиці чисельності | ||
| розрахункова, чол. | 45 | ||
| фактична, чол. | 45 | ||
| Потужність потоку | М=R/t | 28800/137 | 210 |
| Продуктивність праці, од/зм. | ПП=М/Nр | 210/45 | 4,7 |
| Середній тарифний розряд | rср=r/Nр | 136,51/45 | 3,033 |
| Середній тарифний коефіцієнт | Qср=Q/Nр | 54,64/45 | 1,214 |
| Вартість обробки виробу, грн. | Воб=ДТС1*Q/M | 40,184*54,64/210 | 10,46 |
| Коефіцієнт механізації потоку | Кмех= (Тм+Тс+ Тп+Тн/а) /Т | (2845+655+136+ 372) /6165 | 0,65 |
| Коефіцієнт використання обладнання | Кво= (Тм+Тс+ Тп+Тн/а) /n*t | (2845+655+1312+ 136+372) /47*137 | 0,83 |
Чисельне значення кількісних показників, потужність за зміну, трудомісткість виготовлення виробу, чисельність робітників (розрахункова та фактична) беруться з технологічного завдання, технологічної схеми потоку, зведеної таблиці чисельності. Інші показники розраховуються за наступними формулами.
Продуктивність праці:
ПП=М/Npод/чол. (2.5)
де: М - потужність потоку, од.;
Np - розрахункова кількість робочих, чол.
Середній тарифний розряд:
r = Σr/Np (2.6)
де: Σr - сума тарифних розрядів (береться із зведеної таблиці чисельності). Середній тарифний коефіцієнт:
Qсер=ΣQ/Np (2.7)
де: ΣQ - сума тарифних коефіцієнтів (береться із зведеної таблиці чисельності).
Середній тарифний розряд та середній тарифний коефіцієнт характеризують кваліфікаційну сторону технології і повинні відповідати одне одному. Середній тарифний коефіцієнт використовується для перевірки вартості обробки виробу.
Вартість обробки виробу визначається двома способами - із технологічної схеми потоку, як підсумкове значення відрядних розцінок по всіх організаційних операціях та розрахунковим методом за формулами:
(2.8)або:
(2.9)де: ДТС1 - денна тарифна ставка 1-го розряду;
SQ - сума тарифних коефіцієнтів;
Qср - середній тарифний коефіцієнт;
ПП - продуктивність праці.
Вартість обробки виробу, визначена за формулою, повинна відповідати вартості підсумованою за схемою потоку.
Коефіцієнт механізації потоку:
(2.10)де: Тм, Тс, Тп - витрати часу по видам робіт (береться із зведеної таблиці чисельності);
Т - трудомісткість виготовлення виробу, с.
Коефіцієнт використання обладнання:
(2.11)де: п - кількість встановленого обладнання в потоці;
t - такт потоку, с.
3. Планування потоків в цеху
Планування потоків цеху, розміщення робочих місць в потоці залежить від обраного способу організації технологічного процесу і виконується відповідно до вимог планування.
З початку рекомендується розмістити секції основного процесу відповідно до їх довжини та схеми руху вантажного потоку, тобто позначити дільниці підготовки та видачі деталей крою до запуску, заготівельну, монтажну та оздоблювальну секцію, дільницю контролю та комплектування готових виробів.
Після цього розпочати розміщення робочих місць та обладнання на кожній дільниці, враховуючи обрану форму технологічного потоку, виду, розміру обладнання та робочих місць.
Планування робочих місць у групах виконувати, використовуючи технологічну схему потоку, монтажний графік, попередній розрахунок.
В залежності від встановленої форми організації виробництва заготівельна та монтажна секція можуть бути розміщені в одному цеху, а оздоблювальна - в іншому, спеціалізованому цеху.
Можна весь технологічний потік розмістити в цеху. В останньому випадку дільницю підготовки деталей розміщують ближче до місця подачі крою, а дільниці контролю та комплектування готових виробів - у кінці технологічного потоку. Допускається розміщувати дільниці підготовки крою, контролю та комплектування готової продукції в загальній зоні, біля ліфту, який забезпечує подачу крою та відправку готової продукції на склад.
Робочі місця та обладнання на дільницях (секціях) можна розміщувати прямолінійно, відповідно до технологічної послідовності (наприклад, якщо використовуються конвейєри або агрегати) або групами, в яких виконується обробки одного вузла. В першому випадку передача деталей може бути прямолінійною або зигзагоподібною, в іншому - прямолінійність руху деталей (напівфабрикатів) не обов’язковою умовою тут є скорочені відстані між робочими місцями та виключення необхідності і використання транспортних засобів.
Вимоги, що ставляться до сучасного одягу визначаються рівнем її якості, яка встановлюється переліком показників та їх значенням.
Рівень якості виробів - це відносна характеристика, яка визначається порівнянням показників якості моделі з базовими показниками, фактично досягнутими в країні і за кордоном.
Якість продукції прийнято розглянути як сукупність її показників. Для споживача виробу визначається його відповідністю соціальним, функціональним, естетичним, ергономічним, гігієнічним вимогам, а також безпекою користування та надійністю.
До промислових належать показники стандартизації (використання стандартних та уніфікованих деталей і вузлів одягу); конструктивні (простота і раціональність конструктивних рішень основних деталей виробу та елементів конструкції); технологічні (висока точність виготовлення відповідно до прийнятої технології, рівень використання виробничих засобів пошиття швейних виробів); техніко-економічні показники.
Значну роль у забезпеченні високої якості швейних виробів відіграє організація технічного контролю на всіх ланках виробництва. Організацією контролю на виробництві є відділ технічного контролю (ВТК) або відділ управління якістю (ВУЯ).
4. Безпека життєдіяльності
4.1 Охорона праці
З метою попередження нещасних випадків, кожний працівник, якого приймають на роботу та які в процесі роботи проходять на підприємстві навчання інструктаж з питань охорони праці, вминають правила надання першої долікарської допомоги потерпілому від нещасних випадків, а також правила поведінки при виникненні а варі й.
При прийомі на роботу кожний працівник проходить вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий інструктажі.
Вхідний контроль полягає у перевірці відповідності якості матеріалів, що постачаються, договірним умовам на постачання та вимогам стандартів.
Операційний контроль - це контроль продукції або технологічного процесу після завершення відповідної операції. Він включає перевірку якості точності відтворення деталей крою по контуру і лінійних розмірах (у розкрійному цеху) повузловий і поопераційний контроль, самоконтроль і взаємоконтроль, статистичний контроль обробки окремих вузлів і деталей виробів (у швейних цехах). Цей контроль дає можливість об'єктивно стежити за ходом технологічного процесу, скорочувати затрати часу на перевірку готової продукції, запобігати появі браку. Фінішний контроль передбачає перевірку якості готових виробів і визначає відповідність їх вимогам державних, галузевих стандартів і технічних умов. Готові вироби контролери перевіряють поштучно шляхом зовнішнього огляду і вимірювання в місцях, передбачених технічною документацією на даний виріб. Пальта, костюм, куртки, плащі контролюють на манекенах і столах, інші вироби - на столах. Перевіряють також відповідність маркування і пакування вимогам Держстандарту. На робочому місці контролера готових виробів є інструкційно-технічні карти перевірки і оцінки якості готових виробів.