Газифікація с Комиші Сумської області природним газом двохступеневою системою поліетиленовими (стр. 7 из 18)

h_від=√0,67=0,82 м

Ширину відвалу визначаю згідно формули

В_від=2*h_від, (4.14)

де h_від – висота відвалу, м.

В_від=2*0,82=1,64 м

Визначивши всі об’єми по розробці ґрунту визначаю загальний об’єм робіт по копанню

ν_заг=ν_шур*l_шур*n_шур+ν_екс*(L-l_шур*n_шур)+ν_пр*l_пр*n, (4.15)

де ν_шур – об’єм ґрунту, що розробляється при копанні шурфів, м³;

ν_екс – об’єм ґрунту, що розробляється при копанні траншеї екскаватором, м³;

ν_{руч зас} – об’єм ґрунту, що розробляється при ручній зачистці дна траншеї, м³;

ν_пр – об’єм розробленого ґрунту при поширенні приямків, м³;

l_шур – довжина шурфу, м;

L – довжина траси газопроводу, м;

l_пр – довжина приямку, м;

n – кількість приямків, шт.;

n_шур – кількість шурфів, шт.

ν_заг=0,56*4+0,51*(460–4)+0,72*2*1=259,04 м³

Об’єм ґрунту у відвалі визначаю згідно формули

V₁=ν_заг*К₁, (4.16)

де ν_заг – загальний об’єм робіт по копанню, м³;

К₁ – коефіцієнт первинного рихлення, (К₁=1,2).

V₁=251,04*1,2=310,85 м³

Після вкладання газопроводу на постіль він спочатку засипається м’яким ґрунтом з відвалу на 0,4 м вище верхньої відмітки ізольованої труби, з пошаровим ущільненням ручною трамбівкою та підбивкою «пазух».

Об’єм ґрунту для присипки газопроводу визначається за формулою

ν_{руч пр}=

, (4.17)

де D – діаметр труби, м;

В-ширина низу траншеї, м.

ν_{руч пр}=0,5*(0,125+0,4)*1–3,14*0,125² /4*1=0,25 м³

Об’єм бульдозерної засипки визначаю за формулою

ν_бул=В*(Н-D – 0,4)*l, (4.18)

де D – діаметр труби, м;

В-ширина низу траншеї, м;

Н – глибина траншеї, м.

ν_бул=0,5*(1,12–0,125–0,4)*1=0,3 м³

Об’єм робіт по засипці приямків рівний об’єму робіт по поширенню приямків.

Визначаю об’єм робіт по зворотній засипці за формулою

V₂=(ν_{руч пр}*L+ν_бул*L+ν_пр*l_пр*n)*К₂, (4.19)

де ν_{руч пр} – об’єм ґрунту по ручній присипці газопроводу, м³;

ν_бул – об’єм ґрунту по бульдозерній засипці, м³;

ν_пр – об’єм ґрунту по засипці приямку;

L – довжина траси газопроводу, м;

l_пр – довжина приямку, м;

n – кількість приямків, шт.;

К₂ – коефіцієнт вторинного рихлення, (К₂=1,05).

V₂=(0,25*460+0,3*460+0,72*2*1)*1,05=267,1 м³

Визначаю об’єм робіт по вивезенню ґрунту

V₃=ν_заг*(К₁-К₂)+ν_труб*L, (4.20)

де ν_заг – загальний об’єм робіт по копанню, м³;

К₁ – коефіцієнт первинного рихлення, (К₁=1,2);

К₂ – коефіцієнт вторинного рихлення, (К₂=1,05);

ν_труб – об’єм ізольованої труби, м³;

L – довжина траси газопроводу, м.

V₃=259,04*(1,2–1,05)+0,012*460=44,38 м³

Складаю баланс земляних робіт. Нев’язка в підведенню балансу повинна становити не більше ±5%.

, (4.21)

де V₁ – об’єм ґрунту у відвалі, м³;

V₂ – об’єм робіт по зворотній засипці, м³;

V₃ – об’єм робіт по вивезенню ґрунту, м³.

(310,85 – (267,1+44,38))/310,85*100% = -0,2 < ±5%

Основним фактором, який забезпечує своєчасне виконання робіт при потоково-захватному методі є правильно визначена потокова швидкість будівництва. При спорудженні підземних газопроводів найбільш трудомістким є виконання земляних робіт, тому інтенсивність потоку визначається по погонній (умовній) швидкості руху екскаватора, яка може бути визначена по формулі

V = П / V*T_зм, (4.22)

де П – продуктивність екскаватору, м³/зміну;

V – середній об’єм ґрунту на даній ділянці, який приходиться на 1 м траншеї, м³;

Т_зм – час зміни, год (Т_зм=8 год).

V = 320/0,56*8=71,4 м/год

Для риття траншеї під газопровід мною попередньо прийнятий екскаватор ЭТН-124 з об’ємом ковша 0,25 м³ та оберненою лопатою, змінна продуктивність якого визначається за формулою

, (4.23)

де Т_зм – час зміни, год (Т_зм=8 год);

Н_час – норма часу в машино-годинах на розробку 1 м³ ґрунту в щільному стані (2); Н_час=0,025.

П=8/0,025=320 м³/зм

Згідно з завданням монтаж газопроводу буде виконуватись трубами довжиною 12 м. Таким чином загальна кількість труб, що підлягає монтажу визначається за формулою

, (4.24)

де L – довжина траси газопроводу, м;

l_тр – довжина окремої труби, м.

n_тр=460/10=46 шт.

Аналогічно можна визначити кількість стиків, які підлягають зварюванню

, (4.25)

де L – довжина траси газопроводу, м;

l_тр – довжина окремої труби, м;

1 – стик, що додається на врізання в діючий газопровід.

n_ст=460/10+1=47 шт.

Об’єм робіт по зняттю ре культиваційного шару грунту визначаю згідно формули

V=(В+0,5)*L*h, (4.26)

де В-ширина низу траншеї, м;

L – довжина траси газопроводу, м.

V=(0,5+ 0,5)*460*0,2 = 92 м³

Таким чином, мінімальну ширину робочої зони визначаю згідно формули

ШРЗ=К+ШВ+2*Б+В+Зт+Т, (4.27)

де ШВ – ширина відвалу, м, ШВ=1,64 м;

Б – ширина берми, м, Б=0,5 м;

В-ширина траншеї, м, В=0,5 м;

Зт – зона розташування труби, м, Зт=0,375 м;

Т – зона руху технологічного транспорту, м, Т=3,5 м;

К – зона виконання робіт по огородженню, м, К=0,5 м.

ШРЗ=0,5+1,64+2*0,5+0,5+0,375+3,5=7,5 м

Довжину огорожі будівельного майданчику визначаю за формулою

L_огор=2*L, (4.28)

де L – довжина траси газопроводу, м.

L=2*460=920 м

Кількість стиків, що підлягають контролю фізичними методами слідуючим чином. Згідно вимог [1] для тиску 0,002 МПа повинно контролюватися 10% всіх стиків.

n_{ст ф к}=n_ст*0,1, (4.29)

де n_ст – кількість стиків, шт.

n_{ст ф к}=26*0,1=3 шт.

Визначаю фактичну довжину «захвату» за формулою

, (4.30)

де L – довжина траси газопроводу, м.

L=460/5=92 м

Визначивши основні об’єми робіт по спорудженню підземного газопроводу, приступаю до визначення затрат праці на виконання всіх робіт, враховуючи, що види робіт на «захваті» повинні бути закінчені за одну зміну. Знаючи загальний об’єм робіт даного виду, знаходжу норму часу на виконання одиниці, виконую розрахунки (перемножуючи їх) та отриманий результат заношу в таблицю 1. (дивись таблицю 4.1)

Таблиця 4.1 – Відомість затрат праці по всьому фронту робіт

№ п/п	Найменування робіт	РЕКН Вимірник		Кількість	Норми часу Буд Маш		Затрати праці
							Буд	Маш
1.	Транспортування труб	25–22–1	100 м	0,46	5,75	27,98	26,45	66,59
2.	Рекультивація грунту	1–24–6	1000м3	0,1	–	11,58	–	1,16
3.	Розробка вручну	1–164–2	100м3	0,1	261,8	1,7	26,2	0,17
4.	Підвішування підземних комунікацій	22–49–1	1 км	0,001	100,96	0,87	0,1	0,0009
5.	Розробка грунту екскаватором у відвал	1–14–2	1000м3	0,26	–	25,12	–	6,53
6.	Встановлення перехідних містків	20–2–1	100м2	0,02	22,04	1,54	0,44	0,03
7.	Вкладання і зварювання поліетиленових труб з гідравлічним випробуванням	22–11–5	1 км	0,46	395,2	59,68	27,45	181,8
8.	Встановлення фасонних частин	16–24–1	10 шт	0,1	87,25	4,95	8,73	0,5
9.	Контроль якості стиків	25–122–3	1 ст	5	2,01	4,33	10,05	21,5
10.	Встановлення контрольних трубок	16–75–1	1 шт	1	5,29	1,02	5,29	1,02
11.	Засипання вручну траншей і котлованів	1–166–1	100м3	1,15	150,45	–	173,02	–
12.	Ущільнення ґрунту пневматичним трамбуванням	1–134–1	100м3	1,15	18,36	4,45	21,11	5,12
13.	Засипка траншей і котлованів бульдозером	1–71–5	1000м3	0,24	1,7	–	0,4	–
Σ=307,55	Σ=276,22

Оскільки для виконання кожного виду робіт передбачено використання робітників відповідного фаху, то для зменшення кількості працівників роботи повинні виконуватися комплексною бригадою з максимально можливим суміщенням професій.

Визначаємо сумарні затрати праці по всьому фронту робіт за формулою

Т_заг = Т_б+Т_м, (4.31)

де Т_б – затрати праці будівельників,

Т_м-затрати праці машиністів.

Т_заг =307,55+276,22=583,77 люд/год.

Визначаємо строки будівництва газопроводу

N_д= Т_заг*К/n_бр*Н_зм, днів (4.32)

де Т_заг-сумарні затрати праці по всьому фронту робіт,

n_б-кількість чолоків у бригаді,

Н_зм – час зміни.

N_д=583,77*0,5/8*8=5 днів.

Вибір машин розпочинаю з вибору ведучого механізму, яким буде екскаватор ЭТН-124, з шириною ріжучої кромки 0,4 м. Вибраний екскаватор буде здійснювати копання траншеї і його буде можливо використати для виконання робіт по навантаженню надлишкового ґрунту.