До початку випробування підземний газопровід знаходився під тиском повітря протягом 6 год. для вирівнювання температури повітря в газопроводі з температурою ґрунту.
Заміри тиску проводилися манометром (дифманометром) за ГОСТ2405 клас 1.
Дані замірів при випробуванні підземного газопроводу
| Дата випробування | Виміри тиску, кПа | Падіння тиску, кПА | ||||||
| місяць | число | години | манометричне | барометричне | допустиме | фактичне | ||
| Р1 | Р2 | В1 | В2 | |||||
| квітень | 18 18 | 900 900 | 300 | 294,2 | 104 | 103 | 4,0 | 3,3 |
Згідно з даними вищенаведених замірів тиску підземний газопровід випробування на герметичність витримав, витоки і дефекти в доступних для перевірки місцях не виявлені.
«__»________200___р. проведено випробування надземного газопроводу (надземної частини газового вводу) на герметичність тиском___МПа з витримкою протягом___год., подальшим зовнішнім оглядом і перевіркою всіх зварних, різьбових і фланцевих з’єднань. Витоки і дефекти не виявлені. Надземний газопровід (надземна частина газового вводу) випробування на герметичність витримав.
Виконавець робіт_________________майстер Максименко Є.В._______________
Представник експлуатаційної організації__________бригадир Кіктенко В.В.____
Представник замовника _______майстер Богдан Ю.О._______________________
П. 6 ВИСНОВОК
Газопровід (газовий ввід) збудований згідно з проектом, розробленим
___________Сумським проектним інститутом ____________________________
(найменування проектної організації і дані випуску проекту)
з урахуванням узгоджених змін, внесені в робочі креслення №__
Будівництво розпочато «15» квітня _2006 р.
Будівництво закінчено «20» квітня 2006 р.
Головний інженер будівельно-монтажної організації__Хоруженко Р.І. ________
(посада, підпис, ініціали, прізвище)
Представник експлуатаційної організації____________бригадир Кіктенко В.В.
(посада, підпис, ініціали, прізвище)
Представник замовника_____________________майстер Богдан Ю.О._________
(посада, підпис, ініціали, прізвище)
5. Експлуатація систем газопостачання
5.1 Організація обслуговування режимів зварювання
Одним з основних технологічних процесів, що багато в чому визначає експлуатаційну надійність поліетиленових газопроводів і темпи їх будівництва, є зварювання. Для з'єднання труб І деталей з поліетилену низького тиску застосовують контактне теплове зварювання у стик.
Теплове зварювання термопластів виконується, як відомо, за рахунок дифузії молекул нагрітого полімеру до його в'язкотекучого стану в контактованих поверхнях. Ділянка в'язкотекучого стану полімеру – інтервал температур, що знаходяться між температурою виникнення течії і температурою розпаду полімеру. У такому інтервалі температур і здійснюється нагрівання труб при тепловому зварюванні. У різних полімерів цей інтервал різний. Якщо він дуже великий, то процес зварювання ускладнюється за рахунок тимчасової жорсткості режиму, а це. істотно, може впливати на якість зварювання.
У в'язкотекучому стані молекули поліетилену мають досить високу швидкість переміщення одна відносно одної. Чим більша рухомість молекул (менша в'язкість розплаву), тим більше за один і той же час молекули полімеру можуть проникнути в пограничні зони зварювальних поверхонь, тим міцніше буде з'єднання. Невдало вибрані теплотехнічні параметри зварювання г однією ч причин отримання стикових з'єднань з низькими показниками міцності. Щоб уникнути цього, слід точно знати ті температурні інтервали, при яких відбуваються фазові перетворення в процесі нагрівання і плавлення полімеру.
Режими зварювання
| Діаметр труби | Час (сек.). | Технологічна пауза (сек.) | Час (хв.) | ||||
| Прогрів труби (градуси Цельсія) | Охолодження зварного з’єднання (градуси Цельсія) | ||||||
| -5+5◦ | +5+20◦ | >+20◦ | -5+5◦ | +5+20◦ | >+20◦ | ||
| 20 25 32 40 50 63 75 90 110 | 10–12 10–12 12–14 16–20 20–24 24–30 30–40 40–50 50–60 | 6–7 6–7 8–9 13–15 17–19 22–24 26–28 33–35 40–42 | 4–6 5–6 6–7 10–12 15–17 20–22 24–26 30–32 37–40 | 2–3 2–3 3–4 4–5 4–5 5–6 5–6 5–6 6–7 | 2–3 2–3 3–4 4–5 5–6 6–7 7–8 8–10 10–12 | 2–3 2–3 4–5 5–7 6–8 8–9 8–10 10–12 12–14 | 4–5 5–6 6–7 7–8 8–9 9–10 10–12 12–13 14–15 |
Коротко вимоги такі: зварювання труб при високих температурах повітря необхідно вести н жорстких режимах (тобто після 2–3-хвилинної витримки стик швидко охолоджують); при зварюванні в зимовий період при температурі від -5 до -15 °С стик охолоджується за рахунок навколишнього повітря, тобто повільно. Ідеальною буде вважатись така якість стику, яка Ідентична якості матеріалу труб.
