Смекни!
smekni.com

Розробка електронної моделі підготовки виробництва триступеневого конічно-циліндричного редуктор (стр. 8 из 14)

Fn=(7·6 + 246·8 )·2 = 4020 год.;

Fg= 4020 (1-0,1)= 3618 год.;

сер/шт.

Визначимо коефіцієнт серійності по формулі:


Kl=

, (3.5)

де

- середня величина штучного часу на механічну обробку.

Kl=

Тоді, тип виробництва – середньо серійний.

3.3 Вибір способу отримання заготівки

Метод отримання заготівки деталі, його доцільність і економічна ефективність визначається такими чинниками, як форма деталі, її матеріал, габаритні розміри деталі, річна програма випуску деталі. Виходячи з конструкції деталі, типу виробництва, заготівка може бути отримана одним з методів: литвом, куванням або штампуванням.

Оскільки матеріал заготівки – сталь 45 не є придатною для литва, то метод отримання заготівки з литва неприйнятний.

Слід зазначити що сталь 45 добре деформується. Тому виходячи з величини річної програми випуску деталей, особливості конструкції деталі одним з методів отримання заготівки вибираємо штампування в підкладних штампах. Штампування на ГКМ неприйнятне оскільки при даному способі виготовлення виникає необхідність покупки дорогого устаткування.

Обчислимо розрахункову масу поковки:

кг,

де МД – маса деталі;

kp – коефіцієнт для орієнтовної розрахункової маси поковки.

Виходячи з конфігурацій заготівки визначуваний:

- Група стали – М1;

- Клас точності – Т4.

Для визначення ступеня складності поковки розрахуємо відношення маси поковки до маси простої геометричної фігури, в яку можна вписати деталь:

;

.

Згідно графіку [1] отримуємо ИИ=13.

На підставі початкового індексу визначаємо допуски і припуски і складаємо таблицю.

Таблиця 3.2. Вибір припусків і допусків на оброблювані розміри

Розміри деталі, мм

Допуск, мм Припуск, мм

Розмір заготовки, мм

Ø 390 h11 +6 -6 16∙2 Ø 422
Ø 340 H14 +5 -5 21∙2 Ø 298
Ø 120 h14 +3 -3 11∙2 Ø 142
Ø 71 H7 +2 -2 9∙2 Ø 53
100 h12 +2 -2 9 109
105 h11 +3 -3 10 115
18 h14 +2 -2 6 12

Визначимо масу заготівки по залежності:

G3= ρ· V· K ,(3.6)

де ρ=7810 - густина метала, кг/м3;

К - коефіцієнт, що враховує відходи металу;

V3- об'єм заготівки, який дорівнює сумі об'ємів заготівки.

G3=7810۰0,004۰1,1=34,4 кг.

Визначимо коефіцієнт використання металу по формулі:

,(3.7)

де Gg- маса деталі.

Технічні вимоги на заготівку: Штампувальні радіуси 4 мм, штампувальні ухили для зовнішніх поверхонь 7˚, для внутрішніх поверхонь 10˚, допустима величина зсуву частин штампів 1,4 мм, допустима величина залишкового облоя 1,6 мм.


Рисунок 3.1 – Ескіз заготівки поковки колеса

3.4 Вибір маршруту обробки деталі

Враховуючи точність і якість поверхонь деталі розробимо маршрут їх обробки.

Таблиця 3.3. Маршрутна карта обробки зубчатого колеса

№ поверхні

Конструктів-ний розмір елементарної поверхні

Якість поверхневого шару Технологічні переходи Досягаємий рівень якості
Квалітет Шорсткість Rа,мкм Квалітет Шорсткість Rа,мкм
1,2 105h11 11 3,2 Чистове точіння 11 3,2
Чорнове точіння 12 6,3
3 Æ71Н7 7 1,6 Чистове шліфування 7 1,6
Чорнове шліфування 8 3.2
Чистове точіння 10 6,3
Чорнове точіння 12 12,5
4 20Js9 9 3,2 Протягування 9 3,2
5 390h11 11 3,5 Чорнове точіння 12 6,3
Чистове точіння 11 3,2
6 Æ56H14 12 6,3 Розсвердлю-вання ё 14 12,5
Розсвердлю-вання
Свердління 12 6,3
7,8 100h12 12 6,3 Чорнове точіння 12 6,3
9 100 9 3,2 Однократне фрезерування 9 3,2

Використовуючи результати розробки МОН, приведемо перелік операцій технологічного процесу в їх технологічній послідовності. Представимо його виді таблиці.

Таблиця 3.4. Операційна карта обробки зубчатого колеса

№ Опе-рації Технологічна операція Елементарна поверхня
015 Токарно- гвинторізна Точити поверхні 1,2,3 за програмою Точити поверхні 3,4,5 за програмою Точити поверхню 5 за програмою Розточити крізний отвір 6 за програмою Розточити крізний отвір 6 за програмою Точить фаски 7,8,9 за програмою
020 Токарно-револьверна Підрізати торець Æ390h11/Æ340Н14 Підрізати торець Æ120h14/Æ71Н7 начорно Підрізати торець Æ120h14/Æ71Н7 начисто Точить поверхню Æ120h14 Точить поверхню Æ390h11 начорно. Точить поверхню Æ390h11 начисто. Розточити поверхню Æ340Н14 Точити поверхню 18h14 Точити фаски 3х45°, 3,5х45°.
025 Радіально- свердлильна Свердлити 6 отворів Æ20 H14 Розсвердлити 6 отворів Æ40 H14 Розсвердлити 6 отворів Æ56 H14
030 Горізонтально- протяжна Протягнути плішковий паз B=20Js9
035 Зубофрезерна Фрезерувати 76 зубьев
040 Внутрішліфувальна Шліфувати поверхню Æ71Н7 начорно. Шліфувати поверхню Æ71Н7 начисто.

3.5 Розрахунок припусків на обробку деталі

Припуск – шар матеріалу, який віддаляється з поверхні заготівки в цілях досягнення заданих властивостей оброблюваної поверхні деталі.

Проміжні допущення мають дуже важливе значення в процесі розробки технологічних операцій механічної обробки деталей. Правильне призначення допущень на обробку заготівки забезпечує економію матеріальних і трудових ресурсів, якість продукції, яка випускається, знижує собівартість виробів.

Визначення елементів припуску і заповнення розрахункової таблиці для діаметрального розміру O71Н7.

Етапи обробки поверхні:

1. Отримання заготівки куванням в підкладних штампах;

2. Чорнове розточування H12;

3. Чистове розточування H10;

4. Чорнове шліфування H8;

5. Чистове шліфування H7.

Таблиця 3.5. Величини нерівностей для різних видів обробки

h, мкм
Заготовка
=1250
-
Чорнове розточування 125 120
Чистове розточування 40 40
Чорнове шліфування 15 15

Для заготівки сумарна похибка визначається по формулі:

, (3.8)

де

- похибка жолоблення;
- похибка зсуву штампів.

Згідно [1]:

мкм;
мкм.

мкм.

Для подальших переходів сумарна похибка визначається по формулі:


, (3.9)

де

- коефіцієнт уточнення.

Для чорнового точіння:

;

Для чистового точіння:

;

Для чорнового шліфування:

;

Для чистового шліфування:

мкм;

;

мкм.

Погрішність установки розраховується по формулі: