На підставі цього отримуємо:
- заробітна плата основного робочого для токарно-револьверної операції для серійного типу виробництва:
грн.- заробітна плата основного робочого для токарно-револьверної з ЧПК для середньосерійного типу виробництва (при використанні оператора 3-го розряду
= 8,4 грн/год і =0,7): грн.Витрати, пов'язані із заробітною платою допоміжних робочих визначаються по формулі:
, (3.32)де
– норматив заробітної плати наладчика ; m – число змін роботи верстата; – число верстатів, що обслуговуються наладчиком за зміну: =6; – дійсний річний фонд часу роботи верстата.Витрати, пов'язані з амортизаційними відрахуваннями на устаткування:
, (3.33)де Ф – вартість устаткування;
– норма амортизаційних відрахувань. грн; грн.Витрати, пов'язані з амортизаційними відрахуваннями на технологічне оснащення:
(3.34)де
– вартість технологічного оснащення; – річна програма випуску виробів. грн; грн.Витрати, пов'язані з ремонтом і обслуговуванням устаткування
, (3.35)де Нм, Не – нормативи річних витрат на ремонт електричної і механічної частин устаткування;
Км., Ке – коефіцієнти складності ремонту електричної і механічної частин устаткування;
– коефіцієнт запасу точності устаткування ( =1). грн; грн.Витрати, пов'язані з інструментом:
, (3.36)де
– вартість інструменту; – термін служби інструменту. грн; грн.Витрати на технологічну електроенергію:
,де Nэ – потужність електродвигуна;
– тариф електроенергії. грн; грн.Витрати, пов'язані з амортизацією виробничих площ:
, (3.37)де
– річні витрати; – площа в плані; – коефіцієнт враховує площу системи управління. грн; грн.Розрахунок економічної частини ведемо методом повної собівартості з урахуванням капітальних вкладень. Згідно цьому, повна собівартість по витратах на одну деталь:
грн; грн.У капітальні вкладення включаються витрати на виробниче устаткування, інструменти і пристосування.
грн; (3.38)де
- коефіцієнт, що враховує додаткові витрати на установку устаткування;Ц – ціна устаткування.
грн; грн.Коефіцієнт порівняльної ефективності:
Застосування обробки на верстаті з ЧПК є більш вигідно.
Об'єктом дослідження є пружна втулково-пальцева муфта МУВП, розташована на вхідному валу редуктора, вживана для з'єднання вхідного валу редуктора і ротора електродвигуна. Муфта, яка представлена на рисунку 4.1 розглядатиметься в системі робочий орган (зірочка) – редуктор – МУВП – двигун.
Рисунок 4.1. Муфта пружна втулково-пальцева
Пружна втулково-пальцева муфта має всі властивості, які необхідні при роботі на великих швидкостях обертання (n=2880 об/хв):
- здатність пом'якшувати поштовхи і удари. Кінетична енергія удару при цьому частково поглинається і переходить в тепло, частково акумулюється пружними елементами, перетворюючись на потенційну енергію деформації;
- пружні муфти можуть служити засобом захисту від резонансних крутильних коливань, що виникають в механізмі унаслідок нерівномірності обертання;
- пружні муфти допускають порівняно великі зсуви осей валів, що сполучаються. При цьому, завдяки деформації пружного елементу, вали і опори навантажуються порівняно малими силами і моментами.
МУВП мають наступні характеристики, які враховуватимуться при динамічному аналізі:
- жорсткість (або зворотна величина - податливість), що є залежністю відносного кута повороту напівмуфти від величини обертального моменту Мкр; Жорсткість муфти визначається як похідна від обертального моменту по куту закручування і є величиною змінною, залежною від
.Обертальний момент у свою чергу пропорційний куту закручування
.Рисунок 4.2. Залежність обертального моменту від кута закручування
- демпфування, тобто здатність необоротно поглинати механічну енергію;
- енергоємність, що є роботою пружної деформації муфти при дії деякого обертального моменту. Енергоємність є порівняльною характеристикою муфт і не може бути використана при динамічному аналізі.
Досліджувана муфта при роботі редуктора навантажена обертальним моментом, який при включенні, виключенні двигуна, а також залежно від особливостей роботи редуктора змінюється в часі. В результаті в ній виникають крутильні коливання, що обумовлюють динамічні навантаження, зменшення довговічності редуктора, а в деяких випадках і втрату стійкості динамічної системи. З метою дослідження забезпечення оптимальних динамічних характеристик приводу необхідне дослідження його елементів, зокрема муфт, зубчатих зачеплень, приводного електродвигуна.
Структурна схема для дослідження пружної муфти, складатиметься з виконавчого органу (зірочки) 1, вихідного валу 2, зубчатого циліндричного прямозубого колеса 3, проміжного валу 5 з прямозубої циліндричної шестерні 4 і косозубого циліндричного колеса 6, валу 8 з шестернею 7 і конічним колесом з круговим зубом 9, конічної шестерні 10, вихідного валу редуктора 11, МУВП 12 і двигуна 13.
Рисунок 4.3. Початкова структурна схема досліджуваного об'єкту
Для зручного математичного опису даної структурної схеми приведемо її до двохмасової, представивши перераховані елементи як розподілені (вали) і зосереджені (зубчаті колеса, зірочка, двигун) маси зі своїми моментами інерції.