Технологічний процес зварювання включає такі етапи:
– підготовка труб до зварювання (збір і встановлення труб у зварювальній установці);
– механічна обробка торців (обробка зварюваних кромок):
– перевірка точності співпадання торців;
– приведення труб до контакту з нагрівальним інструментом і нагрів торців (оплавлення);
– видалення деталей інструменту і виведення інструменту із зони зварювання (технологічна пауза);
– стискання труб однієї з іншою (осадка стику) з охолодженням стику під тиском.
Оплавлення зварюваних горців здійснюється плоским нагрівальним інструментом, що являє собою алюмінієвий диск, кільце або плиту. Температура поверхні інструменту – 21О-230 °С. При оплавленні торці труб притискують до інструменту) з певним зусиллям. На початку процесу оплавлення створюють підвищений тиск (до 0,1–0,25 МІІа) для забезпечення повного контакту торців з нагрівачем. Потім тиск зменшують (до 0,02–0,03 МПа) і продовжують нагрів протягом певного часу, який залежить від товщини стінки груби.
| Склад бригади | Обладнання та інструмент | |||
| Спеціальність | К-сть чол. | Назва | Марка | К-сть шт. |
| Зварювальник 4 р. Слюсар 3 р. | 1 1 | - Генератор струму - Термометр ТТ-ЦО16 - Нагрівальний елемент - Комплект змінних профільних пар (дорн-гільза) Ǿ -16–110 - Центратор - Кутник - Калібри - Лінійка - Ножиці Д-63 - Цикля - Фаскознімач | HONDA ТТ-ЦО16 | 1 1 1 1 1 1 1 компл. 1 1 1 1 |
Тривалість технологічної паузи (час між закінченням оплавлення торців і початком осадки стику) не повинен перевищувати 3–7 с.
Осадку стику виконують при наданому тискові, який складає 0,15–0,25
МПа, тривалість збільшення тиску осадки 3–8 с. Зварені труби повинні залишатись закріпленими в затискачах центратора зварювальної установки до тих пір, доки температура стику не знизиться до 50–60 °С.
Зварювання поліетиленових труб з маркуванням «ГАЗ» і з’єднувальних деталей до них допускається при температурі від -5 до +30 °С. При температурі нижче -15 °С зварювання виконують у спеціальних укриттях. Місце зварювання необхідно захищати від вітру: атмосферних опадів, сонячного проміння, пилу та піску.
Для зварювання поліетиленових труб нагрітим інструментом у стик розроблено і випускається малими серіями декілька модифікацій механізованих установок для зварювання поліетиленових труб у стик і (розтруб). Конструкція і маса зварювальних установок залежить від діаметра та типу труб, а також від функцій, які вони виконують (нове будівництво, заготовка вузлів на ЦЗБ, ремонт газопроводів). Установки можуть бути переносними, транспортованими на підручних засобах стаціонарні.
Інститутом ім. Патона розроблено установки УСТТ-110 та УСТТ-225. Виробництво їх освоїв Єреванський завод «Рем деталь». Установки комплектуються нагрівальними інструментами, визначаються простотою виготовлення, невеликою масою і безпечністю в роботі. Ці установки успішно впроваджуються при будівництві поліетиленових газопроводів у Миколаївській, Полтавській, Харківській, Київській, Сумській, Донецькій та інших областях України.
Технологічні операції із зварювання поліетиленових труб на установках УСТТ-1 10 та УСТТ-225 виконуються в такій послідовності:
– встановлюється на блоці керування температура нагрівального інструменту 220 °С, що забезпечує підтримку в автоматичному режимі на поверхні нагрівального інструменту 220 °С;
– труби закріплюються в затискачах центра торів, при цьому виліт кінців труб із затискачів має бути достатнім (від 10 до 20 мм) для ведення осадки труб у процесі зварювання;
– для вирівнювання зварюваних поверхонь, видалення шару, що зазнав впливу сонячної радіації і кисню повітря, при якому на зварюваних торцях знімається шар глибиною не менше 2 мм. Непаралельність торців після механічної обробки не повинна перевищувати 0,3 мм для труб діаметром 63 мм, 0,4 мм для труб діаметром 110, 160 мм, 0,5 – для труб діаметром 225 мм;
– проміжок часу між торцюванням і нагрівом зварюваних поверхонь не повинен перевищувати 3 хв;
– перевіряється центрування, а потім надійність кріплення труб у центраторі шляхом зведення труб і створення тиску осадки від 0,20 до 0,25 МПа. При цьому не повинно відбуватись ковзання труб у затискачах центраторів. Попередньо визначається зусилля осадки. Зусилля холостого ходу визначається силовимірювальним пристроєм при переміщенні затиснутої в хомути центратора труби (пліті);
– після перевірки виходу на робочий режим нагрівальний інструмент встановлюється в зазор між трубами і створюється тиск оплавлення 0,2+0,05 МПа, який підтримується до утворення по всьому периметру труби первинного грата висотою: 0,5 мм при товщині стінки до 7 мм; 1,0 мм – від 7 до18 мм; 1,5 мм – більше 18. Після утворення первинного грата необхідно знизити тиск до мінімального 0,02 – 009 МПа, що забезпечить щільне прилягання горців труб до нагрівального інструменту. Торці труб прогрівають протягом часу, який визначають залежно від товщини стінки труби і температури навколишнього середовища: