Газифікація с Комиші Сумської області природним газом двохступеневою системою поліетиленовими (стр. 1 из 18)
Пояснювальна записка до дипломного проекту
На тему: «Газифікація с. Комиші Сумської області природним газом двохступеневою системою поліетиленовими газопроводами з розробкою газифікації житлового будинку та технології будівництва поліетиленовими газопроводами з висвітленням технології зварювання поліетиленових труб в розтруб»
1. Загальна частина
1.1 Вступ
За сучасних умов паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) значною мірою забезпечує функціонування всіх галузей економіки України і ступінь добробуту населення. Фактично він посів місце фундаменту як в економіці, так і в державі загалом. Саме від стану справ у ПЕК залежить розвиток промисловості, сільського господарства, сфери послуг, комунального господарства і, врешті-решт, рівень розвитку всього суспільства та якість життя.
Оскільки ПЕК має таке велике значення у житті країни, привертають увагу перспективи його розвитку. І особливо це стосується нафтогазової галузі-найважливішої складової вітчизняного ПЕК. Адже її частка у наповненні державного бюджету перевищує четверту частину, а природний газ становить 45% всіх енергоносіїв, що споживаються в Україні.
Зокрема, у 2000 р. загальний видобуток природного газу в нашій державі становив 18,1 млрд. м3, у 2001 р. – 18,4, а в 2002 р. – вже 18,8 млрд. м3. У першому кварталі 2003 р. видобуток газу склав 4,38 млрд. м3 (100,7% від планових показників), тоді як за аналогічний період минулого року – 4,33 млрд. м3. Сьогодні є шанси вже до 2007 р. вийти на рівень видобутку, передбачений Національною програмою « Нафта і газ України до 2010 р.», – 19–20 млрд. м3 газу на рік. Наша держава має другу за величиною у Європі систему магістральних газопроводів, а за обсягами надання транзитних послуг посідає перше місце на світовому ринку транспортування газу. Обсяг транзиту природного газу територією України був таким: у 2000 р. – 120,6 млрд. м3, у 2001 р. – 123,4, у 2002 р. – 121,4 млрд. м3. За перший квартал цього року про транспортовано загалом 61,6 млрд. м3 газу, що на 12% більше за показник аналогічного періоду минулого року. Загальна довжина газопроводів перевищує 37 тис. км, у тому числі 14 тис. – це магістральні газопроводи діаметром 1020–1420 мм. Пропускна здатність системи на вході до України становить 290, а на виході – 175 млрд. м3 на рік. Ця система забезпечує як подачу газу внутрішнім споживачам, так і до 90% експортних поставок російського газу до країн СНД, Європи та Туреччини.
Надійність газопостачання підтримується розвиненою мережею газосховищ. Загальна активна місткість 13 існуючих підземних сховищ газу становить 34,5 млрд. м і є найбільшою в Європі після Росії. До того ж більшість сховищ розташовано поблизу транзитних газопроводів біля західного кордону України. Крім того, тривають роботи з подальшого розширення сховищ. На Пролетарському підземному сховищі газу після введення у дію другої черги активна потужність підвищиться з 1 до 4,1 млрд. м.
На черзі перспективне завдання з перетворення деяких газосховищ України на євро сховища, оскільки послуги із зберігання газу є одним із шляхів збільшення надходжень від використання нашої газової інфраструктури.
Тому використання газового палива дозволяє підвищити інтенсифікації виробництва завдяки поліпшенню умов праці на виробництві, скороченню витрат праці на одиницю умовного продукту. Комплексна програма соціальної культурного розвитку населених пунктів України передбачає суттєве поліпшення житлових і комунально-побутових умов життя населення. Максимальний ефект досягається при комплексному використанні газу для тепло забезпечення житлових будинків, об’єктів комунально-побутового обслуговування і виробництва.
При проектуванні, будівництві і реконструюванні систем газопостачання, які використовують природній газ і газоповітряні суміші з збитковим тиском не більшим 1,2 МПа, слід керуватися вказівками ДБН В.2.5–20–2001, Правилами безпеки систем газопостачання України, Правилами експлуатації електроустаткування іншими нормативними документами.
Суттєве значення при проектуванні і будівництві газових мереж і обладнання мають раціональний вибір систем газопостачання і створення умов для їхньої безаварійної роботи шляхом використання сучасного обладнання з високою ступінню автоматизації.
1.2 Вихідні дані, опис проектованих об’єктів
У відповідності з завданням на проектування, необхідно запроектувати систему газопостачання населеного пункту, розміщеного в Сумській області.
Кліматичні дані для населеного пункту є такі: [21]
– тривалість опалювального періоду, n, 195 діб;
– середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період,
toc, складає – 2,5 оС;
– розрахункова температура зовнішнього повітря для проектування системи опалення, tо, – 24 оС;
– розрахункова температура зовнішнього повітря для проектування систем вентиляції, tвент, – 12 оС.
