- введення УП з клавіатури пульта;
- її обробку і редагування безпосередньо на верстаті;
- складання УП за зразком при обробці першої деталі в ручному режимі;
- використання складних циклів багатопрохідної обробки;
- виведення УП на програмоноситель| та ін.
Керуючись [10] розробимо управляючу програму в системі 2Р22 для обробки зубчатого колеса на токарно-гвинторізному верстаті з ЧПК 16К30Ф3.
Таблиця 3.10. Управляюча програма для обробки зубчатого колеса на токарно-гвинторізному верстаті з ЧПК 16К30Ф3
Обрабка торця 1 N001 S2 250 F0.5 T1* N002 X423 Z-2.5 E* N003 X296* Обрабка торця 2 (черновая) N004 S2 350* N005 X147 Z1 E* N006 Х51* Обрабка торця 2 (чистовая) N007 X-500 Z150 E* N008 S2 315 F0.8 T2* N009 X147 Z0 E* N010 X51* Точіння фасок N011 X-500 Z150 E* N012 S2 350 F0.5 T3* N013 X338 Z-5.5 E* N014 X340 C3* N015 X122 Z-5.5 E* N016 X120 C-3* | Розточування отвору (чорнове) N017 X-500 Z150 E* N018 S2 500 F0.3 T4* N019 X78 Z1 E * N020 Z0* N021 L09 A1 P4* N022 X71 C-3.5* N023 Z-115 M17* Розточування отвору (чистове) N024 X-500 Z150 E* N025 S2 1000 F0.1 T5* N026 X71 Z1 E* N027 L10 B23* N028 M02* |
Розмірним ланцюгом називається послідовний ряд взаємозв'язаних лінійних розмірів, створюючих замкнутий контур і що безпосередньо беруть участь в рішенні поставленої задачі. Кожен розмірний ланцюг містить початкову і складових ланок. Під розмірним технологічним ланцюгом розуміють розмірні ланцюги, ланки яких є операційними розмірами і припусками.
Замикаючим розміром в розмірному ланцюзі називається розмір, який в деталі виходить останнім в процесі її обробки.
З схеми розмірного ланцюга можна визначити рівняння замикаючої ланки.
(3.21)де
- сума збільшуючих складових ланок ланцюга; - сума зменшуючих складових ланок ланцюга.Зв'язок між допусками складових розмірів і замикаючих визначається правилом підсумовування допусків Тi :
(3.22)Проведемо розмірний аналіз для устанавлюваючого розміру при свердленні отвору. Замикаючою ланкою буде розмір А1, для нього складемо розмірну схему.
Рисунок 3.4. Розмірна схема свердлення отвору
Конструкторський розмір А1 – замикаючий розмір.
А1=18-0,4;
А2=43,5-0,15;
А3=105-0,22;
А0=43,5.
Визначемо
и склавши рівняння:Допуск Т на розмір A0 буде дорівнювати:
Отриманий розмір
Для нормування технологічного процесу вибираю операцію з найбільшою кількістю переходів – токарно-револьверну операцію .
Основний час обробки визначаємо по формулі [4]:
(3.23)де
- довжина урізування інструменту на робочій подачі; -довжина робочого ходу; - довжина перебігання; - число проходів інструменту; - хвилинна подача інструменту.Формула для розрахунку допоміжного часу:
(3.24)де
- час на установку і зняття заготівки; -час, пов'язане з переходом; -час на вимірювання.Оперативний час знаходимо як суму основного і допоміжного :
. (3.25)Формула для визначення підготовчо-завершального часу:
, (3.26)де
- час на наладку верстата, інструменту, пристосувань; - час на отримання інструменту до початку обробки і здачу після закінчення.Штучний час знаходимо по формулі:
(3.27)де
= 0,03 - час на обслуговування верстата; Т =0.04 - час нормованого відпочинку. Штучно-калькуляційний час знаходимо по формулі: , (3.28)де N – розмір партії. Використовуючи формули (9.1) -(9.6), для визначення Т
, Т , Т , Т , Т знаходимо Т для кожної операції.Вибір найкращого варіанту технологічного процесу зі всіх можливих може бути здійснений різними способами. Якщо зі всіх можливих варіантів є такий, на впровадження якого потрібний найменші капітальні вкладення і який забезпечує найнижчу собівартість одиниці продукції, цей варіант є якнайкращим. Проте на практиці частіше варіанти з великими питомими капітальними вкладеннями забезпечують при впровадженні меншу собівартість одиниці продукції. У цих випадках технологічний варіант визначається за допомогою нормативного коефіцієнта ефективності або приведених витрат.
При визначенні раціональності заміни варіанту техніки, що діє, технології, способу організації виробництва новим розраховують коефіцієнт порівняльної ефективності [8].
(3.29)Тут С – собівартість продукції, а К – капітальні вкладення,
– нормативний коефіцієнт ефективності, = 0,15.Порівняємо такі варіанти технологічного процесу (операція 020):
1. Обробка деталі на токарно-револьверному верстаті.
2. Обробка деталі на верстаті з ЧПК.
Собівартість продукції визначається шляхом складання всіх витрат, а саме:
, (3.30)де
- вартість основних і допоміжних матеріалів, для обох видів обробки величина однакова і постійна; – витрати, пов'язані із заробітною платою основного робочого; – витрати, пов'язані із заробітною платою допоміжного робочого (наладчик) з урахуванням всіх видів доплат і нарахувань;Ао – амортизаційні відрахування від вартості устаткування;
Ат.о – амортизаційні відрахування від вартості технологічного оснащення на одну деталь;
Ро – витрати, пов'язані з ремонтом і обслуговуванням устаткування;
И – витрати, пов'язані з інструментом;
Ло – витрати на технологічну електроенергію;
Пл – витрати, пов'язані з амортизацією виробничих площ;
Ппр – витрати на ремонт і обслуговування управляючих пристроїв і програм.
Витрати, пов'язані із заробітною платою основних робочих визначаються по формулі:
(3.31)де
– норматив годинної заробітної плати верстатника ; – коефіцієнт верстатного обслуговування.При обробці на універсальному устаткуванні:
=12,5 грн. /год. – для верстатника 3-го розряду; =1, оскільки багатоверстатне обслуговування неприпустимо при даному виробництві.