У с. Комиші ґрунти переважно чорноземи і відносяться до II категорії.
Газ, який надходить в село, видобувається із Качанівського родовища, при розрахунках витрат газу приймаю нижчу теплоту згорання газу Q
=37 Дж/м2. [8]Газифіковане село займає територію 39,5 га.
Забудова села складається з індивідуальних одноповерхових житлових будинків з земляними ділянками, в яких встановлено:
- для приготування їжі приготування гарячої води і харчів для худоби газові плити типу – ПГ-4;
- для опалення будинків і приготування гарячої води двохконтурні побутові котли; та двохповерхових житлових будинків, в яких встановлено:
- для приготування їжі – ПГ-4,
– для опалення і приготування гарячої води двохконтурні побутові котли.
В індивідуальному користуванні жителів села знаходиться 1000 свиней і 500 корів.
Основними споживачами газу є молокозавод, ферма ВРХ, цегельний завод.
Молокозавод на технологічні потреби, а також для опалення приміщень витрачає 0,8 млн. м3/рік, газу.
Ферма ВРХ витрачає 0,44 млн. м3/рік газу на технологічні потреби і для опалення свого приміщення.
Цегельний завод споживає 1 млн. м3/рік газу на технологічні потреби і для опалення приміщення.
Проектом передбачається також газифікація комунально-побутових споживачів – середня школа, дитсадок, адміністративна споруда, будинок культури та інше. Та великих комунально-побутових підприємств: немеханізованої пральні, лазні, лікарні, хлібопекарні, підприємства громадського харчування.
2. Розрахунково-технічна частина
2.1 Загальні положення по підрахунках витрат газу
При розроблені проекту газопостачання населеного пункту визначаю річну і годинну витрати газу на розрахунковий період з урахуванням перспективи розвитку об’єктів-споживачів природного газу. Розрахунковий період визначається планом перспективного розвитку населеного пункту і складає 20…25 років.
Витрати газу знаходжу окремо для кожної категорії споживачів: на комунально-побутові і санітарно-гігієнічні потреби населення, на опалення, вентиляцію і гаряче водопостачання житлових і громадських будинків, на потреби промислових підприємств.
Споживання газу в населеному пункті в основному залежить від кількості жителів, ступеню благоустрою житла, кількості і потужності промислових підприємств, кліматичних умов.
2.2 Розрахунок газопостачання
2.2.1 Визначення кількості жителів
Витрати газу на комунально-побутові і теплофікаційні потреби населеного пункту залежать від кількості жителів. Кількість населення N, чол., може бути визначена по даним статистичного обліку. Але якщо їх кількість не відома, то її визначаю окремо для кожного з районів населеного пункту згідно формули
N=Fж / f, (2.1)
де Fж – загальна площа житлових будинків у районі, м²;
f – норма забезпеченості загальною площею, м²/чол (для існуючої забудови, а також малоповерхової забудови f=18 м²/чол٫ для багатоповерхової f=15 м²/чол; для перспективної f=21 м²/чол.), [22].
Загальну площу житлових будинків у районі визначаю за формулою
Fж=Fз*В, (2.2)
де Fз-площа забудови у районі, га (визначається по генплану);
В-густина житлового фонду, м²/га, [22].
Приводжу приклад розрахунку першого району.
Fж=38*500=19000 м2.
N=19000/18=1056 чол.
Інші розрахунки проводжу аналогічно, результати зводжу в таблицю (дивись таблицю 2.1)
Таблиця 2.1 – Кількість жителів
| Район | Площа житлової забудови Fз, га | Густина житлового фонду В, м²/га | Норма забезпечення житловою площею f, м²/чол. | Загальна площа житлових будинків Fж, м² | Кількість жителів N, чол. |
| 1 | 38 | 500 | 18 | 19000 | 1056 |
| 2 | 1,5 | 3300 | 21 | 4950 | 236 |
| Всього | 1292 |
Кількість населення: першого району становить – 1056 чол.; другого району-236 чол.
Загальна кількість населення становить – 1292 чол.
2.2.2 Визначення витрати газу на комунально-побутові потреби
Витрата газу на комунально-побутові потреби складає 10…15% загальної витрати газу в населеному пункті. До комунально-побутових споживачів належать квартири житлових будинків, лікувальні заклади, підприємства побутового обслуговування населення і хлібозаводи.
Річна витрата газу на комунально-побутові потреби Vрк-п, млн. м³/рік, визначається в залежності від кількості споживачів, норм витрати теплоти з урахуванням ступеню забезпеченості газопостачанням комунально-побутових потреб населенням за формулою
Vрк-п=N*S*x*qн/Qр*10–6, (2.3)
де N – чисельність населення, чол.;
S – розрахункова кількість комунальних послуг, [3];
x – ступінь забезпечення газопостачанням побутових потреб (приймається в межах від 0 до 1 згідно вихідних даних);